Містер Дружелюбність
1 січня 1970, 03:00
Добротний і великий п'ятимісний кросовер для міста з приємною зовнішністю, не швидкий, але комфортний і економічний — це третє покоління Hyundai Santa Fe
Андрій Смирнов
Багато автомобіля за відносно розумні гроші. Висока посадка і повний привід. Економічний дизель. Монументальна зовнішність, особливо спереду. Так коротко можна описати корейський кросовер Hyundai Santa Fe, третє покоління якого продається в Україні вже три роки.
За солідною зовнішністю Santa Fe (світлодіоди, велика кількість хрому) ховається щеня, яке скажено крутить хвостом при зустрічі з господарем. "Відчувши" електронний ключ, кросовер включає підсвічування порогів і розкриває зовнішні дзеркала. А після натискання кнопки запуску двигуна Santa Fe програє приємну мелодію. І лише потім запускає свій глухувато вібруючий 2,2‑літровий дизель.
Саме такий стояв на тестовому автомобілі майже в максимальній комплектації з повним автоматичним приводом, що підключається, і шестиступінчастою АКПП.
У моторній гаммі є ще і бензиновий агрегат на 2,4 л, але це нерозумне рішення — за основними характеристиками бензоваріант гірший за дизельний.
Тому далі — тільки про дизельний Santa Fe.
Кермо — три оберти від упору до упору. Воно не дуже зручне — занадто масивні спиці, особливо подвійна нижня — на ободі залишається мало місця для хвату. В сутінках бублик схожий на нічну торгову вулицю: всі численні кнопки на ній мерехтять синім підсвічуванням — трохи відволікає. Зате є підігрів обода — не особливо сильний.
Інструментарій приладової панелі яскравий і різноплановий — очі розбігаються. Але якщо відфільтрувати зайві джерела світла, то все виявиться стандартно: великі циферблати тахометра і спідометра, віконце борткомп'ютера між ними — все добре читається.
Центральна консоль теж сяє блакитними вогнями — тут багато різнопланових кнопок і шайб, що заплутує. Багато кнопок і на водійських дверях (включно з відмиканням замка горловини бензобака).
Внизу консолі є прихована поличка а-ля Volvo. Там одразу і розетка на 12 В, і стандартні роз'єми — зручно для телефону. Розетка є і з тильного боку центральної скриньки-підлокітника — для задніх пасажирів.
Сенсорний кольоровий монітор 4,3 дюйма в центрі торпедо — теж блакитний — для машини такого класу виглядає скромним. Але по функціоналу він непоганий. На нього виводиться і відео з камери заднього виду, нормальне за якістю.
Передні крісла досить зручні. Водійське, на відміну від пасажирського,— з електрорегулюваннями. Є ступінчастий підігрів всіх сидінь, включно з крайніми місцями на задньому ряду. Клімат-контроль двозонний.
Машина нашпигована досить багато, але якось нерівномірно. Немає, наприклад, системи моніторингу сліпих зон, яка не завадила б — отвори ззаду-збоку завужені. Зате зовнішні дзеркала великі.
У другому ряду просторо за всіма напрямами, зручно і м'яко. Підлога тут майже рівна — центральний тунель ледве виступає. Спинка дивана складається, але не врівень з рівнем підлоги багажного відсіку, а вище.
Багажник об'ємний, у підпіллі є зручний органайзер з окремими нішами. Незручно те, що запаска підвішена під днищем.
На ходу Hyundai Santa Fe ставний.
Кермо на малих швидкостях обертається абсолютно безвільно. Зі збільшенням швидкості зусилля на ньому з'являється, але інформативність все одно залишається не найкращою.
Шестиступінчаста коробка працює плавно. Навіть в ручному режимі, коли автомат при розгоні сам переходить на підвищену передачу (це відбувається задовго до червоної зони тахометра), момент перемикання різким не назвеш. Інших режимів в АКПП немає.
Двигун разом з коробкою здатний надати машині стале, але не напористе прискорення.
Налаштування незалежної підвіски Santa Fe орієнтовані на комфорт, а не на швидкість і маневрування. Кросовер максимально скрашує для своїх пасажирів проходження дрібних і середніх нерівностей, з відчутною амплітудою погойдуючись на більш великих поздовжньо корпусом.
Від гальм хотілося б більше ефективності, осаджують машину вони не різко.
На бездоріжжі Santa Fe з його не найкращою геометрією й кліренсом 185 мм нічого особливого не пропонує, але прокотитися по грунту можна без проблем. У крайньому випадку, який настає досить рано, є імітація блокування центрального диференціала. А ще є помічник, який утримує машину на схилі.
Витрата у цього немаленького кросовера щадна: у місті — 9,5–11,5 л на 100 км, на трасі — на 2-3 л менше. У Santa Fe є спеціальний екорежим, але суттєвої економії він не дає.
Що в підсумку? Якщо у вас є сім'я і діти, бажання економити, водити впевнено в дощ і взимку і не виглядати бідним родичем, паркуючись біля дорогих ресторанів, то дизельний Santa Fe стане для вас вдалим варіантом.