Велика Переміна

Іван Примаченко, засновник української платформи дистанційного навчання Prometheus, за кількістю користувачів порівнянної з кількома десятками вишів, розповідає, як його ресурс перезапускає освіту в країні та впливає на ринок праці

Ольга Духніч

Засновник найбільшої та найпопулярнішої української освітньої онлайн-платформи Prometheus, 26‑річний Іван Примаченко, називає себе прагматиком. І запевняє, що реформувати українську освіту знизу — підсильне завдання, упоратися з яким можна у найближчі п'ять років. Звісно, якщо і державі це цікаво.

Він вирішив запустити це два роки тому, коли разом з однодумцями запустив першу українську платформу онлайн-освіти. Сьогодні її активними користувачами є 275 тис. українців. Для порівняння: у Київському політеху, одному з найбільших університетів країни, навчається близько 30 тис. осіб. Причому з Prometheus успішно співпрацюють провідні виші, державні центри зайнятості та Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. А ресурси на розвиток збирає вся країна — влітку 2016 року на краудфандинговій платформі Спільнокошт Prometheus за два тижні зібрав рекордні півмільйона гривень внесків від українців.

Але Примаченку й цього мало. За столиком київської кав'ярні неподалік університету КПІ він емоційно розповідає НВ, що вже за два роки планують повністю змінити рівень освітніх послуг на ринку вищої освіти, а також про те, як якісна масова освіта вже сьогодні може стати добрим щепленням від популізму.

— У світі багато успішних освітніх онлайн-гігантів, таких як Coursera або edX. Навіщо з'явився Prometheus?

— Ми створювали Prometheus як національну освітню платформу й альтернативу нинішній українській освіті. Ні для кого не секрет, що вона переживає кризу. Наша головна мета і завдання — реформувати українські школи та університети знизу, інтегруючи можливості онлайн-навчання в реальний навчальний процес.

У вересні ми організували пілотний проект зі змішаного навчання в чотирьох українських університетах, а сьогодні ведемо переговори про те, що з лютого до цієї програми долучиться ще близько 10 вишів. Ми розраховуємо, що до кінця 2017 року їхня кількість подвоїться.

На відміну від Coursera, яка давно надає курси на комерційних підставах, усі програми Prometheus безкоштовні. Крім того, 4/5 навчальних курсів ми готуємо самі, чого інші платформи не роблять.

— За яким принципом Prometheus добирає навчальні курси та дисципліни?

— Ми оцінюємо наявність добрих викладачів і актуальні потреби українців. Так, перекладений нами українською гарвардський курс із програмування вже слухають близько 70 тис. користувачів. На першому місці сфера IT, до якої в країні є цікавість, а також величезний потенціал для зростання української економіки.

По-друге, це підприємництво, бо малий і середній бізнес рухає країну, і ми вважаємо це принципово важливим.

Третій компонент — суспільна освіта, починаючи з економіки для неекономістів. Ми вважаємо цей курс добрим щепленням від популізму та політичних маніпуляцій, у яких наше суспільство живе вже 25 років. Також є курси антикорупції та критичного мислення.

Нещодавно ми запустили також цикл курсів з аналізу даних, на якому ґрунтуються всі новітні круті штуки — від роботизованого автомобіля до пошуку картинок у Google. Якщо Україна буде на передовій, а не в ар'єргарді цього руху — ми досягли своєї мети.

— На що очікувати людині від онлайн-освіти і на що не варто?
— Можна очікувати на високу якість викладання безкоштовно, і це важливий аспект. Курси підприємництва набагато меншого обсягу коштують мінімум 5-7 тис. грн, а за курси програмування схожого обсягу людина офлайн викладе мінімум 10 тис. грн. Друге — це гнучкість графіка навчання, і третє — сертифікат, який поступово починає цінуватися українськими роботодавцями.

Його наявність не забезпечить вам роботу, але скаже багато про вашу мотивацію, знання, цілеспрямованість і здатності до самостійного навчання.

А от очікувати, що вчитися буде просто, бо онлайн, не треба. У гарних викладачів вимоги завжди вищі, і завдань менше не буде. Крім того, важливо, щоб людина була готова сам собі створювати мотивацію до навчання і мати добру самодисципліну.

Єдине обмеження онлайн-освіти — цикли гуманітарних дисциплін, на яких важливе живе спілкування лектора й аудиторії. Курс англійської онлайн не навчить вас добре говорити англійською, але лексику і граматику вивчити можливо.

БРАТИ З РОЗУМУ: Співзасновники платформи дистанційної освіти Prometheus Іван Примаченко (на фото праворуч) і Олексій Молчановський усього за два роки познайомили з онлайн-навчанням 275 тисяч українців

— Курси Prometheus виходять українською мовою. Ви свідомо обмежувати свою аудиторію жителями України?

— Для нас це принципове питання, бо Prometheus — національна українська платформа масових онлайн-курсів, і вона мусить бути українською мовою, особливо коли йде війна з Росією.

У Prometheus працюють люди, які переїхали два роки тому з Донецька. І це таке своєрідне питання особистої участі у війні. Ми не дуже хороші солдати, але реформою освіти можемо зробити свій внесок. У Prometheus є курси російською, але це виняток: ми завжди намагаємося знайти україномовну альтернативу.

— Хто цільова аудиторія Prometheus?

— Сьогодні у нас близько 275 тис. зареєстрованих користувачів. Перш за все це випускники вишів, люди від 25 до 45 років, чоловіки і жінки нарівно. Це мешканці понад 300 населених пунктів України, при цьому регіони вже впевнено випереджають Київ. У нас 14 тис. слухачів із Криму й окупованих Донецької та Луганської областей, незважаючи на те, що наші курси українською мовою. Донецька впевнено входить до десятки областей з високим відвідуванням і посідає восьме місце.

— Чи аналізували ви, чому люди кидають курс, не завершивши?

— Звісно. Багато хто реєструється на курс, просто щоб подивитися. Так поводиться людина в книжковому магазині, коли гортає книжку,— не факт, що вона її купить. Значна частина відсіюється через логістичні проблеми — брак часу і невміння впоратися з запропонованим навантаженням. Ми намагаємося розв'язувати цю проблему так, щоб наші курси були відкриті постійно і людина могла вчитися й отримати сертифікат. Тут немає жорстких дедлайнів.

Загальносвітовий відсоток слухачів, які проходять курси до кінця, у великих освітніх онлайн-платформ становить у середньому 7%, у нас — близько 10%. Впливає національна адаптація — відсутній мовний бар'єр, бо ми будуємо курси на українських реаліях і людина майже відразу бачить, як можна застосувати здобуте знання.

— Чим сьогодні онлайн-освіта може допомагати державним інститутам?

— У нас є досвід запуску курсу за програмою держзакупівель ProZorro спільно з Мінекономіки, і він дуже успішний, бо навчити близько 100 тис. учасників тендерних комітетів офлайн і в короткі строки неможливо. На цей курс вже зареєструвалися близько 10 тис. слухачів. Крім того, ми активно працюємо з державними центрами зайнятості та днями запускаємо для них курси навчання підприємництву.

Наша стратегічна мета — повністю замінити собою центри підвищення кваліфікації держслужбовців. Зараз на їх утримання йдуть сотні мільйонів гривень, а ми можемо робити це фактично безкоштовно. Від держави не потрібно нічого, крім політичної волі припинити розбазарювати ці гроші.

— Як зміниться університет і ринок праці з приходом онлайн-курсів? І коли на це слід чекати?

— В офлайн-університетів не буде шансів протистояти змішаному навчанню. Вони відімруть дуже швидко. І це не ідеалізм, а економічний розрахунок. Абітурієнт піде в той виш, який додатково до основної програми запропонує онлайн-курси з провідними лекторами країни і світу. Наприклад, зараз у КПІ розгортається навчання програмуванню для першокурсників з використанням гарвардського онлайн-курсу, що забезпечує дуже високу якість викладання. Друга перевага — це велика економія ресурсів для університетів. І третя — швидкість навчання новому. Все це робить офлайн-університет фактично неконкурентоспроможним. Вже за п'ять років це стане дуже помітним.

— А ринок праці?

— Ринок праці вже відчуває вплив онлайн-освіти. Сьогодні навчання в мережі для українців — один зі способів дістати нову кваліфікацію та змінити роботу. Задля цього ми об'єднуємо курси на нашій платформі в окремі цикли, наприклад з підприємництва.

А в США вже запускаються повноцінні магістерські ступені онлайн. У чистому онлайні вже можна здобути ступінь MBA, наприклад в Університеті Іллінойсу. Для роботодавця дуже скоро питання офлайн або онлайн-освіти стане вторинним, головним буде якість конкретної магістерської програми, репутація вишу або освітньої платформи.

— На появу яких освітніх стартапів в Україні та світі ви очікуєте найближчим часом?

— В Україні хотілося б побачити такі стартапи, але я скептично до цього ставлюся. Хоча б тому, що тут ще довго не буде ринку для таких проектів, а щоб їх підготувати, потрібні значні зусилля та витрати. Prometheus процвітає завдяки тому, що у нього немає програмної мети заробляти на цьому гроші. Він виконує свої філософські функції, працює як соціальний стартап, шукає гранти і займається краудфандингом.

У світі це вже великий успішний ринок. Є платформи, які розміщують у себе масові онлайн-курси і тримають аудиторію. Є виші, які створюють контент і поступово будуть передавати його спеціально створеним компаніям із просування. З'являтимуться повноцінні виші на базі змішаного або онлайн-навчання. Наприклад, у США засновано Minerva Project, який вже працює в декількох країнах світу. На Заході люди розуміють важливість того, що відбувається, але там немає такої критичної ситуації з освітою, як у нас.
У нашої кризи є і плюси: вона дає нам шанс першими в світі повністю перебудувати систему освіти на базі змішаного навчання і таким чином вирватися в світові лідери. Це, безумовно, складно, але реально здійснити протягом трьох-п'яти років — це залежатиме від того, наскільки такі програми підтримає держава.