Топ-20 найнадійніших банків

Чистка банківської системи значно звузила кількість банків, яким сьогодні можна довірити свої заощадження

Андрій Юхименко

.

.

Виступаючи на форумі Yalta European Strategy, який нещодавно відбувся, голова Національного банку Валерія Гонтарева заявила, що перший етап реформування банківської системи під назвою "розчищення" завершився. Нацбанк вивів з ринку банки, які "фактично, були сферою олігархічного впливу". Далі на ринок очікує ще один стрес — гравці мають внести додаткові кошти до свого капіталу. Не виключено, що дехто зійде з дистанції. І вже після цього і не раніше, ніж у середині наступного року, має розпочатися період стабілізації банківського сектора, коли вкладникам можна не турбуватися щодо своїх депозитів, а бізнесу і громадянам — вільно отримувати кредити.

Що ж робити пересічним українцям зі своїми заощадженнями за непевних часів до моменту настання стабільності? Питання непросте. Під час складання щорічного рейтингу 20 найнадійніших банків партнер НВ у цьому проекті — інвестиційна компанія Dragon Capital — ледь зміг набрати необхідну кількість установ, які нині можна було б вважати відносно надійними, — ризик занадто високий.

"З нашої точки зору, входження до цього рейтингу — добрий показник. Це установи, яким ми довіряємо понад усе", — каже старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.

За результатами кризового 2014 року лідер рейтингу не змінився — ним, як і раніше, є державний Ощадбанк. Пояснюється це насамперед підтримкою, яку йому надає держава у вигляді внесення до капіталу понад 9 млрд грн, а також 100‑відсотковою державною гарантією депозитів, якої немає у конкурентів. До першої десятки потрапили також державні Укргазбанк і Укрексімбанк. І тут найголовніше — підтримка акціонера, яка дарує надію на те, що цим банкам не дозволять збанкрутувати.

Уряд в особі Міністерства фінансів настільки потужно підтримує державні банки, що представникам Нацбанку навіть доводиться пояснювати чиновникам, що вливати такий обсяг коштів до капіталу банків не потрібно, розповів перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. Це може мати негативний ефект для всієї системи — вона дуже недокапіталізована, і можуть скластися нерівні конкурентні умови для решти гравців. Вкладники просто перетечуть до держбанків, і це завдасть удару по приватним установам.

Решта учасників першої десятки — банки з європейським капіталом. Райффайзен Банк Аваль у цьому році навіть потіснив з другого місця Укрексімбанк. Новачками рейтингу стали українські "дочки" великих транснаціональних структур Сітібанк та ІНГ Банк, які працюють у корпоративному сегменті. Депозити там можуть відкривати тільки юридичні особи, через що ці два банки раніше не брали участі в рейтингу. Однак зараз надійні банки на вагу золота, й експерти вирішили включити їх до списку.

Банки зі 100‑відсотковим українським приватним капіталом до першої десятки не потрапили взагалі. У зв'язку з кризою та війною вони перебувають у найскладнішій ситуації. "У власників локальних установ набагато менші можливості для підтримки капіталом порівняно з міжнародними банківськими групами та навіть українськими держбанками", — говорить Туюкова.

Ризики вітчизняних гравців полягають також і в тому, що останні працюють зі спорідненими структурами, а отже, могли видавати кредити не за ринковими умовами і під застави, які важко буде затребувати. Цим пояснюється те, що найбільший за активами ПриватБанк (належить акціонерам з неформальної групи "Приват" Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову) цього року посунувся з 9‑го на 15‑те місце. А ПУМб (головний акціонер Рінат Ахметов) — з 10‑го на 17‑те місце. Банки інших великих вітчизняних бізнесменів до рейтингу не потрапили, бо їхні акціонери зазнають фінансових труднощів.

І нарешті, рейтинг цього року покинули російські Промінвестбанк і Сбербанк Росії. Це не означає, що у них справи кепські з фінансової точки зору, та й у можливості підтримки їх материнськими структурами Туюкова не сумнівається. Але тут занадто великий політичний ризик. Цього року він мав прояв у тому, що відтік депозитів у цих банків за 15 місяців був найбільшим у системі — 49 %, тоді як у локальних гравців цей показник становив 31 %, у зарубіжних — 29 %. А у держбанків і поготів — 16 %.

До рейтингу також вперше потрапив Міжнародний інвестиційний банк. Успіх цієї установи можна пов'язати з тим, що серед її акціонерів і власне президент Петро Порошенко. Вкладники вважають, що банк президента країни не може бути ненадійним. 2014-го активи цієї установи зросли на 1,5 млрд грн, або 84 %, тоді як загалом у системі розмір активів знизився.

Групу великих бізнесменів, які більше не є учасниками банківського ринку, можна порівняти з музеєм воскових фігур. За час чищення лави власників найбільших банків полишили Дмитро Фірташ, Вадим Новинський, Костянтин Жеваго, Микола Лагун.

"Драматичні зміни. Банківський ринок вже полишило понад 50 банків із 180, і процес триває, хоча головну роботу з очищення ринку від великих неплатоспроможних установ завершено", — каже головний макроекономіст Альфа-Банку України Олексій Блінов.

Останній найяскравіший приклад подібного фіаско — банк "Фінанси і Кредит" Костянтина Жеваго. До останнього часу бізнесмен вів переговори з регулятором про те, щоб внести кошти. На початку вересня голова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін навіть оптимістично заявив про те, що цей процес триває нормально та підстав турбуватися для вкладників не має бути. Але за два тижні в банку ввели тимчасову адміністрацію. “Ворушилін, напевно, не сказав нічого хибного. Але ця фраза була недоречною. Її не варто було б говорити", — вважає Писарук.

Як не слід бути цілком упевненим у жодній з установ, поки не почнеться другий етап реформи, яку Нацбанк за домовленістю з МВФ має завершити у 2017 році.

У НБУ вважають, що лише сукупність трьох складових знову зробить систему надійною: нарощування капіталу, підвищення якості активів та прибуткова робота. Писарук розповідає, що НБУ вбачає необхідність того, щоб власники низки банків навіть з першої двадцятки найбільших установ докапиталізували свої банки. Навіть не йдеться про дрібні та середні. У меморандумі, який Україна підписала з МВФ, зазначено, що кінця 2018 року адекватність капіталу всіх установ має досягати 10 %. Цей показник відображає запас власного капіталу для покриття можливих втрат. Тобто на кожні 10 грн активів має бути не менше 1 грн власних коштів. За результатами 7 місяців 2015-го цей показник загалом у системі становив 8 %.

Поки всі банки без винятку займаються антикризовою роботою, вважає Блінов. Зараз найбільші з банків проходять стрес-тестування НБУ. За його результатами оновляться вимоги до збільшення капіталу, поліпшення якості кредитного портфеля, додає він. Хоча згідно з планом НБУ відновлення фінансових показників банківської системи потребуватиме трьох  років, левову частка цих коштів буде влито до середини наступного року, розповідає Писарук.

"Отже, система матиме необхідну "подушка" для того, щоб абсорбувати шокові навантаження від зовнішніх факторів", — пояснює Писарук.

Далі регулятору доведеться розібратися з особливостями національного банківського полювання. Проблема в тому, що до останнього року НБУ практично не звертав уваги на якість застав і кредитів у вітчизняних закладах. За словами директора супроводу угод аудиторської компанії EY Лариси Марченко, НБУ здійснив велику роботу зі збільшення прозорості структур власності, і тепер на сайті регулятора можна побачити інформацію про власників більшості банків.

Робота ця ще не завершена щодо приблизно 50 установ, частину яких уважають непрозорими, а частина перебуває на стадії перевірки й отримання даних. Але цього року процес завершиться. Тоді регулятор зможе адекватно оцінити, чи видавав банк кредити пов'язаним структурам, чи є в портфелях сумнівні застави, і після цього зобов'язати власників сформувати резерви під ці сумнівні активи.

Головним показником стабілізації ситуації в галузі буде прибутковість банків. А прибутковими вони стануть тоді, коли їм вже не потрібно буде витрачатися на формування резервів під токсичні активи і коли можна буде здіснювати кредитування. Адже головний заробіток банкіра — кредит.

Зрештою, веселчасті очікування банкірів можуть справдитися лише в разі виконання низки умов. Базова — це макроекономічна стабільність, вважає Блінов. Зараз на фронті затишшя, валютний ринок стабільний, виробництво потроху відновлюється. "Але жоден банк не зможе переконати вкладника в надійності, якщо не матиме віри у завтрашній день",— підкреслює експерт.

Друга умова — ефективна робота судової системи та правоохоронців. НБУ домігся посилення відповідальності власників, здійснив багато реформ. Однак фактично ніхто з власників збанкрутілих фінустанов не був притягнутий до відповідальності, і всі тяготи виплат лягли на Фонд гарантування вкладів фізосіб і державний бюджет.

Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук каже, що шахраїв можна було притягати до відповідальності й до реформ, але цього не відбувалося ні тоді, ні зараз. "Активність наших прокурорських і міліцейських служб — це питання, яке має хвилювати суспільство", — вважає він. Як повідомляло НВ, в результаті неправомірних дій власників збанкрутілих банків державі було завдано збитків щонайменше на 117 млрд грн. Шанси на те, що їм буде призначено справедливе покарання, є хіба що у разі з банками Дельта та Надра. Згідно з меморандумом з МВФ, в обох випадках має бути проведене ретельне розслідування із залученням іноземної фірми, яка спеціалізується з таких питань. Поки варто довіряти свої кошти банку обережно, каже Туюкова. Спочатку потрібно подивитися на акціонерів, вивчити інформацію про те, чи були у банку проблеми з виплатами. Звертати увагу потрібно і на ставки. Якщо вони вищі, ніж ринкові, переважно це ознака того, що у банку є проблема з ліквідністю.

Більшість експертів погоджуються, що зараз найпридатнішими для вкладів є банки з першої десятки цього рейтингу — державні та "дочки" великих іноземних установ. Якщо ви, звісно, хочете зберегти свої кошти. Якщо хочете ризикнути та заробити на високих відсотках, то це вже зовсім інша розмова.

.