Президентські і парламентські вибори у Франції на початку цього року вселили нову надію в рамках проекту європейської інтеграції. Йдеться про перспективи глибшого франко-німецького співробітництва. Втім, деякі форми такої кооперації були б помилкою. До тих пір, поки держави – члени ЄС мають суверенітет у фіскальній та економічній політиці, Франція і Німеччина повинні зосередити свої зусилля на тому, щоб зробити єврозону більш стійкою.
Президент Франції Еммануель Макрон стартував з нагальних реформ, необхідних для стимулювання економічного зростання. Вкрай важливо, щоб він досяг успіху. Франція потерпає від високого рівня безробіття, а її фінансовий баланс в середньостроковій перспективі є нестійким. Для поліпшення такого стану справ будуть потрібні ринкові реформи, а також істотне скорочення дефіциту державного бюджету.
У світлі цього невеликого вікна можливостей, яке відкрилося для Франції, останнє, що потрібно зараз країні, – це спільні інвестиційні проекти, як це пропонували деякі аналітики. Економічне зростання вимагає не тільки капіталовкладень, але й бізнес-середовища, в якому інноваційні підходи заохочуються і винагороджуються. І в усякому разі для Франції було б недоцільно розраховувати на інвестиції інших членів ЄС. Як Франція може стверджувати, що вона повернулася до своєї минулої величі, якщо вона просить допомоги у Німеччини?
Крім реалізації внутрішніх реформ Франція може працювати з Німеччиною на підтримку європейської інтеграції. Але оскільки обидві країни шукають сфери, в яких вони можуть співпрацювати, вони повинні бути обережними, щоб уникнути політики, яка загрожує стабільності єврозони.
На жаль, деякі пропозиції, які зараз обговорюються, спрямовані проти єврозони. Наприклад, створення загального бюджету або режиму страхування від безробіття. Такі проекти на цьому етапі заклали б основи майбутніх конфліктів. Неможливо собі уявити, щоб національні політики, з огляду на інтереси своїх країн, дозволяли цим механізмам бути справедливими для кожної зі сторін.
Щоб уникнути подібних конфліктів, які б тільки підривали європейський проект, будь-яка інституційна реформа в ім'я франко-німецького співробітництва повинна бути строго протестована. Європейські стратеги повинні забезпечити чітку відповідність між повноваженнями і зобов'язаннями сторін.
Крім того, є багато інших сфер, де Франція і Німеччина можуть розвивати співробітництво, щоб надати нового імпульсу європейській інтеграції. Щоб їх визначити, керівники Франції і Німеччини повинні пам'ятати про три пов'язаних принципи.
По-перше, будь-які спільні зусилля повинні враховувати різноманіття. Центральна сила Європейського союзу в тому, що він об'єднує держави-члени в прагненні до миру і процвітання. Але для цього потрібен великий запас різноманітних ідей, а не єдиний підхід для всіх.
Другий принцип – це взаємодоповнюваність. Він передбачає те, що процес прийняття рішень повинен бути максимально децентралізовано. Це дозволяє враховувати місцеві та регіональні особливості.
Останній принцип – конгруентність. Особи, які приймають рішення, повинні відповідати за результати своїх рішень. Це означає, що до тих пір, поки європейські виборці наполягають на суверенітеті бюджетно-економічною політикою, спільні проекти в цій сфері будуть порожніми мріями.
З огляду на ці принципи, Франція і Німеччина можуть діяти спільно з цілої низки інших питань: зміна клімату, проблема біженців і боротьба з тероризмом. Координація зусиль на цих фронтах активізує процес інтеграції і буде сприяти довгостроковій стабільності і процвітанню Європи.
В економічному співробітництві Франція і Німеччина повинні шукати способи зміцнити єврозону і єдиний ринок. Повинен бути створений незалежний банківський регулятор, окремий від Європейського центрального банку. Всі ці ініціативи можуть бути реалізовані одночасно з внутрішніми реформами у Франції.
Втім, прихильники загальної відповідальності вважають, що це відкриє шлях і до відповідальності індивідуальної. Але це ілюзія. Загальна грошово-кредитна політика Франції та Німеччини лише знизить стимули для проведення структурних реформ всередині країн. Крім того, якщо політики порушать свої передвиборні обіцянки, це підірве довіру до європейського проекту в цілому.
Переклад НВ
Новое Bремя володіє ексклюзивним правом на публікацію колонок Project Syndicate. Републікування повної версії тексту заборонене
Copyright: Project Syndicate 2017.
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени