Сьогодні ваша домашня СЕС виробила більше енергії, ніж ви можете спожити, і ви продаєте її в мережу. Вірно? Тоді вітаю вас, ви один з мільйонів, хто ступив куди як далі, ніж інші мільярди жителів Землі. Ви — просьюмер. Але така можливість споживачеві самому виробляти електроенергію і продавати її була не завжди. Щоб зрозуміти, куди ми йдемо і які перепони нас чекають, давайте розберемося звідки ми вийшли.
Отже, енергоефективність — один із трендів останніх років усіх країн Європи. Зі збільшенням числа побутової техніки, всіляких гаджетів, обладнання для smart-home-system і електротранспорту, ростуть і обсяги споживання енергії.
Пікові навантаження зростають. І якщо не модернізувати мережі і не управляти цим процесом, то він вийде з-під контролю, що загрожує нескінченною низкою блекаутів та інших технологічних неприємностей. Мова про оптимізацію споживання електроенергії. Наприклад, в Європі спеціальні датчики, встановлені на вулицях, дозволяють стежити за завантаженістю автомобільних доріг в різний час доби. Чим менше завантаженість, тим менше освітлення потрібно для цих ділянок. У певні години його можна знизити на 30−60%.
Передумовами для впровадження Smart Grid на території Європи став проект Smart meter — розумні лічильники, які з’явилися більше десяти років тому. Сьогодні вони вже навіть не тренд в Європі, а об'єктивна реальність. Лічильник знімає показання і передає їх операторам системи розподілу самостійно. Так, люди не переживають за своєчасну передачу показань, не очікують контролерів удома, щоб ті зняли останні виміри, і не ходять передавати їх в Центри обслуговування клієнтів, як більшість споживачів в Україні.
Ще один важливий етап — перехід на погодинну оплату електрики. В Європі споживач сам вибирає час, коли йому краще максимально витрачати електроенергію. Природно, коли вартість електрики найнижча. Наприклад, вигідніше витрачати електрику в нічний час, значить я планую прання або інші операції в автоматичному режимі на ніч.
Технології смарт-обліку успішно працюють в різних країнах світу. У Латвії, звідки я родом, підрахунки, проведені в 2012-му, показали: смарт-облік дорогий, тому тільки 25% клієнтів можуть бути до нього підключені. А в 2017 році компанія прийняла рішення виходити на 100% впровадження розумних лічильників, тому що технології вже впали в ціні у два-три рази. Зараз у Латвії встановлено близько 60% запланованих обсягів, а до 2022-го планується вийти на стовідсотковий результат.
Одна зі складових проекту Smart Grid — система управління мережами під назвою SCADA, яка автоматизує всі процеси. Як зараз працюють в Україні: коли трапляється аварія, бригада фахівців виїжджає для пошуку місця аварії. Для цього вони проїжджають і переглядають ланцюжок з, умовно, десяти трансформаторних підстанцій, з’ясовують, на якій з них стався збій і тільки після цього приступають до ремонту.
SCADA дозволяє побачити місце аварії в режимі реального часу відразу на екрані комп’ютера, там же підсвічуються GPS-координати, де ця аварія сталася. Ніяких годинних пошуків місця аварії, фахівці відразу приступають до ремонту. Це одна з причин, чому в середньому в Україні в минулому році люди перебували без світла майже 700 хвилин, а в Європі всього 102 хвилини, а в деяких країнах і зовсім 10−15 хвилин. Наприклад, у Німеччині.
Україна для мене не чужа країна. Я народився в Латвії, але в шкільні роки жив в Україні, в Києві, на Дарниці. Потім я повернувся на батьківщину в Латвію, де практично 20 років працював в енергетиці і пройшов шлях від інженера-електрика до операційного директора найбільшої енергокомпанії країни — Латвенерго. Ми активно будували систему управління мережею, розвивали Smart-облік. Основні наші інвестиції були вкладені в заміну застарілого енергообладнання. Через роки доля знову повернула мене в Україну. Зараз я генеральний директор компанії, яка відповідає за електропостачання столиці України — ДТЕК Київські електромережі.
Сьогодні рівень розвитку електромереж в Україні, як у Латвії 10 років тому — та ж відправна точка. Озираючись на свій досвід в Латвії, можу сказати: в Україні можна побудувати розумні мережі. І потрібно. Країна вже почала рухатися в цьому напрямі. У нас вже пройшла процедура під назвою unbundling, тобто, з 1 січня 2019 року відбулося розділення зон відповідальності між гравцями ринку електроенергії, поділ бізнесу монопольного (передача електроенергії по мережах) і конкурентного (продаж електроенергії за різними тарифами та технічними умовами).
Також 1 липня 2019 року було відкрито енергоринок з торгівлі електроенергією на добу вперед. Наступний крок — дати цьому відкритому ринку розвиватися. Тільки тоді він зможе надати споживачам широкі можливості і вибір послуг: можливість вибирати постачальника послуг побутовим споживачам, стежити за розцінками на електрику, контролювати споживання електроенергії вдома і вести смарт-облік.
І останній важливий крок — це можливість операторів системи розподілу України інвестувати в мережі, щоб забезпечити технічний доступ до переваг, які дає клієнтові відкритий ринок електроенергії. Подібні процеси завжди досить турбулентні, на стабілізацію ситуації буде потрібен якийсь час. І, звісно ж, горезвісна політична воля і наше з вами бажання рухатися вперед і розвивати розумні мережі в Україні.