Чому американці висувають в президенти тих самих двох політиків, які вже займали Овальний кабінет — важко збагнути. Для мене Америка завжди була символом нових можливостей для понад трьохсот мільйонів людей. Серед яких точно знайдуться достойні лідери, які здатні очолити найбільшу і найпотужнішу демократію світу в ці темні часи. В часи, коли Росія руйнує систему безпеки, що існувала після 2-ї Світової й відкрито вбиває людей, палить електростанції, дитячі лікарні і нищить уявлення про людей, як істот, схильних до гуманізму. А Китай, з посмішкою Сі Цзіньпіна, цинічно супроводжує і тихо підтримує цей російський розбій і бандитизм. Намагаючись при цьому мати вигляд поважний і заробляти величезні гроші на ринках Північної Америки і об'єднаної Європи — тобто, тих країн, яким кидає виклик і на які нацьковує свого озвірілого російського партнера.
І за таких умов на посаду лідера США знову номінуються Байден і Трамп?! Це справді серйозна проблема. Людина, яка двічі за день плутає прізвища Зеленського і Путіна та називає свою віцепрезидентку Трампом, вже навряд чи стане 47-м президентом США. Ну тому що це вже буде цілковитий сюрреалізм. А концепція ізоляції Америки і зосередження великої країни на проблемі паркану з Мексикою призведе до 3-ї Світової війни. Глобальної війни по «повній програмі».
Це вже буде цілковитий сюрреалізм
Американська трагедія з політиками, які можуть стати кандидатами в президенти, виходить далеко за межі самої Америки. Як європейська трагедія часів Чемберлена й Даладьє розв’язала руки Адольфу Гітлеру й спалила Європу у полум'ї війни. Слабкі політики тих часів, які потрапили на вершину влади явно не у свій час, коли була потреба в жорстких, принципових лідерах, не усвідомлювали своєї немічності і лише безсило супроводжували рух власного світу в прірву.
Звісно, це справа американців — обирати собі президентів. Я лише хочу, щоб ця людина була здатною нести тягар темних часів. Тяжкий тягар. І дати надію іншим народам планети, що спільними зусиллями ми подолаємо цю катастрофу насильства, диктатури й руйнувань, яка вже стала державною політикою не лише Росії.
На мою думку, президентом США має бути людина, яка точно пам’ятає ім'я своєї віцепрезидентки. Й не плутає його з прізвищем свого політичного конкурента. І це має бути людина, яка зосередиться на ефективному управлінні державою, а не на судових процесах і сексуальних скандалах (я — за секс, головне, щоб він не відволікав від головної місії).
Звісно, за будь-яких обставин ми будемо боротися. Але нам буде дуже важко, якщо США зникатимуть з поля бою у такий спосіб, як вони це зробили в Афганістані. Бо тоді на планеті знайдеться не лише Путін, якого ця картина розчинення демократичної сили у повітрі надихатиме на війну й переформатування світу під свої потреби. Тим більше, що «вісь зла» вже сформовано. Під проводом Росії ця потвора вже простягається від Ірану до Північної Кореї.
Сподіваюсь, американці зрозуміють свою відповідальність за долю світу. І що Америка зможе стати у цьому світі великою знову лише за умови, що цей світ свободи й цінностей існуватиме в принципі. І його у нас не відберуть ті, хто випалює цивілізацію цілими містами й стріляє ракетами по дитячим лікарням. Та їхні друзі, які спостерігають за всім цим з холоднокровною посмішкою. Адже при цьому руйнується не лише бетон. А й людська мораль і базові принципи існування людства.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV