Тут фури не пройдуть.

Як кримські татари вирішили зробити з півострова Крим острів і що з цього вийшло

.

Христина Бердинських, Галина Корба,
фото — Наталія Кравчук
(Київ—Чонгар—Чаплинка—Каланчак—Київ)

.

.

Блокада Криму, ініційована кримськими татарами, офіційно розпочалася в неділю, 20 вересня, о 12.00. Але вже о 9.00 ранку в Чонгарі збиралися люди. Через це селище в Херсонській області проходить одна з трьох доріг, якими возять продовольчі товари та будматеріали з материкової України до Криму. Готуватися до її перекриття почали ще вночі.

Головні вимоги Меджлісу кримських татар, що організував блокаду захопленого Росією півострова: скасування українського закону про створення кримської вільної економічної зони (ВЕЗ), звільнення українських політичних в'язнів у РФ і припинення кримінального та адміністративного переслідування кримських татар та інших громадян України в Криму. Для цього представники корінного народу півострова за підтримки Правого сектора (ПС) і низки добровольчих батальйонів перекрили три точки на півдні Херсонської області, через які проходять головні магістралі з "великої землі", — Чонгар, Чаплинку та Каланчак.

НВ потрапило до Чонгара близько опівночі напередодні старту акції. І зустріло тут бійця Валіда з позивним Крим. Він відповідає за всі блокпости, які встановлюють спеціально для припинення руху транспорту.

У пітьмі південної ночі Валід пояснював, що на дорогу винесуть бетонні блоки, якими і перегородять шлях. "До 9 ранку все буде готово", — запевнив він. І пояснив, що блокпост зупинить лише вантажний транспорт — автобуси й легкові авто пройдуть його безперешкодно. Бо мета — не люди, а товари. Причому в гуртових кількостях.

Подальшу екскурсію цим місцем для НВ провів Ленур Іслямов, власник кримськотатарського телеканалу ATR, що емігрував із півострова у Київ, і один з ідеологів блокади.

Показав штабний намет для учасників акції та де розмістять сцену.

Уранці 20‑го в Чонгарі з'явилися ще й бійці ПС, а також батальйону Херсон, структурного підрозділу МВС. Крім них — представники батальйону Айдар, Самооборони Майдану, Автомайдану та інших організацій. У результаті кримські татари, які ініціювали блокаду, опинилися в меншості.

"Ви не знаєте, коли це закінчиться?" — запитує продавчиня на рибному базарі, розташованому біля дороги. "Здається, все тільки починається", — відповідаю я.

За перші кілька днів акція не вдарила по російських інтересах у Криму. Але кримські татари обіцяють, що блокада буде безстроковою. І вони вже досягли чималого результату: повернули інтерес українського суспільства та влади до проблем півострова.

З

акон про створення вільної економічної зони Крим Верховна Рада ухвалила у серпні минулого року, намагаючись зберегти вплив на окуповану територію і права на неї. Згідно з цим документом, товари, що постачають до Криму з материкової України, звільнили від сплати ПДВ.

“Годі нашій державі розкидатися цим податком. Жодних пільг українським компаніям у разі постачання до Криму", — говорить на умовах анонімності з цього приводу кримський підприємець, що підтримує блокаду.

Як запевняє бізнесмен, акція безнадійно запізнилася. Але все одно вона має дати сигнал в Україну, а не в Крим чи Росію: з подвійними стандартами і з відмиванням ПДВ під час торгівлі з півостровом слід покінчити.

За словами кримчанина, до окупованої автономії переважно везуть газовані напої та мінеральну воду, соки, цукор, молочну продукцію (хоча зараз частка української молочки не перевищує 10 %), сире молоко, тверді сири, м'ясо, крупи, консерви м'ясні та рибні. А також головне — картоплю та цибулю. "Якщо порахувати, то, напевно, кожна друга фура буде з картоплею або з цибулею",— припускає підприємець.

Він правий. У цьому можна переконатися, наприклад, у Чаплинці.

У неділю 20 вересня на під'їзді до місцевого КПП застрягли понад 150 фур. Багато водіїв відкрили свої машини — і всередині дійсно було видно мішки з картоплею. Незадоволені шофери юрмилися біля великих машин.

Тим часом до блокпосту, що розташований у 16 км від КПП, з боку Криму наближається фура. Побачивши її, бійці ПС вишикувалися на дорозі, створивши на її шляху живий шлагбаум. Але представник Державтоінспекції зупинив вантажівку ще до того, як та наблизилася до "правосеків".

Водій показав документи і сказав, що фура порожня. "І що робити з нею?" — на мить розгубилися представники Правого сектора. "Пропускати", — скомандував міцний чоловік у камуфляжі та кепці-бейсболці — Ілля Ківа, заступник начальника міліції Херсонської області.

Ківа у цей день мотався з одного пропускного пункту в інший, контролюючи дотримання закону та керуючи діями батальйону Херсон. Останній — єдиний серед усіх присутніх об'єднань — має право застосовувати зброю.

Близько 150-180 фур, які застрягли в Чаплинці, приїхали сюди за кілька днів до початку акції. Водії кажуть, що оформили митні декларації ще 17-18 вересня і були впевнені, що до початку блокади зможуть проїхати до Криму.

Підоспілий на місце Ківа вислухав їх. І відповів: оскільки вони оформили документи до блокади, то особисто Ківа виступає за те, щоб їх пропустити. Власники фур навіть не встигли виявити свою радість із цього приводу, як представник МВС закінчив думку: "Але рішення приймають інші. Міліція лише забезпечує охорону порядку".

"Інші" — це розташовані неподалік кримські татари. Віддалившись на нараду до придорожнього кафе, вони вирішили — до Криму ці фури не пускати. Про що водіям і повідомив Іслямов.

"Навіщо нам тоді оформляли документи? Держава Україна дозволила нам провести вантаж", — обурюється один з водіїв, який так і не довіз на півострів помідори. “Де ви були минулого року, коли росіяни без номерів два місяці туди-сюди їздили? Їх ніхто не зупиняв", — кричить інший водій, доводячи, що й у нього всі документи в порядку.

За оформлення митної декларації кожен з них заплатив від $500 до $1,5 тис. Причому водії оформляють декларації не безпосередньо — за їхніми словами, це неможливо,— а через брокерів.

У Каланчаку — схожа ситуація: 30‑градусна спека, 120 фур і обурені водії. Що робити далі? Вони теж не знають. І натовпом рухаються в бік літнього майданчика придорожнього кафе, де сидить і палить Рефат Чубаров, вигнаний із Криму російською владою голова Меджлісу кримськотатарського народу і народний депутат від Блоку Петра Порошенка.

Група чоловіків підходить до нього. На питання, чи пропустить він машини, Чубаров відповів коротко: "Не пропущу". А далі нагадав делегатам "від фур" про засуджених у РФ до 20 і 10 років кримчан Олега Сенцова і Олександра Кольченка, про переслідування кримських татар у Криму, про заборону в'їзду лідерам Междлісу на територію півострова. Водії не дуже вражені. Один упирає на те, що везе картоплю. "Відмовся один раз від картоплі заради України. У мене всі друзі в Криму у в'язниці. А ти від картоплі відмовитися не можеш?" — скипає Чубаров. Водії повертаються до машин.

Ігор Луценко, нардеп від партії Батьківщина, який також приїхав підтримати блокаду, надіслав запит голові Державної фіскальної служби Роману Насірову з проханням роз'яснити, що мають робити водії зі своїми документами. Відповіді поки не отримав.

На другий день блокади в Каланчаку з'явилася прокурорська група з Херсонської області. Коментарів не давали, разом із ДАІ перевіряли документи водіїв — чи правильно були оформлені.

Дізнавшись про цю новину, шофери деяких фур розвернули свої вантажівки та попрямували геть від Криму. Один із них, на автомобілі якого красувалися чернівецькі номери, встиг пояснити: віз на півострів пластикові стаканці, а тут зателефонував господар і зажадав, щоб той терміново повертався.

"Схема працює!" — зрадів Ківа, дивлячись услід вантажівкам. І, звертаючись до Іслямова, запропонував перекинути слідчо-оперативні групи в інші точки блокади.

“У них одразу зникає вся пиха, всі стають рівненькими й охайненькими. Чому? Бо вони розуміють, що порушили закон, і нестимуть за це відповідальність", — трохи пізніше пояснював Ківа.

Іслямов оцінив ситуацію схожим чином. Він вважає, що товарообіг між материковою Україною і Кримом далекий від дотримання українських законів. А завдяки створенню ВЕЗ розквітла контрабанда товарів — причому йдуть вони не до Криму, а транзитом до Росії.

"Наша вимога — зупинити торгівлю на крові", — пояснює Іслямов. І наводить дані митниці: за останні півроку на окуповану територію Криму зайшло товарів на $509 млн. "70 % цього вантажу йде до Росії", — упевнений він.

Пристрасті на кордонах окупованого Криму швидко загострили обстановку як на півострові, так і в Києві. Причому інформаційний ефект виявився набагато сильнішим, ніж реальний.

Експерти кажуть, що блокада Криму не сильно вдарить по жителях півострова в найближчій перспективі. Адже туди вже давно не ввозять українські товари. А все тому, що діють затверджені Россільгоспнаглядом списки виробників, яким офіційна Москва дозволяє торгувати зі "своїм" Кримом.

Півострів вже не залежить від української продукції, її повністю можна замінити російською, вважає Ігор Баленко, співвласник української мережі супермаркетів Фуршет. Її магазини продовжують працювати на півострові, так само як, наприклад, і супермаркети мережі Сільпо. "Просто український продукт якісніший, дешевший. Інакше ніхто б його туди не віз", — пояснює Баленко.

Його слова підтверджують і кримчани, з якими вдалося поспілкуватися НВ.

Мешканець Феодосії розповідає за умов анонімності, що 80-90 % продуктів у найближчому магазині — з Краснодара, Ульяновська та інших російських міст. "Те, що відбувається зараз,— це як махати кулаками після бійки", — упевнений він.

Крім того, в операторів ринку, які завозять товари, робочих запасів українських товарів стане не менше як на два тижні, а може, і більше. "Тому блокада має бути тривалою за термінами — не менше декількох місяців. Інакше все це буде пшик", — переконаний іще один кримський підприємець, з яким вдалося поговорити НВ.

До того ж провідну роль у взаємозв'язках материкової України та Криму відіграють все ж не продукти, розповідає Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. Значно важливіші електроенергія, питна вода та паливні матеріали. "Все це критичне для нормального існування на півострові", — говорить він.

В останніх інтерв'ю Чубаров не виключив, що в жовтні може початися енергетична блокада півострова.

Олександр Лієв, колишній міністр курортів і туризму АРК, вважає, що всі дії, пов'язані з Кримом, мають виконувати державні органи, а не активісти. Для цього в Україні є відповідна держслужба, урядовий уповноважений, представництво президента в АРК та комісія парламенту. Власне ж акцію можуть негативно сприйняти проукраїнські жителі Криму, яких залишилося чимало на півострові.

Іслямов, навпаки, розповідає про те, що хоча б якихось дій проти російської влади Криму вимагають власне кримчани. “Півтора роки минуло. Стільки розмов, що Крим — це Україна. І тільки бла-бла-бла. Це всім уже набридло. Треба щось робити", — пояснює він.

Іслямов каже, що беруть участь у блокаді навіть люди, які зараз живуть у Криму, — вони ходять у балаклавах. "Нашу землю окупували, ми хочемо, щоб її звільнили. І Україна почала це робити", — наполягає він.

Кримська так звана влада в особі прем'єра Сергія Аксьонова висміяла блокаду. Але ефект від неї вже є. За словами політтехнолога Тараса Березовця, автора документальної книги про анексію півострова, завдяки блокаді Крим знову потрапив до порядку денного в інформаційному сенсі — про нього говорять в українських, російських і західних ЗМІ. Подібне воскресіння кримської проблематики — позитивний для України момент напередодні засідання Генасамблеї ООН, на якій має виступити Володимир Путін.

Є і ще один наслідок блокади: 23 вересня, лише на четвертий день акції, черги фур у Каланчаку, Чаплинці та Чонгарі зникли повністю — всі вантажівки, що стояли в них, відбули в бік материка, а нові не з'явилися.

.