«Зараз жовта картка, наступна — червона». Про що ЄС востаннє попереджає Україну і як «беруть в облогу» НАБУ та САП — Каленюк
Події6 листопада, 09:23
— Наскільки я розумію, звіт Європейської комісії дуже приємно здивував усіх спостерігачів і оглядачів цієї теми, тому що очікувалося гіршого. Але якщо вже маркувати за принципами позитив і негатив, то помірний прогрес отримала тема боротьби з корупцією, тому що в звіті було зафіксовано те, що все-таки в Україні продовжується тиск на антикорупційних активістів і що Україна не до кінця владнала ситуацію після атаки на антикорупційні органи. Чи могли б ви деталізувати, як ви розумієте ці зауваження щодо антикорупційних реформ, які звучать в цьому звіті?
— Зауважень дуже багато і критики дуже багато. Ба більше, критика винесена в основних висновках цього звіту. Там показано, що якщо Україна дійсно прагне до 2028 року закрити переговори, то треба прискоритися з реформами в галузі верховенства права. А далі ми дивимося: блок антикорупція — і там у центрі атака на НАБУ і САП, вийшли люди і була реакція міжнародних партнерів, закон відголосували назад. Але були далі спроби через закон зменшити незалежність НАБУ під соусом захисту нацбезпеки, і про це згадується в звіті.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
А далі там згадується, що відбувається атака через кримінальні справи на правоохоронні органи, на НАБУ і САП. Плюс згадується про атаку на активістів, зокрема антикорупційних активістів. І ми думаємо, тут мали на увазі в ЄС справу проти Руслана Магамедрасулова, детектива НАБУ, це справа проти Віталія Шабуніна, нашого голову правління. Тобто там ці справи не прийшли непоміченими.
І далі, якщо ми дивимося розділ про антикорупцію, розділ про верховенство права, про судову частину і боротьбу з організованою злочинністю, бачимо дуже чіткі рекомендації, які говорить Євросоюз. Першим чином потрібно зберегти незалежність НАБУ і САП, антикорупційної інфраструктури. Друге — там згадується вже про необхідність окремого закону про прозорий, підзвітний, зрозумілий процес відбору і звільнення генерального прокурора. Я думаю, що ситуація навколо генерального прокурора Кравченка дуже турбує наших партнерів. Згадується про необхідність обрання і перезапуску ДБР із переобранням керівництва через прозорий конкурс за участі міжнародних партнерів, перезапуск Національної поліції. Щодо судової частини — там також критика стосовно неспроможності парламенту вже кілька років призначити свою квоту до Конституційного суду і є рекомендації негайно відновити роль, участь міжнародних партнерів, призначення нових членів ВККС. Зазначається необхідність перезапуску реформи Верховного суду, очищення Верховного суду.
Тобто ми дивимося — звіт дуже детальний, Європейський Союз глибоко в темі, глибоко слідкує за тим, що відбувається.
І останнє, що хочу сказати: я вважаю, що злив у медіа, зокрема в Reuters, іншого варіанту звіту, який міг би бути, він не випадковий. Якщо пригадаєте, то вчора зранку були новини, що звіт дуже критичний і Європейський Союз описує відкати й застерігає, що це неприйнятно. Вочевидь, такі жорсткі формулювання були в перших версіях звіту, їх отримала наша влада і всіляким чином відбивалася від цих формулювань. Але Євросоюз такою комбінацією говорить, що, шановні, ми дуже хочемо вберегти вас, зберегти ваш прогрес євроінтеграції, але ми все бачимо. І якщо наступного разу, через рік, буде відбуватися далі той треш, який відбувається, то буде інше формулювання. Наступного разу ми не закриємо очі на весь цей регрес. Ось ваше домашнє завдання, подивіться на рекомендації, виконуйте. Інакше ні прогресу щодо євроінтеграції, ні грошей.
Я думаю, що так дипломатичною мовою ЄС у цьому звіті скомунікував Україні, що вони хочуть від нас бачити.
— Ви знаєте, як учора у своїй публікації написав Сергій Сидоренко, головний редактор Європейської правди, який теж аналізував цей звіт: «Україну попередили, але не покарали». Мабуть, те саме і ви зараз маєте на увазі.
— Я також погоджуюся, що основними євроінтеграторами України є Збройні сили України і народ України, який далі продовжує боротися з російською навалою. І це та причина, чому Європейський Союз не відчуває морального права нас покарати. Але Європейський Союз старається не ототожнювати владу з народом і далі хоче підтримати прагнення українського народу до європейської інтеграції. Але це востаннє, я думаю, вони так наскрізно показали, що вони закрили очі, але не зовсім закрили.
Тобто це останнє попередження, це жовта картка. Наступна — буде червона картка і вихід із цього євроінтеграційного процесу, затримання цього євроінтеграційного процесу. Я думаю, далі будуть іще жорсткіше і пильніше європейці слідкувати за нашими реформами, зокрема, у верховенстві права.
Тобто ми можемо мати прогрес стосовно енергетики, відбудови, землі, міграції. Але якщо не буде прогресу, фундаменту, так званої основи, це 23-й і 24-й розділ Угоди про європейську інтеграцію, то не буде нас запрошено в ЄС. Тому що це база, це основа.
Ти можеш мита і якість молока змінювати як завгодно, що також важливо, ці технічні різні регламенти щодо якості харчування, мит. Але якщо немає базового верховенства права, суди не працюють, правоохоронні органи фабрикують кримінальні справи, як ми це бачимо у справі проти Магамедрасулова і проти Шабуніна, якщо використовують генерального прокурора для захисту політичних інтересів президента і не тільки політичних, а й матеріальних, оточення президента, для збереження їхньої непідзвітності і недоторканності, то тоді нам не по дорозі в ЄС. Отакий сигнал нам надсилає Європейський Союз.
— Ви згадали генерального прокурора. Там у звіті зазначено, що посада генерального прокурора в Україні є політизованою, але там немає нічого про відставку, грубо кажучи. Ви сказали, якщо я вас правильно зрозуміла, що звіт слід прочитати так, що генеральний прокурор має піти у відставку. Чи я хибно вас зрозуміла?
— Ні-ні. У звіті зазначається, що має бути ухвалений закон, який регулює чіткий, прозорий процес відбору і звільнення генерального прокурора. Тобто там натякають нам, що має бути якийсь конкурсний, чіткий, прозорий і зрозумілий відбір. На якій основі? Вони пишуть там «merit-based» (на основі досягнень — Ред.).
Тобто, чим обґрунтовано було обрання і призначення генеральним прокурором Кравченка? Вони цього не розуміють. Так само як не було взагалі дискусії в парламенті, а чому генеральним прокурором має бути Кравченко? За які такі заслуги? Просто президент подав, і Рада проголосувала, як зайчики. А вони хочуть, щоб був прозорий, чіткий відбір.
Також вони не розуміють, чому у відставку відправили Костіна, попереднього генерального прокурора. Тому вони хочуть мати розуміння, а які основи, підґрунтя, чим обґрунтовують звільнення генерального прокурора. Бо якщо політично вигідно Зеленському — він звільняє. Якщо вигідно призначати когось — він призначає. Так не може бути надалі.
— Давайте ще раз повернемося в тему антикорупційних реформ. Я вчора мала розмову про цей звіт із віцепрем'єром з європейської, євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою. Бо він — ключова людина в країні, яка веде переговори з Європейським Союзом. І очевидно, що якби звіт був дуже поганий, то йому би прилетіло найбільше, суто через посаду. Він, звісно, дуже задоволений звітом. І коли я в нього запитала, чи правильно я зрозуміла, що партнерам не сподобалося те, що було з НАБУ, і вони будуть прискіпливо стежити, як Україна буде відмотувати ситуацію назад, як я зрозуміла з розмови з ним, не варто на це взагалі зараз дивитися. Тому що, так, була допущена якась помилка, вона була оперативно виправлена і у звіті вже констатували позитив, прогрес. Усе, ми не топчемося на старому місці, йдемо далі, не йдемо в минуле. Усе-таки ще раз проговоримо, як у звіті були відображені ці протести, була відображена спроба президента ліквідувати незалежність САП і НАБУ, якщо це було? і які конкретні рекомендації Україні в цьому ключі були дані?
— Прямим текстом там зазначено, що була спроба знищити незалежність НАБУ і САП через прийняття закону, і лише завдяки протестам людей і критиці міжнародних партнерів влада відкотила це назад і повернула закон, як він був до того. Але у звіті зазначається, що продовжилися спроби послабити антикорупційне законодавство через ухвалення окремих законів. Там згаданий закон про закриття реєстрів, ініціативи, які під соусом захисту безпеки ухвалюють. Пам’ятаєте, ініціативи, що якщо СБУ визначає, що якийсь топпосадовець виконував контррозвідувальну діяльність, то проти нього не можна мати кримінальне покарання, його не можна розслідувати. Такими трюками і різними способами були спроби в парламенті створити касту недоторканних і попередити, прибрати юрисдикцію НАБУ над такими справами.
І такі спроби було продовжено, ми бачили навіть, фіксували їх кілька тижнів тому. Вони виникали в порядку денному і потім зникали. Я думаю, через те, що європейці дуже уважно слідкують за нашим порядком денним і одразу це скомунікували.
Також, як я вже зазначила, у звіті чітко кілька разів згадується про кримінальні переслідування щодо окремих працівників НАБУ через інші правоохоронні органи та спецслужби. І що це є тиском на НАБУ і САП, і це неприйнятно. Вся ця історія з атаками на громадські організації, громадських антикорупційних активістів, вочевидь, вони підтекстом мали на увазі розслідування проти Віталія Шабуніна; не додають впевненості в тому, що Україна дійсно щира в намірі побудувати верховенство права. Так дипломатично вони пояснили, в чому далі вважатимуть пріоритет.
Там далі в рекомендаціях зазначено, як потрібно посилити незалежність НАБУ і САП. Є про правки Лозового, що їх треба прибрати, прибрати можливість закривати кримінальні провадження на підставі того, що спливли якісь строки. І все це в сукупності говорить про те, що звіт загалом обмежено позитивний, але в секторі антикорупції, судової реформи є дуже лімітований прогрес. Він значно менший, ніж це було минулого року.
Що відзначили позитивне — це реформа БЕБ, запуск БЕБ. А знову ж, чому БЕБ запустився, чому призначили керівника? Бо люди вийшли на протести і вимагали призначення директора БЕБ після того, як на НАБУ був наїзд, і влада не могла не відреагувати, призначила. Було зазначено, що починається конкурс у митницю, ми запустили реформу митниці. Але зазначається у звіті, що дуже важливо ці реформи імплементувати, це знак того, що ми будемо слідкувати. І недостатньо просто ухвалювати закони, важливо слідкувати, як далі ви реалізуєте ці закони.
Про АРМА також згадали, що чудово, закон ухвалили, це Агенція з питань управління арештованими активами. Ви закон ухвалили, а де призначення керівника, конкурс на керівника? Давайте, далі рухайтесь.
Чому я вважаю, що це жовта картка — цей звіт, — яка наступного року може перетворитися на червону? Тому що також ЄС почав зупиняти фінансування стосовно тих треків у рамах Ukraine Facility (програма фінансування для України), щодо тих реформ, які не були виконані. Частину фінансування повернули, бо все одно реформу виконали, ухвалили закон про АРМА, але була велика затримка і далі ці затримки можуть посилюватись, поглиблюватись.
Усі реформи, які зазначені в євроінтеграційному звіті, я думаю, вони далі ляжуть в основу вимог від ЄС у подальшому фінансуванні України, і там уже буде дуже жорстко: не зробили реформу — дивіться, ми минулого разу закрили очі, але це було останнє попередження. Ми знаємо, що ви можете мати більшість у парламенті, коли хочете. Ми бачили, як голосував воєдино парламент у липні 2025 року спочатку за скасування незалежності НАБУ, а потім, через 10 днів, — за повернення незалежності НАБУ. Тобто більшість у вас є, голосуйте, будь ласка, не чорт знає що, а те, що потрібно для євроінтеграції, для верховенства права.
— На тлі цього всього ми спостерігаємо ще одну історію, сутичку, інцидент, який стався напередодні між НАБУ і Генпрокуратурою. В НАБУ повідомили, що до їхнього співробітника, так розумію, детектива, прийшли слідчі Офісу генпрокурора. Здійснили в нього обшук, застосовували фізичну силу, мабуть, били, не знаю. Не вручили жодної підозри, а пізніше в Офісі генпрокурора сказали: так, обшуки були, тому що цей детектив, ця людина стежила за будівлею прокуратури. Встановлювала там якісь засоби стеження напроти чи біля будівлі. У НАБУ сказали, що ця людина є штатним співробітником і він дійсно мав намір встановлювати якесь стеження. Як я розумію, не зобов’язаний про це звітувати перед генпрокурором. Можете нам розповісти, якою ви бачите цю справу? Чи це продовження якогось протистояння, атаки, чи це якийсь окремий інцидент?
— Це не є окремий інцидент, це продовження атаки правоохоронних органів, за дорученням Зеленського і Єрмака, на НАБУ і САП. Вони взяли під контроль загалом НАБУ і САП, дуже багато правоохоронців зараз зі спецслужб (СБУ, інших правоохоронних органів) займаються тим, що просто слідкують за кожним кроком і детективів, і інших співробітників НАБУ і САП. Продовжуються різні слідчі дії СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора щодо детективів НАБУ. В тій же справі Руслана Магамедрасулова тривають слідчі дії навколо всіх — і з ким він контактував, його родичів, аби хоч якось обґрунтувати цю фальсифіковану справу про підготовку продажу конопель. Це абсурд, тому що в воюючій країні спецслужба, СБУ, сотні своїх співробітників виділяє на те, аби взяти в облогу НАБУ і САП.
Щодо вчорашніх обшуків, немає жодних підстав для того, щоб НАБУ звітувало Генеральній прокуратурі про виконання своїх обов’язків. Генеральна прокуратура в підслідності НАБУ і САП, і якщо вчиняли якісь оперативні дії, наскільки я розумію, за рішенням суду, то це законні дії, і не може генпрокурор чи будь-хто інший ці дії зупиняти через фізичне насилля або інші способи тиску на працівників НАБУ.
— Ви вважаєте, що це продовження так званої якоїсь атаки, політичної атаки на антикорупційні органи?
— Так, це продовження політичної атаки і контролю за кожним кроком роботи НАБУ і САП.