Великі міста

П'ять журналістів з російськомовного видання в США Forum Daily розповідають, де і як провести час у п'яти найпопулярніших серед туристів містах Північної Америки

Ганна Денисенко

Кажуть, своїй появі Нью-Йорк зобов'язаний якомусь голландцю, який за жменю бісеру придбав у індіанців острів. Невідомо, правда це чи вигадка, але фактом є лише те, що завдяки цій угоді в світі з'явилися бетонні джунглі, де народжуються мрії і немає нічого неможливого. Фантастичний "яблучний" вир не залишає байдужих.

Постійних мешканців у місті понад 8 млн. Туристів, що приїжджають сюди,— як мінімум уп'ятеро більше. Це і зрозуміло: жодна вистава, а у розігруванні театральних і кінематографічних сценок місто і його жителі досягли успіху, неможлива без глядачів. Тому типове снобське ставлення до прибулих подивитися на статую Свободи, Imperial State Building і Times Square — основні туристичні визначні пам'ятки Манхеттена — все‑таки награне. Ньюйоркці пишаються своїм містом так, ніби за межами їхнього світу нічого величнішого не існує. Фріків і божевільних, якими уславлений Нью-Йорк, вистачає і в Європі, але тільки тут можна прогулюватися в костюмі зомбі або Русалочки і залишатися непоміченим.

Найсприятливіші для цього райони Нижнього Манхеттена. З них і варто починати знайомство з містом. Неспішні, своєрідні, без натовпів туристів — саме там проводять вихідні більшість остров'ян.

Там само можна знайти маленьку Україну — Іст-Віллідж, пройтися галереями в Сохо, послухати джаз у Грінвідж-Віллідж, загубитися в парку Хай-Лайн в Челсі і, якщо стане сил, дійти до Бруклінського мосту для зустрічі світанку. Правильно розрахувавши час, цей туристичний маршрут може стати найнезабутнішою частиною подорожі. По-перше, не так часто вдається зустріти світанок, по‑друге, зазвичай, на мосту в цей час нікого немає, по‑третє, з нього відкривається один з найкрасивіших видів на фінансовий центр міста. Якщо стане сил і витримки — звідти рукою подати до знаменитої Волл-стріт, на якій з самого світанку починають гонки на виживання білі комірці. Спостерігати за забігом найприємніше з кави з найближчого Starbucks.

Більшість обов'язкових до відвідування музеїв розташовані в найпрестижнішому районі Манхеттена — Аппер-Істі. Саме там з Центральним парком, не відвідати який теж буде злочином, сусідить класичний Метрополітен (82‑а вулиця), новаторський Гуггенхайм (88‑а вулиця), затишні колекції Фріка (70‑а вулиця), Нова галерея (86-а вулиця), музеї Нью-Йорка (103‑я вулиця) та дизайну (103‑я вулиця). Само собою, Музейна миля заповнена туристами, однак багатство колекцій змушує поштовхатися навіть найдосвідченіших цінителів.

Насправді Велике яблуко, як називають Нью-Йорк тільки туристи, складається з п'яти частинок (боро): Бронкс, Бруклін, Квінс, Манхеттен і Стейтен-Айленд. Однак на адміністративному сусідстві всі перетини між боро закінчуються. Рідкісний турист, а тим більше мешканець Манхеттена чи Стейтен-Айленда, долітає далі Брукліна, заїхати в який варто хоча би заради Брайтон-Біч з його океаном і неповторним колоритом Одеси 30‑річної витримки. Така подорож стане окремим враженням, тим більше, що зберігати наявну там культуру довго не вдасться. Варто поспішити.

Секретні бари, експериментальні театри, руф-топи, закриті вечірки, фінансові гіганти, селебріті, які біжать поруч у парку,— однієї подорожі для того, щоб осягнути магію цього незвичайного міста, недостатньо. Тому, незважаючи на натовп божевільних, неймовірний галас і сильні запахи, постарайтеся в ньому просто загубитися.

Анна Баздрєва

Найбільша помилка, якої можна припуститися, вирушаючи в Лос-Анджелес,— це не взяти з собою водійські права чи хоча би друга, який готовий виконати роль особистого водія. Масштаби цього нескінченного міста по‑іншому переміщатися не дозволяють: метро абсолютно непридатне для використання, а поїздки на таксі або Uber в кінці подорожі виллються в пристойну суму. Зате ціни на оренду машини дозволяють розсікати по місту на кабріолеті Mustang або Chevrolet Camaro (той, що Бамблбі з Трансформерів), уявляючи себе героєм місцевої кінострічки.

До слова: програма обходу визначних кіномісць є найпопулярнішою у туристів і зазвичай включає в себе прогулянку по Алеї слави, поїздку до знаменитих літер на пагорбах і відвідування кіностудій. Більшість з цього ви бачили в інтернеті, і, крім як черговою фотографією в Instagram, вони нічим не примітні. А ось що дійсно захоплює дух — так це старовинний кінотеатр El Capitan, побудований у 1926 році. По-перше, він гарний всередині, а перед фільмом вас розважає піаніст. По-друге, навпроти розташований Kodak Theatre, в якому періодично проходять гучні кінопрем'єри з справжнісінькіми голлівудськими зірками. Якщо ви не боїтеся натовпу божевільних фанатів, то є всі шанси побачити, наприклад, Джонні Деппа на відстані витягнутої руки. Така фотографія в Instagram буде вже точно краще горезвісної зірки його ж імені.

Якщо ж зірки кіно вас не дуже цікавлять, то вирушайте на Venice Beach — місце, де жив і творив Джим Моррісон. Втім, він не єдина причина їхати на інший кінець міста. Тут можна позасмагати (без санскрина на пляж краще не виходити навіть на півгодини) і скупатися в океані, випити фірмової мімози на бранч, подивитися на один з найбільш фактурних скейт-спотів в світі, купити медичної марихуани або ж взяти велосипед і проїхати вздовж берега. Якщо стане сил доїхати до Санта-Моніки, то можна винагородити себе фотографіями з фотобудки, морозивом і прокотитися на знаменитому колесі огляду.

Віддавши данину Doors, не забудьте перевірити, хто з улюблених артистів виступає ввечері, а виступають вони регулярно. Зайдіть у додаток bandsintown, який на основі вашого плейлиста видасть рекомендовані концерти найближчим часом. Або вирушайте на Sunset Boulevard на комедію у форматі stand-up. Прийшовши послухати іскрометні жарти від іменитих акторів, не забудьте негласне правило двох алкогольних дрінків для розігріву. Це допоможе вам розслабитися, а значить, трохи полегшить завдання виступаючим. І не забудьте документи. Без них вас не пустять всередину, навіть якщо ви поклянетесь пити воду всю ніч безперервно. На цьому культурні розваги зовсім не закінчуються, долучитися до прекрасного можна в музеї сучасного мистецтва LACMA або в центрі Getty, де варто подивитися не тільки на колекцію мистецтва, ретельно зібрану американським мільярдером, але і зробити відмінні фотографії з панорамним видом на місто.

І останнє: опинитися біля океану і не скуштувати морепродуктів — страшний гріх для мандрівника. Вирушайте до старої рибальської гавані Сан-Педро скуштувати різноманітних страв із риби і морських гадів. А якщо ви мудро дотрималися моєї поради і взяли не тільки кабріолет, але й друга (читай: водія), це означає, що ви точно зможете скуштувати ще й прохолодне каліфорнійське біле.

Юлія Буняк

Хоч мале, та натоптуване. Точніше про Сан-Франциско й не скажеш. З одного кінця міста в інший можна дійти пішки за кілька годин — настільки невелике це місто біля затоки. Щоб було наочно, можете уявити собі квадрат зі стороною в 11 км — ось так приблизно виглядає Сан-Франциско з висоти пташиного польоту.

Живе в місті 860 тис. осіб — менше, ніж у нещодавно перейменованому українському Дніпрі. Зате ВВП майже вп'ятеро вище, ніж усієї 45‑мільйонної України — понад $410 млрд. Формально Сан-Франциско — це ще не Кремнієва долина (вона починається трохи південніше і тягнеться до Сан-Хосе), але IT-лихоманка останніх десятиліть, комфортний бізнес-клімат та венчурна інфраструктура безперервно ваблять сюди стартапи всіх мастей. Зворотний бік розпаленої економіки та високих зарплат — захмарні ціни на нерухомість. Щось більш-менш пристойне починається з мільйона доларів, а на одну квартиру, що здається в оренду, вишиковується черга з 100-150 осіб. І це не перебільшення.

Сан-Франциско — це синонім не лише до слова дорого, а й до слова красиво. Місто вабить гармонією природних та урбаністичних пейзажів, нестандартної для Америки архітектурою, міксом авантюризму, бунтарства і свободи. Невипадково саме в Сан-Франциско в кінці 1960‑х хіпі провели своє знамените "літо любові", де було все: секс, наркотики і рок-н-рол. Запах трави, до речі, і зараз в місті почуєш частіше, ніж сигаретний дим.

Ландшафт Сан-Франциско нагадує американські гірки — круті підйоми змінюють схожі на дорогу в прірву узвози. Однак гуляти все‑таки варто пішки — місто варте того, щоб повільно смакувати всі його принади. Головне — одягнутися по погоді. "Найхолодніша зима в моєму житті — це літо в Сан-Франциско". Жарт, популярний серед приїжджих, які наївно розраховували, що у всій Каліфорнії весь рік стоїть спека. Пронизливий вітер з океану навіть у сонячну погоду пробирає до кісток, особливо в прибережних районах. Туристична Рибальська пристань з Пірсом №39, що закликає численними магазинами та ресторанами,— один з них.

Головні зірки тут — морські леви, які вальяжно розкинулися. У боротьбі за місце під сонцем вони витіснили звідси стоянку яхт — місто вирішило, тварини, які приваблюють туристі, важливіші.

Тут же, на пірсі, зазирніть у знамените Hard Rock Cafe — не тільки щоб перекусити, але й подивитися на раритети, що колись належали відомим музикантам. Шанувальникам фільму Форрест Гамп пряма дорога в Bubba Gump Shrimp Co.— ресторан, названий так само, як і компанія з вилову креветок, яку заснував герой Тома Хенкса. Що спробувати? Зрозуміло, креветки.

Ну і раз ви вже на пристані, можете від 33‑го пірса на поромі дістатися Алькатрасу — острова, на якому була розташована в'язниця для особливо небезпечних злочинців. $33 — і ви побачите, в яких умовах сидів за ухилення від податків чиказький гангстер Аль Капоне.

Прогуляйтеся від пірсу до Ломбард-стріт, найзвивистішої вулиці у світі. Підніміться на оглядовий майданчик вежі Койт-Тауер, звідки Сан-Франциско і його візитна картка — міст Золоті ворота — видно як на долоні. Повештайтесь по Чайна-тауну. Якщо хочете полоскотати свої смакові рецептори, зупиніться на ланч у розташованому неподалік ресторані The Stinking Rose — тут у всі страви додають часник. Раджу обов'язково спробувати часниковий пломбір і часникову каву. Несподіваний смак може і не сподобатися, але точно здивує.

Ну і як же без різнокольорових вікторіанських будинків, розкиданих по всьому місту! Якщо ви не зупинялися, щоб у деталях розглянути декор вигадливо прикрашених струнких будівель і здивуватися яскравому поєднанню кольорів, вважайте, що Сан-Франциско ви не бачили.

Юлія Дядюра

Галаслива тусовка з бірюзовим басейном і засмаглими красунями на лежаках. Бармени роблять душ із шампанського і щедро поливають гостей ігристим, після чого танцюють на барних стійках.

Яппі у відпрасованих костюмах при температурі +35°C, витираючи крапельки поту рукою, поспішають на ділову зустріч до кафе в центрі Маямі.

Виходець з Куби радо зустрічає гостей у своєму маленькому прибережному ресторанчику, поки його дружина готує на кухні, а син приймає замовлення.

Дівча-безхатько в старому платті і дірявих брендових туфлях з брудною смугастою сумкою в руці випрошує гроші у туристів біля торгового центру.

Якби мене попросили одним словом описати Маямі, я б вибрала слово різне. Тут розкіш спокійно межує з бідністю, вечірки — з бізнес-буднями, заможні американці — з голодними іммігрантами, а палюче сонце — зі стихійними зливами.

Хто б міг подумати, що село, в якому колись була розташована велика цитрусова плантація, перетвориться на цілий мегаполіс під назвою Маямі. До речі, це єдине місто в США, яке заснувала жінка,— Джулія Таттл. У тонкій смужці суші з мангровими заростями вона побачила потенціал, як колись його побачили в майбутньому Маямі-Біч бізнесмени Джон Коллінс і Карл Фішер. Тепер на честь першого названа вулиця в Маямі, а на честь другого — острів з найдорожчою нерухомістю в сонячному місті.

І якщо Маямі — це більше про американську раціональність і спокійний туризм, то приміський Маямі-Біч — це буяння безтурботності й веселощів, що уособлює собою його найвідоміша вулиця Оушен Драйв. Тут можна побачити повну лінійку Ламборгіні і Фераррі всіх кольорів, відвідати відомий клуб Mango's Tropical Café або будь-який інший ресторан на Lincoln Road з широкою лінійкою всіх кухонь світу. І приготуйтеся — під час прогулянки вас неодмінно переслідуватиме запах марихуани. Без неї Маямі-Біч вже не можна уявити.

Якщо ж вам хочеться більш хіпстерського Маямі, без кричущих вивісок брендових магазинів і дорогих авто, арт-район Вінвуд — саме те. Це, по суті, галерея стріт-арту просто неба, якою можна ходити весь день, мимохідь фотографуючись на тлі химерних настінних картин. Саме в Вінвуд відбувається популярна виставка сучасного мистецтва Арт-Базель. Ресторан Diner на 2601 2nd Ave NW — ще одне атмосферне і смачне місце, яке варто відвідати в районі Вінвуд.

Або ось ще прекрасне місце — вілла Vizcaya Museum and Garden. Колись приватна власність промисловця Джеймса Дерінга, сьогодні це музей і майданчик для весільних церемоній. Розташований маєток у районі Коконат-Гроув у Маямі. Нема необхідності говорити, що цей розкішний палац з більш ніж 70 спальнями і казковим садом — місце, обов'язкове до відвідування.

Ну й не оминіть своєю увагою острів Кі-Біскейн та ресторан американської кухні Rusty Pelikan, звідки відкривається чудовий вид на центр Маямі.

І, головне, не переживайте за погоду в Маямі — ви в будь-якому разі потрапите під дощ. Різкі зміни "настрою" характерні для тутешніх широт. Тропіки!

Усім своїм існуванням Маямі немов каже своїм неспокійним гостям: don't worry, be happy. Насолоджуйся тим, що є тут і зараз. Найкраще попереду. Тільки якихось 100 років тому і я був лише землею, купленою під цитрусову ферму.

Леся Бакалець

Місцеві називають його просто — DC (District of Columbia). Якщо голлівудський фільм про політику, то столиця США точно буде в ньому фігурувати. Це місто дуже різне, щоб дати йому одне визначення: центр буде зовсім не схожий на історичні райони, а передмістя можуть нагадувати затишні європейські містечка.

Перш за все кожен турист, звісно ж, йде дивитися на Білий дім. І тут, найпевніше, на нього чекає розчарування. Резиденція президента — далеко за парканом, який часто обліплений туристами. Всередину на екскурсію потрапити складно, треба записуватись ледь не за півроку і заручитися рекомендацією сенатора чи конгресмена. Тому одне-два фото — і програма-максимум тут виконана. Якщо йти досліджувати центр міста далі, в якийсь момент може здатися, що ви тут уже були. Величезні будівлі з бетону з колонами, широкі проспекти дуже нагадують Харків або Дніпро. Тільки тут чистіше.

А ось до Капітолію, де засідають Сенат і Конгрес, можна потрапити без проблем. Вам навіть екскурсію безкоштовно проведуть і покажуть, як підземним тунелем пройти в бібліотеку Конгресу, за вхід до якої грошей теж не беруть. Та й взагалі, в цьому плані Вашингтон дуже вигідний для туристів. Практично всі музеї безкоштовні, і більшість з них розташовані поруч один з одним. Дивишся на літаки і ракети, переходиш в картинну галерею, а потім через дорогу йдеш вивчати скелет динозавра в Музей природної історії.

Але серце Вашингтона — все‑таки Джорджтаун, найстаріший район міста. Ніякого бетону. Все в колоніальному стилі, з міні-садами біля ґанку. Знаменитий Френк Андервуд з серіалу Картковий будиночок повинен мешкати десь тут. Між чепурними будинками розташований Джорджтаунський університет, головний корпус якого дуже схожий на Хогвартс з Гаррі Поттера. А на головній вулиці району розташоване посольство України. Будівля — історична, адже саме тут перший президент США Джордж Вашингтон колись зібрав землевласників і попросив виділити території для створення столиці Америки. Місто Вашингтон вийшло невеликим, між двома штатами — Мерілендом і Вірджинією.

На бурхливе нічне життя і вечірки тут краще не розраховувати, а закінчити туристичний день можна в парку Гревелі Поіт. Він розташований впритул до злітно-посадкової смуги аеропорту Рейгана, і літаки над вами будуть пролітати так низько, що на кілька секунд доведеться затримати дихання. Від захвату.