Бензин та ідеї

Віталій Антонов, власник ОККО — найбільшої української мережі АЗС, розповідає про те, чому в країні багато поганого палива і як податківці та активісти можуть вплинути на його якість

Олег Гавриш

.

.

Торгівля контрабандними нафтопродуктами — золота жила, на якій за часів Віктора Януковича робилися мільярдні статки. Прикладом тому може служити младо-олігарх Сергій Курченко.

За часів екс-президента тіньовий обіг у цьому сегменті досягав рекордних 60% від усього ринку.

Курченко і Янукович втекли з країни на початку весни 2014‑го. Але минулого тижня Володимир Демчишин, міністр енергетики заявив, що сьогодні близько 30% нафтопродуктів в Україні продаються без сплати акцизних зборів. Крім того, до 40% палива в країні — це фальсифікат, як підрахували експерти Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів.

Ці цифри вказують на те, що "януковичі" йдуть, а проблеми у бізнесменів, які торгують легальним паливом, залишаються. Про це знає Віталій Антонов, президент і співвласник концерну Галнафтогаз. Його компанія володіє 393 АЗС по всій території України, середньодобові продажі на одній заправці ОККО — одні з найвищих у країні: понад 6,5 т при середньому показнику по країні 2 т.

Антонов посідає 16‑е місце в топ-100 найбагатших людей у рейтингу НВ з активами $267 млн.

Особливістю Галнафтогазу є те, що, навіть якби його українські власники захотіли уникати податків або торгувати фальсифікатом, зробити це вони не змогли б: за прозорістю їхньої діяльності стежать менеджери Європейського банку реконструкції та розвитку, якому належить 18% концерну. Можливо, тому Антонов виступає проти тіньового обігу нафтопродуктів.

— Після Євромайдану минуло вже майже два роки. Як змінилися умови роботи бізнесу?

— У гірший бік, якщо чесно. Впав обсяг ринку, посилюється податкове навантаження, і в цьому сенсі бізнесу стало важче. Але при цьому ми бачимо майбутнє для нашого бізнесу в упорядкуванні ринку і встановленні загальних правил для всіх учасників.

Зараз прибираються деякі регулятивні обмеження, впорядковується стягування податків. Хороша тенденція, але можна було б зробити набагато більше за цей час.

— До Євромайдана учасники ринку скаржилися, що багато нафтопродуктів завозять без сплати податків. Потім держава заявила, що в цьому винен Курченко. Що на ринку відбувається зараз?

— Сьогодні 30% ринку нафтопродуктів — це тіньовий ринок, контрабанда і кустарне виробництво всередині країни.

Такі "виробництва" розташовуються на звичайних нафтобазах, тому не привертають до себе зайвої уваги. Сприяє такому бізнесу також і те, що в Україні операції з подібними компонентами не вимагають ніяких спеціальних ліцензій і дозволів. Сьогодні ті, хто "бодяжать", відкрито продають свої нафтопродукти за нижчими цінами, оскільки економлять на сплаті податків. Зрозуміло, що той, хто платить всі податки, від цього страждає. Це аксіома.

— Схеми продовжують діяти?

— Так. І я вважаю, що головна проблема — закон, який декриміналізує контрабанду і контрафакт [ухвалений за часів президентства Віктора Януковича]. Потрібно посилити відповідальність, ці дії повинні стати злочтном, що карається кримінально. Плюс треба вивчити вдалий досвід боротьби інших країн. Наприклад, у Туреччині часто нафтотрейдери уникали податків. У 2005 році влада вирішила боротися з подібними речами, сьогодні фактично їх побороли. Вони почали додавати в паливо певний хімічний маркер, який свідчить, що це паливо легально ввезене або вироблене зі сплатою всіх податків. Зараз компетентними державними органами розробляється законопроект про електронне адміністрування акцизу, який суттєво допоможе вирішити проблему несплати податків при виробництві, ввезенні і реалізації нафтопродуктів.

— У нас реагент будуть підробляти вже через тиждень після запровадження...

— Потрібно зробити так, щоб не підробили. У Туреччині ж зробили. Я думаю, що проблема в тому, що цим просто не хочуть займатися. Потрібно взяти позитивний досвід і застосувати його в Україні. Але не так, щоб хтось на цьому заробляв, а так, щоб це робила держава під контролем громадської організації. Я вважаю, що ми недооцінюємо роль і місце громадських організацій у формуванні нашого громадянського суспільства. У всьому цивілізованому світі це ефективний контроль за владою, за недобросовісними бізнесменами, за дотриманням екологічних норм.

— Може, просто знизити податки і тоді всі почнуть їх платити?

— Справа не в розмірі податків, а у способі та можливості їх стягування. Якими б не були податки, важливо, щоб всі їх платили в однаковому обсязі. Чому третина ринку сьогодні в тіні? Тому що податкова не вміє справляти збір на всі 100%. На 70% вміють, а на 30% — ні. Варто підвищувати або знижувати податки, якщо ми не вміємо їх збирати? Почати треба з того, щоб навчитися їх збирати. Зробити неможливим їх уникнення.

Ми йдемо в Європу — давайте подивимося на європейський досвід. Там усе це дуже давно вже пройшли. Там працюють такі ж оператори нафтопродуктів, як і ми. І вони не дозволяють собі не платити податки, "бодяжити" бензин. Вони не дозволяють собі ні на йоту відступати від стандартів якості. Бензин там на кожній заправці однаковий. Ціна відрізняється на центи — за рахунок управління операційною ефективністю, а не за рахунок якості, як часто буває у нас. В ідеалі держава повинна навчитися стягувати 100% податків на існуючій базі і забезпечувати рівні умови для всіх суб'єктів підприємництва. А далі вже приймати рішення підвищувати або знижувати податки залежно від купівельної спроможності населення та інших параметрів споживання. Тобто здійснювати свою регулятивну функцію.

.

.

— Останнім часом зросла кількість скарг на якість палива. З чим це пов'язано?

— На деяких нафтобазах виготовляється контрафактна продукція: береться прямогонний бензин і змішується з дуже токсичними, часто забороненими компонентами, які підвищують октанове число звичайного бензину. В результаті вони псують екологію, автомобілі, здоров'я людей. Бо доведено: викид від заправок цим паливом — суцільний канцероген. Я вважаю, що державі потрібно швидше взятися за цю проблему і хоча б здоров'я громадян поставити на чільне місце. Не кажучи вже про те, що таке виробництво — це одна зі схем ухилення від податків, оскільки за ввезення компонентів на територію України, наприклад, не сплачуються акцизи.

— Як технічно це все відбувається? За "бодягою" стоїть директор нафтобази, заправки або керівник компанії?

— Я думаю, тут присутні всі ці аспекти.

— Ви впевнені, що на ваших заправках такого не буває?

— Впевнений. У нас існує мережа мобільних і стаціонарних лабораторій. Ми навчилися керувати цим процесом. Ми в цьому бізнесі вже більше 15 років, знаємо, як з цим боротися. Наша внутрішня служба безпеки постійно перевіряє саме цей момент. Тому що ми вважаємо, що це найголовніша точка диференціації нашої компанії на ринку.

— Тоді і державі потрібно йти цим шляхом?

— Так. І якщо треба, ми можемо поділитися своїм досвідом у цій сфері.

— Ви вважаєте, що це зараз нікому не потрібно?

— Я б сказав, що це комусь не потрібно.

— В ухиленні від податків та у продажу некондиційного палива регулярно звинувачують компанії, які володіють великими мережами АЗС: БРСМ, Континіум. За кожним конкретним фактом ухилення від податків і бодяги стоїть директор АЗС або група на чолі з власником?

— Мені здається, що ці взаємні звинувачення — часто просто міжкорпоративні війнушки. Але я також знаю, що на рівні держави питання ухилення від податків у цивілізованих країнах вирішується дуже швидко, без усяких проблем. Там дуже швидко всіх навчили платити податки. Тобто головне питання не до бізнес-груп, а до держави.

— Держава візьметься за це?

— Тільки під тиском громадських організацій. Я вірю в громадянське суспільство. Ті процеси, які були розпочаті на Євромайдані, в моєму розумінні тривають. Пройшла політична складова революції, а економічна — ще ні. Вона буде завершена тоді, коли ми впорядкуємо своє законодавство і наше життя, його регламенти відповідно до європейських правил. Я думаю, що це буде швидше рано, ніж пізно. Наша країна зараз є безпосередньо залежною від іноземних кредитів. І якщо ми не будемо рухатися в правильному напрямку, ми позбудемося цієї підтримки.