Бюджет на 2019 рік нічим особливим не відрізняється. І це, як на мене, позитивна характеристика. Якщо колись ходила назва «бюджет популізму» – тобто з’являлась якась жирна стаття видатків на невідомо що – то зараз все нормально та спокійно.
За доходами цей бюджет є реалістичним – принаймні не відрізняється фантастичністю планів. За дефіцитом також у межах норми – 2,3% ВВП. Єдине, що можна знайти, це видатки на «Фонд Президента України», де 1 мільярд гривень закладено на освітні та наукові програми для молоді. Тим не менш, це не порівняти з фондами та масштабами минулих років.
Та побачимо, що буде відбуватися після прийняття. Є дуже великі ризики того, що протягом наступного року – можливо, навіть після президентських виборів – з бюджетом будуть відбуватись різні метаморфози. Всі ж хочуть гарно виглядати перед МВФ, а як там далі – це вже інша історія.
Так, є ризики для доходів. А якщо не отримаємо закладений 1 мільярд гривень від євробляхерів? Для трильйонного бюджету – це 0,1%. Тобто в межах навіть не статистичної, а інфляційної похибки. Якщо інфляція трошки прискориться, то ми про цей неотриманий мільярд і думати забудемо.
Є питання щодо Пенсійного фонду. На жаль, цього року там дірка у більш ніж 15 мільярдів гривень. Я не знаю, чому так оптимістично запланували торік: плановий ріст доходів мав бути 35%, а фактичний – і до 28% не дотягує. Що буде з урахуванням індексацій, запланованих на наступний рік, побачимо десь у лютому-березні.
Економічний розвиток та бюджет – це різні поняття
Чи сприятиме прийнятий бюджет економічному успіху? Мені здається, що ці поняття лежать трохи в інших площинах. Прийняття бюджету – це розподіл ресурсів між різними соціальними групами та групами впливу, а економічний успіх залежить від того, наскільки ми даємо економіці можливість розвиватись.
Приміром, якщо в бюджет закладають статтю про інновації, що це означає: в Україні винайдуть айфон 10 чи 20, або просто закуплять багато інформаційної техніки? У тих випадках, коли у бюджеті закладають видатки на інновації, я відразу насторожуюсь. Таким чином стимулу чи розвитку інноваціям не додати – це приватна ініціатива, чи принаймні приватно-державна.
Якогось року ми писали звіт про економічні свободи. Один з опитаних розповів, мовляв, погляньте, у бюджеті міста Києва є видатки на інформаційні технології на 800 мільйонів. Чи знаєте ви, що це більше ніж інвестиції у всі стартапи разом узяті – починаючи від Lamoda, Розетка, OLX і всіх інших, кого тільки можна згадати? А витратили їх на створення якогось дата-центру і прокладання оптико-волоконних ліній. І це притому, що можна набагато дешевше зберігати свої дані на будь-яких хмарних сервісах, і ніхто не буде мати туди доступ, а оптиковолокно – орендувати замість прокладати. Та це пішло під статтею інновацій, і зрозуміло, що хтось ці гроші добре освоїв, добре оформив продажі, а потім добре відзвітував. І у якихось статистичних звітах місто навіть пройшло як таке, що досягло інноваційного розвитку.
А тому ще раз: економічний розвиток та бюджет – це різні поняття. Розвиток економіки радше залежить від захисту прав власності – чи важливо при цьому, прийнятий бюджет у листопаді, грудні, і який там дефіцит? Яким чином від прийняття бюджету залежить роль силовиків та СБУ? Ну а інвестори бувають різні. Є такі, що купують наш борг, і ми їх теж називаємо інвесторами. Хоча вони продадуть його, як тільки їм щось не сподобається. А тих інвесторів, які приходять сюди робити виробництво, що з часом перетворюється на податки, робочі місця, експорт та притік валюти, – таких абсолютно не цікавить, що там прийняли в бюджеті.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени