Адміністрація Байдена була одержима загрозою ядерного удару і боялася розгрому РФ у Херсоні: скандальні фрагменти з книги Вудворда Війна

У своїй книзі Вудворд неодноразово описує, як адміністрація Джо Байдена відчувала страх перед російським ядерним арсеналом. Наприклад, він пише: «Хоча РФ була занепадницькою державою з точки зору економіки, яка складала менш ніж 10% ВВП Сполучених Штатів, та вона все ж володіла 4440 боєголовками — найбільшим ядерним арсеналом у світі».

Держсекретар США Ентоні Блінкен, пише Вудворд, непокоївся, що розміщення далекобійної чи стратегічної зброї поруч із кордонами РФ може спровокувати Москву. А це, своєю чергою, перешкодить головному прагненню адміністрації Байдена — уникнення будь-якої ескалації, з будь-ким.

У книжці йдеться, що заступник Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував розмістити у Калінінграді — російському ексклаві у ЄС — ядерну зброю та гіперзвукові ракети, якщо США погодяться на вступ Швеції та Фінляндії у НАТО.

«У такому випадку, не може бути й мови про без’ядерний статус Балтики. Баланс має бути відновлений», — цитує Вудворд публічний пост російського чиновника у Telegram [у лютому 2023 року Росія почала розконсервацію суден Північного флоту, здатних нести тактичні ядерні заряди, уперше від часів Холодної війни — прим. ред]. Уже після початку повномасштабного вторгнення американська розвідка перехоплювала чутливі розмови всередині Кремля, що Володимир Путін нібито всерйоз розглядав можливість удару по Україні тактичною ядерною зброєю. Входження України до складу Росії диктатор з Кремля вважав «абсолютною необхідністю».

«Він може застосувати ядерну зброю, щоб втягнути нас у конфлікт. І йому байдуже, що ми думаємо чи робимо, — неодноразово казав Салліван своїм підлеглим у Раді Нацбезпеки. — Ми маємо бути на один крок попереду Путіна».

Тож Пентагон почав передивлятися всі свої операційні плани, раніше заточені на використання зброї масового ураження з боку Північної Кореї чи нападу Росії на США. Командам Байдена й Остіна це нагадувало Карибську кризу 1962 року, коли лідер СРСР Микита Хрущов розмістив ракети на Кубі. Заступник Саллівана, Джон Файнер, усерйоз міркував, що стримати Путіна від натиснення кнопки вже не вийде.

Команда Байдена вважала наступ ЗСУ на Херсон піком ризиків ядерного удару РФ: у Вашингтоні раділи, що росіяни відійшли з міста без розгрому

Значна частина тих фрагментів книги Вудворда, які стосуються війни РФ проти України, у деталях описує розвиток подій восени 2022 року, коли українська армія наступала на Херсон. Вудворд нагадує, як під час стрімкого контрнаступу на Харківщині Сили оборони України «за п’ять днів відвоювали більше території, ніж російські війська взяли за всю свою операцію».

«Тепер, коли на Харківщині майоріли прапори України, українські війська розвернулися на південь, щоб звільнити місто Херсон на західному березі Дніпра», — трактує події Вудворд [наступ на Херсонщині тривав із літа 2022 року — прим. ред.].

Однак із цього моменту і аж до звільнення Херсона 11 листопада, як дає зрозуміти Вудворд, в адміністрації Байдена наростали побоювання щодо того, що значний розгром російських сил у Херсоні може спровокувати Кремль на використання тактичної ядерної зброї.

«Путін розмістив у Херсоні близько 30 000 військовослужбовців. За оцінками розвідувальних служб [США], якби російські війська у Херсоні були оточені українськими силами, ймовірність того, що Путін віддасть наказ про застосування тактичної ядерної зброї, щоб уникнути таких катастрофічних втрат на полі бою, становила б 50%», — пише Вудворд. Він також нагадує, що «Херсон мав величезне стратегічне значення для Москви» — від доступу до Дніпра до контролю російського «сухопутного мосту» на півдні України.

Подальші рухи адміністрації Байдена, які описує Вудворд, свідчать про те, наскільки сильно там були занепокоєні можливим стрімким прогресом Сил оборони України в наступі на Херсон.

Отримавши дані розвідки про те, що деякі генерали нарешті радять Путіну відвести війська РФ за Дніпро, глава ЦРУ Вільям Бернс зокрема висловлював таку думку: якщо Херсон упаде, «можна припустити, що російські збройні сили можуть дати тріщину і що контроль Путіна над Кримом опиниться під загрозою». Тут Вудворд знову нагадує, що потенційний катастрофічний програш на полі бою, мовляв, міг би дати Путіну привід перейти до ядерної зброї відповідно до її доктрини. «Справа в Криму, — цитує автор книги Бернса. — У багатьох сенсах він мав екзистенційне значення для Путіна, бо якби він утратив Крим, то самі підстави його буття як російського президента в його власних очах були б поставлені ​​під питання».

Тож на цьому етапі, стверджує Вудворд, доповіді розвідки, які читав Салліван, стали «найтривожнішою» оцінкою намірів Путіна від початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Автор книги додає, що американці дізналися, що Путін нібито «ослабив оперативний контроль», аби віддати наказ про застосування «ядерки» було простіше.

На цьому тлі Джо Байден наказав своєму раднику з нацбезпеки Джейку Саллівану «виходити на контакт із росіянами на всіх каналах».

«Скажіть їм, що ми зробимо у відповідь [якщо РФ застосує навіть тактичну ядерну зброю], — передає Вудворд вказівки Байдена. — Але без міцних слів. Нам треба відкрити канал, щоб РФ та США уникли катастрофи». Президент США також сказав Саллівану: «Давайте відправимо Білла [Бернса, голову ЦРУ] поговорити з його колегою у Москві».

Крім того, Байден напряму поспілкувався з Путіним, намагаючись донести до нього меседжі про серйозність ситуації та «катастрофічні наслідки», якщо Росія застосує ядерну зброю.

Також відбулася низка розмов між воєначальниками та військовими США і РФ, деталі яких американський журналіст детально переказує.

Зокрема Вудворд наводить захищену телефонну розмову між колишнім головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі й очільником Генштабу РФ Валерієм Герасимовим, де перший просив другого прямо озвучити, за яких саме умов Росія буде на практиці готова застосувати «ядерку». Саме в цій розмові Міллі висловив припущення, що армія РФ навряд чи зазнає настільки «катастрофічної поразки на полі бою», щоб це дало Кремлю змогу застосувати ядерну зброю.

«Генерале Герасимов, — почав Міллі. — Деякі з ваших політичних лідерів бряцають ядерною шаблею і говорять про застосування ядерної зброї. Це привернуло увагу багатьох людей, тому мені треба, щоб ви сказали: за яких умов ви можете до цього вдатися?»

«Ви ж самі це знаєте, у вас є наша доктрина, — зітхнув Герасимов і навіть назвав номер сторінки. Міллі хотів почути умови з вуст російського генерала. — Але добре. Перша умова — напад, що загрожує стабільності режиму. Друга — напад на РФ іноземної держави із застосуванням зброї масового ураження. І третя — ми залишаємо за собою це право у випадку потенційно катастрофічної поразки на полі бою».

«Що ж, добре, — визнав Міллі, — бо жодна з цих умов не буде виконана. Не думаю, що ви втратите всю армію». Американський воєначальник зробив висновок, що ядерна доктрина РФ не змінилася.

Водночас Байден залишався переконаним, що добре знає Путіна і що той «не жартує, коли говорить про можливість застосування тактичної ядерної, біологічної чи хімічної зброї».

Як випливає з книги, його позицію підтримував і Салліван. Радник Байдена вважав ядерну зброю «запорукою миру і стабільності у відносинах великих держав». Будь-яке її застосування може порушити хиткий баланс сил і запустити непередбачувану ескалацію, яку буде дуже складно контролювати. І якщо це станеться під час каденції Байдена, то означатиме «прокляту спадщину» на покоління, вважав Салліван.

Тож натомість він створив спеціальну аналітичну групу — «тигрів» — які постійно розробляли сценарії дій для президента США у різних критичних ситуаціях, включно з застосуванням Росією ядерної зброї. Раптово, як пише Вудворд, теоретичні ідеї довелося впроваджувати в реальному житті, адже Росія продовжувала ядерний шантаж.

Щобільше, як ідеться у книзі, Салліван намагався «залізти в голову Путіна», запитуючи себе: «Як мені, Володимир Путіну, уникнути безславної поразки?» Відповідь, яку знайшов на це питання Салліван і яку цитує Вудворд, демонструє погляди, що керували в той час адміністрацією Байдена: «Віддати наказ про застосування тактичної ядерної зброї, щоб запобігти катастрофічним втратам на полі бою, — це те, що він готовий зробити», — дійшов висновку Салліван.

У намаганнях «запобігти ескалації», якої боялися у Вашингтоні, Байден також подзвонив очільнику КНР Сі Цзіньпіну та закликав утримати Росію від застосування ядерної зброї в Україні, з чим китайський лідер погодився, пише Вудворд.

Утім, як свідчить його книга, вирішальним чинником, який остаточно «заспокоїв» Вашингтон, став той факт, що Збройним силам України не вдалося достатньо швидко просуватися на Херсонщині, щоб розгромити російські сили.

Дослівно цей фрагмент у книзі звучить так, нібито адміністрація Байдена зітхнула з полегшеннням після того, як окупаційні війська РФ «безпечно» [саме це слово вживає Вудворд] відійшли з Херсона: «Іншим вирішальним фактором відмови Путіна від використання ядерної зброї було те, що катастрофічного зламу російських сил не сталося. Україна просувалася повільно, поступово, і російські війська безпечно відійшли через Дніпро та з Херсона. Лише тоді розвідувальна спільнота США переглянула свою оцінку ядерної загрози [в бік зменшення ризиків]».

США повідомляли Москві, що обмежують Україну у застосуванні зброї

Також Вудворд описує дзвінок міністра оборони США Ллойда Остіна своєму колезі у Росії Сергію Шойгу восени 2022 року, де глава Пентагону сказав: «Є деякі речі, які ми ще не передали українцям, і певні обмеження [у застосуванні зброї], які ми на них наклали. Якщо ви застосуєте ядерну зброю, ми знімемо їх усі».

На той час, Україні ще не передали ані винищувачі F-16, ані бойові танки Abrams. Конгресмени тиснуть на Джо Байдена та його команду, щоб прискорити ці поставки. Пишуть законопроєкт, закладаючи в ньому $100 млн на навчання українських пілотів. А далі Вудворд описує неймовірний діалог між президентом Байденом, головою Держдепу Ентоні Блінкеном і міністром оборони США Ллойдом Остіном. Блінкен якраз перебував у Мюнхені на безпековій конференції.

Блінкен: — Європейські партнери зацікавлені у передачі Україні F-16

Байден: — Не погоджуюсь, це затягне нас і НАТО у конфлікт із Росією

Остін: — Нам треба думати про контрнаступ, F-16 там не допоможуть. Майбутні пілоти потребуватимуть інтенсивної підготовки і навчання англійської мови. Це займе дуже багато часу.

Блінкен: — Послухайте, ми все одно до цього дійдемо. Давайте, хоча б почнемо

Байден: — Цьому не бувати

Блінкен: — Давайте спробуємо хоча б навчати? Тоді ви зможете передати F-16 пізніше

Байден: — Добре, почнемо навчати

І станом на зараз, США не передали Україні жодного свого винищувача. Ті, які літають зараз в українському небі, — старі моделі з армій європейських країн, які були б списані, якби не гостра потреба Києва. Але це ще було не все. З поставками Abrams теж виникли непорозуміння, пише Вудворд. Починався 2023 рік. Олаф Шольц — на прохання Володимира Зеленського — умовляє Байдена передати Abrams. Але найбільш примітна розмова сталася між Блінкеном та міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок.

Бербок: — То що робитимуть американці? Ви надасте танки Абрамс?

Блінкен: — Послухайте, це як яблука та апельсини. Ваші танки [Леопарди] українці зможуть запустити майже відразу. Абрамси — абсолютно інша система. Знадобиться час, щоб українці засвоїли її.

Пентагон теж виступав проти поставок. Вудворд цитує у книзі заяву заступника Ллойда Остіна Коліна Кела журналістам: «Ми не маємо надавати українцям системи, які вони не зможуть ремонтувати, підтримувати і — у майбутньому — дозволити собі».

Джо Байден повністю погоджувався з обома думками, пише Вудворд. Але Блінкену та Шольцу вдалося змінити його думку і 25 січня 2023 року Байден оголосив про передачу перших 31 танків M1 Абрамс, але у зв’язці з передачею німцями Леопардів.

Байден не планував відповідати «ядеркою» на тактичний ядерний удар Росії

У книжці Війна Вудворд наводить слова президента США Джо Байдена, які він нібито сказав у приватному порядку, — про те, що США не будуть відповідати ядерною зброєю, якщо тактичну боєголовку застосує Росія.

«Я не збираюся давати ядерну відповідь на бойове застосування в Україні», — нібито казав Байден. Він та Салліван вважали, що пряме зіткнення між РФ та США може легко перерости у Третю Світову війну.

Вудворд підкреслює у своїй книзі, що за числом тактичних ядерних боєголовок Росія значно переважала Сполучені Штати Америки — 2000 зарядів на 2022 рік, удесятеро більше, ніж у лідера вільного світу. Вони були ще й різної потужності: від 0,3 до 50 кілотонн. Усе це давало багато можливостей Путіну — від маленького вибуху-провокації до «ядерного дощу» з десятків ракет.

Вудворд також описав таємну зустріч Саллівана, Міллі, Остіна, на якій найближчого радника Байдена ознайомили із системою ядерної ескалації і варіантами, які президент США має на кожному з її етапів, включно з ударом углиб Росії звичайною зброєю. І навіть це лякало лідера Сполучених Штатів.

США розглядали три гіпотетичні сценарії ядерного удару РФ

У книзі йдеться про те, що Вашингтон відпрацьовував можливу реакцію на кілька сценаріїв ядерного удару Росії:

1) пробний запуск і детонація над Чорним морем, щоб залякати Україну і змусити поступитися територіями;

2) удар по українській військовій базі, щоб земля навколо неї стала непридатною для життя;

3) радіаційне зараження на довгі роки.

Байден визнавав, що «застряг» у спробах уникнути ескалації

Показовим маркером сумнівної ефективності політики Білого дому щодо Росії став іще один епізод тієї ж осені 2022 року.

Адміністрацію США стурбувало, що невдовзі після розмову Шойгу й Остіна росіяни почали поширювати дезінформацію, що Україна нібито готує «брудну бомбу» — суміш вибухівки та радіоактивних матеріалів. Мовляв, вона поширює небезпечне випромінювання і теж робить землю непридатною для життя. Колін Кел, старший радник Ллойда Остіна, отримав дивний дзвінок від росіян: вони знову хотіли, щоб Шойгу й Остін переговорили. Колін Кел припустив: Москва хоче звинуватити Україну у розробці зброї, щоб мати привід завдати тактичний ядерний удар.

Тоді Джейк Салліван подзвонив голові Офісу Президента України Андрію Єрмаку і запропонував негайно викликати до України спеціалістів із Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ) і відкрити ядерні об'єкти України для інспекції.

Спеціалісти МАГАТЕ, які швидко прибули до України, не знайшли нічого, щоб підкріпити ці закиди. Вашингтон надіслав сигнал до країн, які тісніше спілкувалися з Путіним — Туреччини, Індії, Китаю, Ізраїлю, щоб вони передали Москві меседж: ніхто не має використовувати ядерну зброю в Україні. Ці країни його передали.

А втім, адміністрація Джо Байдена, як пише Вудворд, фактично визнала, що опинилася у класичній «пастці-22», з якої не було виходу.

«Якщо ми не виб'ємо всіх росіян з України, то дамо Путіну досягти певного успіху, — казав Байден. — Але якщо в нас усе вийде, то зіткнемося з великою вірогідністю ядерного удару, бо Путін не піде з України без цього. Тож ми застрягли. Завеликий успіх — ядерка, замалий — і невідомо, що буде».