Яку, правда, як і більшу частину дурості, яка відбувалася на цьому тижні в світі, можна пояснити ще й великими грошима. Фокус продовжував залишатися на ринках, що розвиваються. Продовжує трясти Туреччину, де політ ліри вниз був зупинений тільки екстреним рішенням Центробанку підняти ставку до 16,5%. Це справило короткий ефект, але подивимося, чи є достатнім, тому як спекулянти усього світу вже взялися за пиріг по-турецьки. І, може бути, скоро Туреччина випередить Україну, посівши перше місце в Європі за величиною облікової ставки. І хто знає, чи трапилося б все це, не ляпни султан Ердоган не в тому місці не ті думки про економіку. І хто знає, чи довго ще він буде мовчати і чи не скаже найближчим часом ще щось. З іншого боку, основною турецькою проблемою останніх років був гігантський торговий дефіцит, який перебивався тільки приходом інвестицій. Тепер же, після різкого падіння ліри, повинне піти не менше різке падіння імпорту, що здатне вирівняти ситуацію.
В іншому кінці світу, у Венесуелі, вибрали нового старого президента, який впевнено веде країну в прірву, доводячи на своєму прикладі, що дна просто не існує. І поки країна виконує рекомендації союзу популістів України, єдиним порятунком, придуманим в Каракасі, стали кролики. Президент Мадуро, видно подивившись старий комедійний ролик одних українців, почав доводити країні, що кролики, це не тільки цінне хутро, але й 3-4 кг дієтичного м'яса, яке точно врятує венесуельців від цілком реального голоду, треба лише припинити любити кроликів, а почати їх їсти. Інших рецептів вже не залишилося, та й цей поки що не дуже працює.
А з розвинених ринків виконувала соло Італія, прибутковість облігацій якої б'є рекорди в єврозоні і вже досягла 2,4% (а латиші, наприклад, недавно залучили 10-річний борг під 0,7%). Всьому виною перемога популістів на виборах, які, нарешті, народили фігуру прем'єр-міністра. Італію очолив Конте, і це не той Конте, як ви могли подумати, що вже мав досвід управління Італією, і дуже непогано впорався, а зовсім скоро повинен втратити роботу в Челсі на тлі депресії бездомного Абрамовича. Цей самий Конте, нікому не відомий професор права (не клоун, що з огляду на те, які перемогли партії, вже непогано), в резюме якого значаться Єльський і Нью-Йоркський університети. Правда, останній вже заявив, що професор лише користувався їх бібліотекою, але, по-перше, в резюме вже написано, а по-друге, в бібліотеку його, принаймні, пустили, що вже виділяє його на тлі членів партій, що перемогли. А на тлі всіх цих подій, навіть лист Трампа сонцеликому з Кореї якось загубився, хоч сам собою є предметом для пильного вивчення психологів. І трохи засмутило ринки, разом з розчаровувальною статистикою. У підсумку, п'ятницю ринки відкриють на позначці 2727 пунктів, другий тиждень поспіль не зазнавши суттєвих змін.
Український сегмент єврооблігацій на цьому тижні відчував себе прекрасно. З одного боку, ринки, що розвиваються, в цілому втомилися падати і почали потроху приходити до тями, підтягуючи покупців. З іншого боку, заголовки в Блумберг на початку тижня про те, що МВФ і Україна, нарешті, домовилися, ще більше стурбували покупців, які повірили в здоровий глузд. У той же час, нічого так і не сталося. Як з Ахіллесом, нездатним наздогнати черепаху, так і з правом вето і вирішальною поправкою, яку ніяк не можуть узгодити. Українські переговорники впираються і злять МВФ, а тому важко зрозуміти, чому головним предметом в домовленостях стає тема, як друга сторона буде обходити ці домовленості. Бо інакше подолання вето назвати важко. У підсумку, черговий парламентський тиждень пройшов майже даремно, і тепер наступний шанс проголосувати з'явиться вже на початку червня. А суїцидальні нахили української влади штовхають країну в той бік, за яким починається тотальний розпродаж на ринках. Грошей має вистачити до вересня, а значить, якщо про транш ніхто не домовиться влітку, то вже восени гривню і всю економіку України чекатимуть дуже важкі часи. І мова навіть не про дефолт, адже сам собою дефолт Україна просто не зможе собі дозволити. Ми в основному винні не ринку, ми винні офіційним кредиторам, а там дефолт неможливий в принципі. Хіба що Україна захоче переплюнути Венесуелу і відразу зануритися з головою в цебро субстанції, що слабо нагадує за смаком шоколад. І годинник цокає, наближаючи точку неповернення.
Поки ця точка не пройдена і віра в здоровий глузд, або хоча б інстинкт самозбереження, залишається. Національний Банк на цьому тижні залишив ставку незмінною, на рівні 17%. Регулятор відзначив, що інфляція знижується, але ось перейти до зниження ставки заважають ті самі ризики переговорів з МВФ. Адже якщо вони будуть провалені, то Нацбанку не залишиться нічого, крім як різко піднімати ставку і сподіватися на диво. Поки гривня безтурботна, торгується біля позначки в 26,1. А Мінфін продовжує залучати на внутрішньому ринку долари, частково компенсуючи закритість зовнішніх ринків. На цьому тижні на аукціони вітчизняні банки поділилися з урядом ліквідністю на суму близько $300 млн.
А український ринок акцій на цьому тижні цілком відчув, що таке бомбити Воронеж по-українськи. РНБО раптово, без оголошення війни, практично знищила Українську біржу одним помахом пера. РНБО ввела санкції проти програмного забезпечення, яким користується Українська Біржа і яке залишилося у спадок від колишнього власника, Московської Біржі. Мабуть, силовики-стратеги вважали, що немає більшої небезпеки для нації, ніж доступ ФСБ до торгів на УБ і якщо товариш майор буде знати, що Вася Пупкін продав акції Укрнафти на 100 гривень, то це відкриває можливість для вирішального прориву на Київ російських військ. І це на тлі того, що майже всі бухгалтери України користуються 1С, та й інші біржі в Україні використовують аналогічне російське ПО. У підсумку, порушений був головний принцип санкцій, коли твоя власна шкода від їх введення не повинна перевищувати шкоду противника. Або знищення Української біржі панове з РНБО не вважають своєю власною втратою, а може навіть навпаки. Зрозуміло, що там засідають патріоти, для яких головне національний інтерес, і якщо були в їх житті помилки, то це помилки молодості, про які краще не згадувати, а санкції завжди результат детального аналізу національних інтересів, а ніяк не результат договірних. І навіть припустити не можна, що хтось із цього органу може таким чином чи то мстити, то чи впливати на власників біржі. А заодно в черговий раз розіпнуть інвесторів, власників акцій і похідних цінних паперів.
Введення санкцій вже обвалило ринок, що закрився в четвер на 6% нижче на рівні 1662, і навряд чи залишає йому райдужні перспективи в найближчому майбутньому. І це в той момент, коли, здавалося, що ті, що залишилися на біржі, пережили вже все, що тільки могло статися. Як виявилося, Україна сповнена сюрпризів. І те, що не вдалося Росії, після агресії якої ринок втратив багатьох емітентів, легко може завершити наше вітчизняне керівництво.
«We can not discover new oceans until we have the courage to lose sight of the shore.»
Muriel Chen
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
В огляді представлено думку автора, яка може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, представлена інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна та офіційна.