Каліфорнійське диво

Силіконова долина перетворилася на найбільший інноваційний центр світу, створивши свої особливі правила: тут домагаються успіху, щедро ділячись ідеями навіть із конкурентами, і ніхто не боїться провалу — ні новачки, ні метри

Наталія Мечетна

.

.

Своєю славою батьківщини комп'ютерної революції та символу науково-технічного прогресу США перш за все зобов'язані Силіконовій долині. Тут, на півострові Сан-Франциско в Каліфорнії, створено розробки, які за останні десятиріччя неодноразово перевертали світ, а концентрація креативних умів на цій ділянці суші перетворює долину на недосяжний зразок для наслідування в багатьох країнах.

Інноваційні ідеї приносять величезні гроші: якби штат Каліфорнія був окремою державою, то це була б восьма економіка світу з ВВП $2,3 трлн. Минулого року венчурні інвестиції в Силіконову долину склали $50 млрд, що на 25 % більше, ніж роком раніше. Це приблизно 80 % усіх інвестицій в Каліфорнію і 40 % — йдуть в США.

Саме в Силіконовій долині народилися такі всесвітньо відомі бренди-гіганти, як виробники електронних пристроїв Intel, інтегральної мікрочіпової електроніки AMD, програмного забезпечення Oracle, а також творець культових інноваційних гаджетів Apple, світовий лідер у галузі мережевих технологій Cisco, славетні пошукові інтернет-системи Google і Yahoo!, інтернет-аукціон eBay — і це тільки початок списку.

За кожним із цих імен стоять мільйони і мільярди доларів. Наприклад, у переліку найдорожчих брендів за підсумками 2014 року авторитетного видання Forbes, перше місце посідає Apple із показником $124,2 млрд. Срібло та бронзу в цьому рейтингу здобули його сусіди за Силіконовою долиною — Microsoft і Google — з показниками $63 млрд і $56,6 млрд відповідно.

Вражаючий бізнес-успіх усього створеного на цьому шматку суші самі його мешканці, та й іноземні фахівці в галузі створення успішного інноваційного бізнесу, які побували в Силіконовій долині, пояснюють багатьма складовими. Однак на перше місце вони висувають особливу інноваційну культуру, яка сприяє розвитку креативного середовища.

"Вражаючі інноваційні винаходи створили бізнес-моделі, невідомі раніше в історії бізнесу", — говорить про те, що відбувається, провідний російський інтернет-інвестор Юрій Мільнер, який створив фонд для фінансування стартапів у Силіконовій долині. За його даними, у період з 2005 до 2015 року у цифрові технології було інвестовано $40 трлн.

Розвиток інтернет-технологій змінив чимало традиційних уявлень про те, як вести бізнес. Наприклад, із появою інтернет-продажів понад 2 млн осіб тільки на сервісі Amazon щодня продають товари, при цьому не займаючи будь‑яких торговельних площ. Якщо зараз частка інтернету в світовому ритейлі перебуває на позначці близько 15 %, то, за прогнозами аналітиків, до 2050 року половина всіх продажів здійснюватиметься за допомогою Мережі.

Добова аудиторія соціальної мережі Facebook зробила крок до позначки 1 млрд людей — такого кількісного показника поки не вдалося досягти жодному бренду. "Це тільки початок на шляху об'єднання всього світу", — попереджає засновник соцмережі Марк Цукерберг.

Apple стала першою американською компанією, чий капітал перевищив $700 млрд. На другому місці нафтовий гігант ExxonMobil, який оцінюється вдвічі скромніше — $384 млрд.

Алек Росс, який працював старшим радником держсекретаря США з інновацій, стверджує, що IT-технології стали пріоритетом у розвитку стартапів тільки за останні 15 років. Він також звертає увагу на цікаву особливість: найуспішнішими в розробках інновацій є молоді та дуже молоді люди, у яких не бояться вкладати інвестори Силіконової долини. Класичний приклад — Марк Цукерберг, який у 20 років запустив соціальну мережу Facebook.

Однак справа не стільки у віці, переконані оглядачі. Джіджі Вонг, професор Стенфордського університету й один із найкращих у світі фахівців зі стартапів, яка працює в Силіконовій долині, переконана: секрет цього місця в особливій атмосфері та стилі поведінки, що сприяють інноваціям.

“Перше, що там [у долині] помічаєш, — це високий рівень довіри, — каже Вонг. — Незнайомі люди з першої зустрічі готові ділитися один з одним ідеями, а чимало конкурентів співпрацюють".

Також професор Вонг розповідає, що в Силіконовій долині люди завжди готові ризикувати великими сумами і ніхто не боїться помилитися. На це орієнтуються в тому числі інвестори — вони воліють співпрацювати з тими, хто вже хоч раз помилявся, засвоїв урок і знову взявся за справу. При цьому Вонг підкреслює, що в Європі до поразок і помилок часто ставляться як до чогось фатального, й людині, яка одного разу програла, знову досягти успіху там складніше.

Ще одна особливість місцевої корпоративної культури полягає в тому, що й у зовсім молодих стартапах, як і в компаніях із великими досягненнями, панує рівність: топ-менеджер завжди готовий вислухати підлеглих, а відповідальність за проект розподіляється між усіма. Причому чимало співробітників стартапів працюють не за фіксовану зарплату, а за частку прибутку в проекті, тому команда мотивована на результат.

У цілому середня зарплата у сфері високих технологій в Силіконовій долині — найвища для цієї галузі у світі і становить близько $108 тис. на рік. Добрі заробітки й особлива атмосфера приваблюють сюди фахівців із усього світу: так, кількість приїжджих в Силіконовій долині становить 36 %, а в цілому в Каліфорнії цей показник дорівнює 27 %.

Євген Отрошенко, український фахівець у галузі IT і відеодизайну, у якого є досвід співпраці з компаніями Силіконової долини, підкреслює: культура і бізнес-середовище в Україні та США далекі один від одного як небо і земля.

У США більше інноваційних ідей, бо там не бояться ризикувати в тому числі й грошима. "На Заході розуміють: щоб отримати прибуток, потрібно нормально вкластися і років зо два-три попрацювати собі на збиток, — каже Отрошенко. — У нас же хочуть вкласти п'ять копійок і при цьому заробити мільйон за тиждень. А ліпше за кілька днів".

За його спостереженнями, в Україні навіть у сфері IT, одній із найстабільніших і успішніших під час кризи, мало хто працює на перспективу і думає про майбутнє: тут як самі IT-фахівці, так і їхні клієнти більше зацікавлені в тому, щоб "вхопити шматок побільше, нехай навіть і одноразово".

У США все будується на перспективу, підкреслює Отрошенко. В американській IT-компанії намагаються принадити людей не тільки бонусами, переглядами зарплатні, соцпакетом, але й комфортними умовами праці — тобто чимало роблять для того, щоб створити сприятливу атмосферу для творчості та праці всередині колективу.

Отрошенко наводить простий приклад: в Україні завжди складно здати помилково придбаний товар, незалежно від того, придбано його в інтернеті або офлайн. В американському рітейлері Best Buy, який входить до топ-50 найінноваційніших компаній світу, навіть повертаючи обкладинку для планшета iPad вартістю $10, клієнт ще й отримає сертифікат на $20.

"Якщо ти повернув — значить, чимось незадоволений, а тут бояться втратити кожного клієнта, — зазначає IT-фахівець. — Плюс важливим є таке поняття, як довіра людей до бренда".

Корпоративна культура компаній Силіконової долини прив'язана до їхньої інноваційної стратегії, відзначають ще одну особливість експерти. Орієнтуючись на інновації як пріоритет, компанії учетверо частіше, ніж у інших сферах, реорганізують свою структуру, розпочинають кампанії з пошуку талантів із тим, щоб кинути їх на розробку нових продуктів.

Тут панує особлива креативна свобода, породження демократичної держави та вільної економіки, підкреслюють фахівці. Саме тому країни на кшталт Китаю чи Росії, в яких наука та інновації перебувають під жорстким урядовим контролем, неспроможні повторити успіх каліфорнійського дива.

Розмірковуючи про те, якою має бути політика держави в царині розвитку інновацій, Росс зізнається, що перш за все викинув би з ужитку такі слова, як політика і керування. Чим влада менше регулює цю сферу, тим краще, упевнений він.

В Америці не посадовці та члени партій контролюють роботу програмістів і дизайнерів, а навпаки — гіків запрошують на роботу в Білий дім, щоб ті давали тон політиці країни у сфері інновацій. Вони, як ніхто інший, знають, за яких умов мають народжуватися нові революційні бренди. Так, президент США Барак Обама призначив на посаду директора з інформаційних технологій у Білому домі Девіда Рекордона, який раніше працював одним з технічних директорів Facebook.

Для того щоб перезапустити неефективний державний сервіс страхування здоров'я Healthcare.gov, Обама винайняв колишніх співробітників пошуковика-гіганта Google. Ці інтернет-гуру навіть з'явилися на обкладинці авторитетного американського тижневика Time — їхня робота дозволила мільйонам людей отримувати медичні послуги негайно.

Обама вирізняється прагненням залучати просунутих технарів у Білий дім, підкреслює Росс. Так, одного разу президент заявив, що особисто готовий дошкуляти дзвінками топ-менеджерам Google, переконуючи їх відпустити своїх програмістів до нього на роботу.

Росс, який відіграв провідну роль в інформаційній передвиборчій кампанії Обами, упевнений, що ті, хто прагне контролювати технології, тільки програють. "Замість керування інноваціями необхідно створити сприятливу екосистему для їхнього вирощування", — переконаний він.