Ціна американської любові

Команди двох найрейтинговіших політиків — президента Петра Порошенка і лідера Батьківщини Юлії Тимошенко — конкурують не тільки всередині країни, а й активно купують послуги американських лобістів, намагаючись здобути прихильність істеблішменту США

Максим Бутченко

К оли 19 червня президент Петро Порошенко прибув з офіційним візитом в США, він розвинув бурхливу діяльність: зустрічався з господарем Білого дому Дональдом Трампом, з віце-президентом Майклом Пенсом, з главою Пентагону, держсекретарем, керівником МВФ. Поспілкувався і з міністром енергетики США, а також з діаспорою. На думку ряду експертів, Порошенко добре попрацював.

Але куди частіше офіційних візитів на імідж окремих діячів у Штатах працюють не люди, а гроші. Вони регулярно надходять з Києва на рахунки американських лобістів, щоб ті представляли інтереси українських політиків і партій в Білому домі і Сенаті, домовлялися про зустрічі з ключовими діячами США або організовували підтримку важливих ініціатив.

За три останні роки на ці цілі заокеанські консультанти отримали понад $2 млн. Законодавство Штатів зобов'язує лобістські компанії публічно розкривати свої контракти і кінцеву суму оплати, тому подібну інформацію вони оприлюднять регулярно.

Найактивнішими замовниками подібних послуг в США стали Адміністрація президента (АП) і партія Юлії Тимошенко. Причому остання в цій сфері діє навіть активніше.

Політолог Володимир Фесенко каже: українським діячам важлива підтримка високопоставлених представників Білого дому або Сенату. "США впливають на внутрішні українські розклади, тому [в української сторони] з'явився такий підвищений інтерес до лобізму і просуванню себе за океаном", - говорить він.

Тимошенко і глава держави трудяться на перспективу. Американський політичний журналіст Ян Бейтсон пояснює: специфіка політвідносин в Штатах така, що багато питань тут вирішуються довго. Особливо коли стосується іміджу або серйозних домовленостей. "Українські політики проводять тривалу артпідготовку — фінансами і ресурсами, намагаючись отримати надійні контакти в Білому домі. Це стає помітнішим з кожним днем ", — каже журналіст.

При цьому факт найму лобістів команда Тимошенко і АП приховують, працюючи з американськими професіоналами через різні фонди або громадські організації.

Вона викриває владу з трибуни Верховної ради. Вона критикує президента і його команду з екранів телевізорів. Вона організовує вуличні акції. Все це — видима в Україні сторона роботи Тимошенко. Але є й інша, заокеанська і таємна.

В останніх звітах міністерству юстиції США дві великі місцеві лобістські компанії Wiley Rein LLP і MKW Group LLC заявили про співпрацю з фірмою Aveiro LP. Це британська структура, але її директор - Юлія Білоусова — українка. А офіс, в якому значиться юридична адреса Aveiro LP, є місцем масової реєстрації — там же прописані десятки інших компаній. Та й зареєстрована фірма Білоусової в офшорі Белізу з банківськими рахунками в Латвії.

Всю цю складну історію Aveiro LP розкопала українська журналістка Тетяна Козирєва, яка зробила тему лобізму предметом свого професійного інтересу.

Подібна заплутаність добре прикриває справжнього замовника, впевнена Козирєва. Зачіпками для неї самої став рядок зі звіту Wiley Rein LLP, де вказано: 22 вересня 2016- го ця структура організувала візит в США Надії Савченко, на той момент депутата Батьківщини. Та ж лобістська компанія організовувала для партії Леді Ю зустрічі з політиками і чиновниками — наприклад, послом США в Україні Джоном Гербстом і Ганною Маканджу, спеціальним радником по Європі і Євразії в ООН.

І саме Aveiro LP домовлялася з Wiley Rein LLP про зустріч Григорія Немирі, одного з топів Батьківщини, що відповідає за зовнішню політику, з представниками комітету закордонних справ американського Сенату. Фірма Білоусової, за даними звітів в Мін'юсті, ще й оплатила послуги американських лобістів.

Aveiro LP не просто щось організовує — вона стала одним з лідерів на заокеанському лобістський ринку в секторі зовнішньої політики та оборони, увійшовши до п'ятірки найактивніших замовників. Американський проект Open Secrets, що збирає інформацію про лобізм, підрахував: фірма з українським корінням в минулому році сумарно заплатила Wiley Rein LLP і MKW Group $410 тис. Для порівняння, найщедріший на той момент покупець послуг американських лобістів — консульство Коста-Ріки в Вашингтоні — уклав контрактів на $1,2 млн.

Але Aveiro LP не збирається відступати: за шість місяців нинішнього року вона виплатила вашингтонським фахівцям по роботі з істеблішментом ще $100 тис.

В історії відносин Леді Ю і заокеанських експертів сума в $1,2 млн теж фігурує. Саме стільки в 2014-2016 роках витратила на лобізм інтересів Тимошенко в Вашингтоні фірма Trident Foundation, також пов'язана з Батьківщиною. Її очолює Михайло Соколов, народний депутат шостого скликання і депутат Миколаївської облради від Батьківщини.

Прес-служба Батьківщини проігнорувала запит НВ про активність партії в США, її зв'язки з місцевими лобістами і завдання, які соратники Тимошенко перед ними ставлять. Так само відреагував на звернення редакції Немиря і обидві американські лобістські компанії — Wiley Rein LLP і MKW Group.

Т имошенко не відчуває себе білою вороною, намагаючись "задобрити" істеблішмент Вашингтону: світ української політики в цій сфері представляє ще один помітний гравець — АП.

У документах американського Мін'юсту є звіт великої лобістської компанії Barbour Griffith & Rogers Group (BGR). Та вказала контракт на $90 тис. За 2015 рік і на $30 тис. За 2016 й — за "консультування в питаннях відносин між США і Україною, що стосуються політичних, економічних, оборонних та антикорупційних реформ".

Замовником виступила громадська організація Ukraine Investment Alliаnce. Вона створена восени 2014 року, причому її засновники — співробітники самої лобістської фірми BGR: Ендрю Ашер, Денні Макнамара і Тодд Іерденсон. Адреса реєстрації — американська, але "корпоративна": на ній "висить" ще з десяток компаній.

У 2014-му на рахунок Ukraine Investment Alliаnce надійшло $2 млн, велика частина з яких пішла на оплату проекту, пов'язаного з дослідженнями оборонного комплексу. Його замовили у американського стратегічного дослідницького центру RAND. Решту фінансів Ukraine Investment Alliаnce пішли на оплату роботи лобістів.

При цьому Козирєва уточнює: співробітники RAND самі зізнавалися їй в бесіді, що з ними зустрічався Дмитро Шимків, заступник голови АП, а також якийсь "друг президента". "Мені не вдалося з'ясувати, що це за" друг ", — каже журналіст. Однак вона впевнена: діяльність Ukraine Investment Alliаnce здійснювали з АП.

На початку 2017 го та ж BGR відзвітувала Мін'юсту США про новий контракт, в якому прописаний замовник — уряд України (Government of Ukraine) з адресою "вулиця Банкова, Київ". Представником української сторони вказано Шимківа.

Сам заступник голови АП пояснив: мовляв, сталася помилка з боку американців, і вже в кінці березня 2017-го контракт переписали на неурядову українську організацію Фонд підтримки реформ в Україні. На сайті останньої зазначено, що вона фінансується різними донорами, наприклад посольствами.

Шимків в розмові з НВ додав: фонд створений, щоб координувати логістику реформ і просувати інтереси України за кордоном. Для цього і був укладений договір з BGR: мовляв, таким чином ініціюється просування потрібних для Києва законопроектів в американському Сенаті.

Представник АП не зміг уточнити, прийняття яких саме законів домагається українська сторона. Також він не став розкривати будь-яких подробиць контракту, пояснивши лише одне: процес оформлення законопроекту в Штатах дуже довгий.

До речі, в контракті зазначено, що оплата послуг BGR поділена на частини: перша — $150 тис. До кінця березня 2017 го, далі по $52 тис. Щомісяця починаючи з квітня по грудень. Загальна сума контракту — $618 тис., Або 16,1 млн грн.

В АП на запит НВ не змогли відповісти, чому виникла потреба в дорогих американських лобістах.

І нші представники української політики не настільки захоплені просуванням своїх інтересів на Капітолійському пагорбі. І якщо їхні прізвища і миготять в звітах американського Мін'юсту, то лише зрідка.

Наприклад, Арсеній Яценюк засвітився в липні 2015 року, коли на посаді прем'єра здійснив візит до Штатів. Вояж організувала відома лобістська компанія Apco Worldwide. У звітній формі, яку ця фірма подала в мн'юст, фігурував і замовник — уряд України і Яценюк. Однак рахунок на $35 тис. сплатив не Кабмін, а якась українська громадська організація Communication for Change.

Ольга Лаппо, прес-секретар Яценюка, запевняє: її шеф, будучи прем'єром, ніколи не використовував бюджетні кошти для лобізму, а послуги "в створенні позитивного іміджу України та просуванні інтересів українського бізнесу" допомагали оплачувати представники української діаспори, громадські та міжнародні організації.

За словами політтехнолога Тараса Березовця, який часто буває в Штатах з діловими візитами, активно працюють з американськими лобістами і представники Опозиційного блоку. Але при цьому "спадкоємці" регіоналів діють максимально скритно і тому не фігурують безпосередньо в звітах мін'юсту США.

Березовець запевняє: представники американських лобістських кіл розповідали йому про активну співпрацю з Сергієм Льовочкіним, одним із стовпів Оппоблоку і екс-главою АП. Той, мовляв, "просуває тему дострокових виборів і те, що Опозиційний блок готовий домовитися з росіянами, щоб закінчити конфлікт на Донбасі".

У прес-службі Оппоблоку НВ заявили: ніяких контрактів з лобістами у Льовочкіна і партії немає і не було.

В ітчизняні політики і чиновники, які навіть не мають грошей на лобістів, мріють отримати схвалення американського істеблішменту.

Журналіст Мирослава Гонгадзе, яка працює в США, уточнює: за останні півроку в Вашингтоні побувала чи не половина чиновників і вся Верховна рада, десятки "експертів" і помічників. "У Конгресі скаржаться, що втомилися приймати їх усіх, — розповідає Гонгадзе.- Бо всі ці зустрічі зливаються в суцільну какофонію, в якій важко розібрати суть".

У цій "какофонії", на думку опитаних НВ експертів, більш-менш позитивно виглядає лише глава держави — вкладення АП в лобістів поки найбільш виправдані.

Наприклад, президент під час візиту в США встиг дати інтерв'ю телеканалу Fox News. "У ньому він сказав про значимість Трампа. І ці слова призначалися тільки Трампу, адже той дивиться Fox News, — пояснює американський журналіст Бейтсон. — Майже кожну зустріч або організоване інтерв'ю в команді Порошенка намагалися використовувати [собі на благо] ".

А ось Тимошенко, хоча і витрачає більше грошей на власне просування, американську владу не вразила. Бейтсон впевнений: в Білому домі до лідера Батьківщини не ставляться серйозно.

Фесенко ж вказує, що у Вашингтоні Леді Ю має неоднозначну репутацію: частина сенаторів просто побоюються її приходу до влади.

Навіть окремі досягнення українських політиків на зовнішньополітичному фронті не повинні нікого обманювати, вважає Гонгадзе. Довгі роки роботи в США переконали її: відносини Вашингтона і українських політиків, особливо якщо вони представляють владу, циклічні. Мовляв, після кожної революції йде хвиля натхнення і надій, а також процес пошуку нових партнерів. Потім настає охолодження, що змінюються розчаруванням і втомою від представників офіційного Києва, які так і не виправдали надій.

А все тому, пояснює Гонгадзе, що американці рано чи пізно переконуються: українські політики насправді завжди відстоюють свої персональні, а не національні інтереси.