Лікарня на лікарняному

Тисячі маленьких пацієнтів Охматдиту — головної дитячої лікарні країни — потерпають від браку ліків і медобладнання, а новий корпус клініки, в який вкладено мільйони бюджетних гривень, так і залишається недобудованим

Максим Бутченко

 

 

Хоч щодня 23‑річна Марина Логінова може дивитися на місце скоєння масштабного злочину — крадіжки як мінімум 9 млн грн. Для цього їй достатньо визирнути у вікно палати, в якій вона залишається цілодобово вже багато тижнів поспіль. Там, за склом — недобудований корпус Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит, у якій 21 липня співробітники СБУ розкрили схему розкрадання держкоштів якраз на 9 млн грн.

Але у Логінової немає часу і бажання розглядати будь-що за вікном. Вона постійно зайнята однією справою: спостерігає за своїм крихітним п'ятимісячним сином. Той лежить у відділенні реанімації Охматдиту — в старій, давно не ремонтованій будівлі з плямами грибка на стінах. Двомісна тісна палата з дитячими ліжками — ось де вже три місяці фактично живе Логінова з сином. Живе на стільці — більше їй ніде приткнутися.

“Дитина на штучному диханні. Потрібно цілодобово перебувати поруч, а відпочити нема де",— скаржиться молода мати.

Охматдит — найбільший державний дитячий заклад в Україні, де щорічно лікуються близько 20 тис. маленьких пацієнтів. І унікальний у своїй багатопрофільності: є відділення онкогематології, хірургії новонароджених, дитячої гінекології, пластичної хірургії тощо. За кожним із напрямків працюють провідні фахівці. Але щороку в Охматдиті помирають близько 100 дітей. Зокрема й тому, що немає необхідних приміщень, медобладнання та ліків, а серед лікарів побутує хабарництво.

Лише в десяти метрах від нинішньої лікарні — потенційне розв'язання її проблем: "скелет" нового корпусу. Там планувалися і палати з сучасним обладнанням, і кімнати відпочинку для батьків. Держава спочатку вирішила вкласти у проект майже 2 млрд грн.

Однак будівництво перетворилося на епопею — з кримінальним розслідуванням від СБУ та безліччю розглядів: у Реєстрі судових рішень близько сотні справ, у яких згадано Охматдит. Загальні втрати держави обчислюються десятками мільйонів.

Історія нового корпусу лікарні почалася в 2011 році, напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012, розповідає Оксана Корчинська, голова наглядової ради лікарні Охматдит та народний депутат фракції Радикальної партії. Тоді влада вирішила створити грандіозний і дорогий об'єкт.

“Спочатку рада пручалася [через дорожнечу], але після побачили проект: нам обіцяли інноваційну лікарню аж до вертолітного майданчика для швидкої доставки хворих дітей.

І ми погодилися",— каже Корчинська.

За проект відповідало Нацагентство з підготовки до Євро-2012, яке очолював Володимир Ковалевський, в минулому гендиректор з будівництва Донбас-Арени в Донецьку. Він формально підпорядковувався Борису Колеснікову, який на той момент суміщав посади віце-прем'єра і міністра інфраструктури.

Ковалевський зробив замовником робіт за новим корпусом Охматдиту держпідприємство Укрмедпроектбуд (УМПБ). А те передало функції генпроектувальника та генпідрядника проекту приватній компанії Укрпрофмед, якою керувала якась Ірина Коваль.

Цю фірму, за словами Корчинської, пізніше запідозрили в розтраті держкоштів, отриманні замовлень без тендеру. А ще — в тісних зв'язках зі структурами Олександра Януковича, сина тоді ще президента України Віктора Януковича.

Будівництво почалося восени 2011‑го і тривало два роки. За цей час звели каркас дев'ятиповерхового будинку та придбали частину обладнання.

А далі — Майдан і ревізія будівництва новою владою. Виявилося, що за два роки Укрпрофмед збільшив первісну вартість комплексу з 1,7 млрд до 3,9 млрд грн, а замовник — УМПБ — частково пояснив подорожчання падінням гривні. Але перевіряльники побачили проблему й у нераціональних витратах на закупівлю обладнання та будівельні роботи.

На початку 2015‑го проект нового корпусу передали під крило МОЗ. І міністр Олександр Квіташвілі призначив Коваль, голову підозрюваного у розтратах Укрпрофмеду, керівником УМПБ. Зараз Квіташвілі вже покинув міністерське крісло, і НВ не змогло отримати у нього коментар про мотиви такого рішення — екс-чиновник виїхав за межі країни.

Міністерство провело відкритий конкурс на добудову корпусу. Переможцем стала компанія Альтіс-Констракшн, власники якої зареєстровані в офшорах. Новий підрядник отримав від УМПБ 49 млн грн, напрацював на 6 млн грн, ще 25 млн грн повернув державі, а залишок — 12 млн грн — зник.

У результаті УМПБ розірвала контракт з Альтіс-Констракшн.

Пригоди на цьому не закінчилися. За даними Корчинської, в грудні 2015‑го Коваль перерахувала своєму екс-роботодавцю — компанії Укрпрофмед — 79 млн грн з рахунку УМПБ як сплату колишніх боргів. Як пояснює депутат, Квіташвілі не знав про цей переказ: його, мовляв, затвердили заступники міністра, в тому числі й Олександра Павленко. Зараз за фактом трансакції Нацполіція та Генпрокуратура порушили кримінальні справи. "Але результату поки що немає",— уточнює Корчинська.

Павленко пояснила НВ, що міністерство не може розпоряджатися грошима держпідприємства. А тому вона сама лише зафіксувала факт боргу, але не відправляла його на виплату. Відповідні документи, мовляв, міг підписати тільки УМПБ в особі Коваль.

Остання розповіла НВ, що має юридичні обґрунтування, зокрема, від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і дані різних перевірок, які показують: борг Укрпрофмеду від особи УМПБ вона погасила законно.

Також Коваль заявила, що її діяльність як в Укрпрофмед, так і в УМПБ була в межах закону, а звинувачення опонентів назвала абсурдними. Крім того, вона заперечує зв'язки з Януковичем-молодшим.

Історія будівництва сповнена юридичних казусів. Наприклад, на початку 2016‑го фінінспекція виявила в УМПБ завищення зарплат на 5 млн грн. А Коваль в суді опротестувала акт про порушення.

У самому міністерстві, де після звільнення Квіташвілі немає постійного керівника, ситуацію не контролюють. Так, Роман Ілик, новий заступник міністра, заявив НВ: на посаді він лише три місяці та жодних подробиць щодо Охматдиту не знає.

Утім, на початку цього року МОЗ все ж зняв Коваль з керівництва УМПБ. Тепер у держкомпанії новий бос — Дмитро Шутовськой, який хапається за голову від отриманих у спадок проблем.

Він з'ясував, що ще 2013 року держпідприємство Фінансування інфраструктурних проектів (ФІП) передало УМПБ 2 млн грн фіндопомоги. Щопівроку чиновники справно підписували пролонгацію боргу. Але щойно Шутовського зробили головою УМПБ, ФІП подало позов на 3,7 млн грн про стягнення грошей з відсотками. “Мало того, додали різні штрафи, бо виявилося, що наш попередній директор [Коваль] підписував договори фіндопомоги зі штрафними санкціями 100%. Це чисті порушення",— каже новий директор.

А ще Шутовськой виявив, що в УМПБ немає жодного примірника проектної документації з будівництва комплексу — лише розрізнені частини, недостатні для завершення робіт.

А от СБУ, як стало відомо 21 липня, знайшла інші цікаві папери, що стосуються 2012-2014 років, коли Коваль керувала Укрпрофмедом. У цей період, як сказано в повідомленні спецслужби, керівництво якогось спеціалізованого держпідприємства отримало з бюджету гроші на добудову лікарні та закупівлю обладнання й залучило під цю справу неназивану приватну фірму. Держменеджери та бізнесмени разом завищили вартість роботи на 9,2 млн грн, які й поклали собі в кишеню.

СБУ розслідує аферу і затримала шістьох її учасників. Прізвища та посади затриманих у спецслужбі не повідомили, посилаючись на таємницю слідства.

Але зв'язатися після цього з Коваль НВ вже не змогло. А нинішнє керівництво УМПБ відмовилося коментувати справу.

Пока новий корпус Охматдиту обростає судовими позовами і кримінальними справами, старий задихається від потоку хворих. Щорічно через нього проходять 20 тис. дітей, які стикаються з великими і несподіваними проблемами.

Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, потрапила до Охматдиту у травні 2016‑го — до відділення хірургії новонароджених. Вона стала свідком того, як тут кілька разів відмикалася електрика, що створювало загрозу життю маленьких пацієнтів. "Можна взяти в оренду дизель-генератори, але ніхто цього не робить",— каже Дерев'янко.

Не кращі справи і з професіоналізмом персоналу. У цьому на власному досвіді переконався 37‑річний киянин Анатолій, який попросив не називати його прізвища. В лікарні лікується його дворічний син, який потрапив туди в червні. Коли дитині робили операцію під загальним наркозом, хтось із медиків переплутав катетери. "Син почав битися в конвульсіях — годину відділення бігало навколо дитини",— з жахом згадує Анатолій. На щастя, все минулося.

Ольга Кудіненко, засновник благодійного фонду Таблеточки, вже п'ять років збирає гроші для онкохворих дітей в Охмадиті. Вона розповідає про ще одну неприємну особливість лікарні — хабарництво. Оскільки клініка вважається класною, а процедура прийняття маленьких пацієнтів на лікування чітко не прописана, персонал, каже Кудиненко, бере за це винагороду — близько 50-80 тис. грн з людини. "Торгують" в Охматдиті, за її словами, і виписками з історії хвороби — по 2 тис. грн за екземпляр.

Головлікар лікарні Юрій Гладуш не заперечує, що корупція є, але це, мовляв, відбиття ситуації в країні: заробітна плата в його підлеглих непогана, але лише в порівнянні з іншими медичними установами. Середній оклад медика в країні — 2,4 тис. грн, медсестра ж в Охматдиті отримує 6 тис. грн, а лікар — від 10 тис. грн. І все одно в лікарні штат медиків заповнений на 60-70%. “Лікарю доводиться буквально виживати, шукати, що називається, кишенькові гроші,— каже Гладуш.— І перш ніж боротися з корупцією, ми повинні відповісти на питання, а що ми їм запропонуємо натомість".

Він додає: вже два роки влада не виділяє з казни гроші на ремонт будівель та придбання обладнання для лікарні. Тому приміщення ладнають волонтери, на плечі яких лягла і допомога в закупівлі ліків.

Охматдит — тільки вершина айсберга медичної сфери
Євген Комаровський, лікар-педіатр

За словами Гладуша, на рік держава купує для Охмадиту препарати на 120 млн грн — це більше, ніж для всіх лікарень Києва, разом узятих. Ще на 20-30 млн грн ліками лікарні допомагають волонтери. “Але всього цього замало, адже одна операція може коштувати €100 тис. [2,7 млн грн]”,— пояснює головний лікар.

Весь річний бюджет лікарні становить 310 млн грн, з них майже половина — 124 млн грн — йде на зарплати персоналу.

У всій цій історії експертів лякає не стільки скромний бюджет лікарні та проблеми з новим корпусом, скільки те, що за якістю персоналу та інформаційного забезпечення Охматдит — провідна дитяча держклініка країни. І в інших подібних закладах стан справ значно гірший.

“Охматдит — тільки вершина айсберга медичної сфери,— каже відомий лікар-педіатр Євген Комаровський.— Яка, на жаль, на наших очах тоне".