Без скасування віз, але з оптимізмом і єдністю. Головні підсумки Саміту Україна - ЄС

Безвіз можуть ввести до кінця року

Прогноз Юнкера

На прес-конференції за підсумками саміту президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Євросоюз зможе ввести безвізовий режим з Україною до кінця 2016 року. При цьому він визнав існування труднощів і суперечностей у цьому питанні між деякими країнами-членами ЄС і Європарламентом.

Він розповів, що перед безвізом для України Європейський парламент і рада ЄС повинні узгодити механізм скасування безвізового режиму (який стосується всіх країн, а не тільки України). Він потрібен ЄС як спосіб реагування на найбільшу з часів Другої світової війни мігрантську кризу.

Голова Європарламенту Мартін Шульц уточнив, що механізм призупинення безвізових режимів не можуть узгодити через застереження Франції, Бельгії, Італії та Німеччини.

Голова Європейської Ради Дональд Туск, який виступав українською мовою, зазначив, що всі країни Євросоюзу визнають готовність України до безвізового режиму.

"Я знаю, що ви заслуговуєте на більше, ми високо цінуємо реформи, які впроваджують в Україні", - додав він.

Порошенко: Україна ставить питання

Для президента України Петра Порошенка цей саміт був особливим. У жовтні глава держави впевнено заявив, що саме 24 листопада Україна отримає безвіз з Євросоюзом. За даними НВ, напередодні саміту на Банковій висловлювалися вже набагато обережніше, кажучи, що скасування віз може бути "до кінця року".

• Читайте також: Порошенко і безвіз. Як президент потрапив у власну пастку

На прес-конференції після саміту Порошенко також відзначив сильну позицію України, сказавши, що це перший саміт, коли не Україні ставлять питання про безвіз, а Україна ставить питання про виконання зобов'язань з боку ЄС.

"Це була і позиція президента Європейської Ради, і президента Європейської комісії, і президента Європейського парламенту, що ми зробили все (необхідне для введення "безвізу"). Я дуже радий почути пророцтво президента Юнкера про те, що він є оптимістом і вважає, що це (узгодження механізму) має закінчитися до кінця поточного року", - сказав Порошенко.

Геращенко: Україна не просить, а вимагає

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко підкреслила, що це перший саміт Україна - ЄС, де Київ не просить, а вимагає від ЄС виконати свою частину зобов'язань у питанні безвізу.

"Перший саміт ЄС - Україна, де мене не вичитують, як недбайливого учня, а вибачаються", - зазначила вона.

Діалог Україна-ЄС вона охарактеризувала як відкритий і часом жорсткий. За її словами, українська делегація дуже чітко відстоювала позиції і по безвізу, і щодо Угоди про асоціацію, і по санкціях проти Росії, яка продовжує війну проти України.

"Це перший саміт, де ЄС виправдовується. Але нам потрібні не виправдання, не співчуття і турбота, а чітка, послідовна, відповідальна позиція ЄС, у т. ч. щодо безвізу. І в цьому контексті я вважаю саміт дуже важливим - це хороший шанс для української сторони дуже відверто говорити і вимагати послідовної і відповідальної позиції. Зволікання з безвізом немає виправдань", - підкреслила вона.

Мінські угоди

На саміті сторони також обговорили ситуацію з виконанням Мінських угод з врегулювання ситуації в Донбасі. За словами Ірини Геращенко, Київ і Брюссель позначили ідентичні погляди і позиції щодо російської агресії. Так, Україна і ЄС:

- вимагають від РФ припинити обстріли, забезпечити безперешкодний доступ СММ ОБСЄ до українсько-російському кордоні;

- вимагають від РФ звільнити всіх заручників: і в тюрмах, і на окупованих територіях, ЄС засуджує зволікання з виконанням мінських угод Росією;

- впевнені, що санкції повинні тривати до повного виконання мінських угод і до повного відновлення суверенітету України, разом з Кримом;

- впевнені, що потрібна спільна боротьба з російською пропагандою;

- визначили чітку позицію невизнання анексії Криму.

Важливі документи

На саміті Україна - ЄС у присутності Порошенка, Туска і Юнкера були підписані важливі двосторонні документи про співпрацю між Києвом та Брюсселем.

Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною і ЄС спільно з Європейським співтовариством з атомної енергії підписали міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик і віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович.

Документ передбачає:

- розширення співробітництва сторін щодо зміцнення енергетичної безпеки на основі принципу солідарності і довіри;

- забезпечення повної інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та імплементації Третього енергетичного пакету ЄС;

- підвищення енергоефективності у всіх галузях споживання енергії;

- скорочення викидів парникових газів;

- сприяння використанню та розвитку відновлюваних джерел енергії та ін.

Крім того, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе і комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоханесс Хан підписали Угоду про фінансування заходу Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні.

Загальний бюджет впровадження ініціативи становить 16,34 млн євро, з яких внесок з боку ЄС становить 15 млн євро, співфінансування МЗС Данії - 1,34 млн євро.

Кошти ЄС будуть спрямовані на посилення можливостей органів державної влади, відповідальних за боротьбу з корупцією - Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, а також забезпечення доброчесності працівників інших установ і органів юстиції.

Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні також має покращити парламентський нагляд за процесом реалізації реформ і можливостей Верховної Ради аналізувати і вдосконалювати стратегічне та нормативно-правову базу. Для цього буде створено міжнародний консультативний рада Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

У рамках ініціативи будуть залучені громадянське суспільство і засоби масової інформації до здійснення антикорупційних заходів. Для цього будуть популяризувати "слідчу журналістику", а також буде здійснюватися співпраця з зацікавленими місцевими органами влади в рамках пілотних проектів Чисте місто. Таким чином хочуть показати позитивні зміни, які може принести ефективна протидія корупції.

Виконання цих цілей повинно створити в Україні єдиний центр підтримки установ, діяльність яких спрямована на протидію корупції.

Реалізовувати проект планують до кінця 2016 року при безпосередній участі МЗС Данії, яке нині вже бере участь в реалізації в Україні антикорупційної ініціативи в рамках Програми розвитку ООН, з залученням компетентних установ держав-членів ЄС.