Битва на Мариборі

20 листопада 2015, 09:00

Коли треба, коли дуже-дуже треба, в нашої команди з'являються яйця

Вперше у своїй історії українська збірна з футболу змогла подолати відбірковий етап чемпіонату Європи, знявши з себе прокляття плей-офф

.

.

Сергій Рибік,
клубний МС


Я чомусь впевнений, що відразу після закінчення матчу Словенія—Україна колишній воротар нашої збірної Олександр Шовковський станцював румбу. Ще б пак: у гірськолижному містечку Марибор збірна України нагострила лижі на Євро-2016 у Франції, знявши з себе прокляття плей-офф. В історії збірної це перший раз, коли футболісти змогли подолати відбірковий етап чемпіонату Європи. Попередні п'ять спроб виявилися невдалими, а на Євро-2012 року ми потрапили на правах господарів турніру, минаючи відбір.

Пам'ятаю, рівно 16 років тому, сідаючи перед телевізорами, всі ми, наївні і менш сиві, вірили, що збірна України легко й швидко обіграє команду Сречко Катанєца [головного тренера збірної Словенії]. Затарившись крижаним пивом і в'яленою воблою, вболівальники закочували очі й марили: "Ось би полетіти на чемпіонат у Бельгію і Нідерланди!" Як мовиться, було б чудово, але ні. На Євро-2000 у красивому білому лайнері полетіли словенці, склад яких тоді виглядав відчутно слабшим, ніж зараз.

Зараз капітаном Словенії є унікальний воротар Самір Ханданович. Унікальний він тим, що у воротах Інтера відбив уже шість пенальті поспіль, а пенальті від Коноплянки в Лізі Європи минулого сезону став 31‑м ударом з точки, з яким впорався Самір. Одним словом, якби наші пропустили два м'ячі в Маріборі і довели справу до одинадцятиметрових, це було б смерті подібно.

Позаторішня драматична історія зі збірною Франції навчила нас тому, що перевага в два м'ячі на своєму полі — це взагалі нічого не значить, і вже точно не гарантія подорожі на заповітний чемпіонат. Причому з сумарним рахунком 2:3 наші поступилися не лише Франції в 2013 році, але і тим же словенцям у 1999‑му, коли Шовковський невдало відбив м'яч.

Ми розмовляли з Сашком на цю тему. Той нещасливий м'яч був найбільш руйнівним у його кар'єрі: “У мене вийшов невдалий винос, і суперники забили нам гол. Після тієї гри і всіх звинувачень я приходив до пам'яті три роки. За цей час зруйнувалася моє життя: я розлучився з першою дружиною, зазнав дві важкі травми, перестав спілкуватися з журналістами... І якось одного разу зустрів знайомого, який сказав мені: "На тобі поставили хрест". А я відповів: "Рано". І повернувся в гру".

У гру, вірніше, в битву при Мариборі замість Сашка вступили інші бійці, які в далекому 1999‑му навіть футболом толком не займалися (як той же Коноплянка, наприклад). А його одноліток, 26‑річний Андрій Ярмоленко зізнався після фінального свистка: “Я на себе в дзеркало глянув — постарів, років на 35 виглядаю. Важка гра".

Наші знали: коли заб'ють м'яч, то гра закінчиться. Але забити вдалося лише на 97-й хвилині

Наші знали: коли заб'ють м'яч, то гра, в принципі, закінчиться. Але забити вдалося лише на 97‑й хвилині. Перед матчем у Фейсбуці ходив цинічний жарт: “Збірна України сама ускладнила собі завдання. Тепер про...ати вихід з плей-офф стало стократ складніше. Як же хлопці вийдуть з цієї складної ситуації?" Цей анекдот згадався вже на 10‑й хвилині, коли м'яч опинився у воротах П'ятова. З цієї миті і до кінця матчу гра проходила у валідольному ключі. Навіть дивно, що українці бігали в футболках без великої рекламної плями "Валідол — офіційний спонсор збірної".

Результат цінний ще й тому, що словенці грали по‑свинськи. Удари по корпусу і ногах, поштовхи в спину, хамська поведінка, суцільна м'ясорубка. Так що можна тільки порадіти, що Україна очистила Євро від підлої команди.

Що стосується гри нашої команди, то, звичайно, тут теж не все гладко. Так, ми не грубіяни, але ми і не бразильці. І не іспанці. І не німці. Зі мною солідарний і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс: “Безумовно, у нас є проблема з глибиною складу. Тренери це бачать, відчувають. І залишається не так вже багато часу, щоб з найближчого потенційного резерву знайти додаткові джерела живлення". Але залишається ж! Є рівно 190 днів і, не побоюся цього слова, ночей, щоб попрацювати над малюнком гри і загальною картиною. Малюнки, як і картини, бувають різними. Можна побачити чорний квадрат Малевича, змучених бурлаків на Волзі чи шедевр Поля Гогена Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?. А можна насолоджуватися, наприклад, Клодом Моне Враження. Схід сонця. Вибачте, що я тут розумую, але погодьтеся, звучить красиво.

Більше того, коли треба, коли дуже-дуже треба, у нашої команди з'являються яйця, самовіддача і натиск. Ну а над майстерністю Михайло Іванович Фоменко попрацює. Зрештою, він майстер спорту СРСР міжнародного класу. Так що спасибі, хлопці! Країна заслужила цю радість.

Інші новини

Всі новини