Те, що ми чекаємо когось, хто приїде і наведе лад у нашому домі, мені здається, просто принизливо. Це говорить про те, що наш політичний клас не доріс до рівня, коли він може приймати правильні рішення без тиску ззовні.
Адже карт-бланш на реформування країни нинішньої влади дав народ – і заплатив за це кров'ю, як би пафосно не звучало. Це правда. Тому не потрібно чекати на іноземних чиновників, щоб запроваджувати необхідні зміни. Є узгоджена всіма членами ще колишнього складу коаліції програма, у якій написані абсолютно правильні речі, ось тільки у нас відбувається як завжди: пишемо одне, говоримо інше, а думаємо про третє. Тому й результати не вражають.
Не знаю, про що буде говорити з нашою владою Байден, але щось мені підказує, що терпець Заходу може просто урватися, і тоді ми отримаємо те, що вже неодноразово проходили в українській недавній історії. І це буде означати, що всі ці жахливі жертви, як і все, що відбувається зараз, було марним.
У будь-якому випадку, позитив полягає в тому, що українське суспільство стало іншим і більше не дозволить робити те, що комусь у владі хочеться. Ситуація у Кривому Розі – відмінне тому підтвердження. Як і блокада активістами окупованого Криму, з яким держава продовжує торгувати і постачати електрику в тому числі і Збройним силам Росії, розквартированим там. Суспільство змінюється на краще, а, значить, воно не буде довго терпіти тих, хто від його імені хоче продовжувати користуватися старими методами управління.
Тому питання, за великим рахунком, не в Байдені. Питання в тому, наскільки швидко суспільство змусить керівництво почати робити те, що необхідно.
Проблема в тому, що закулісні домовленості керівництва нівелюють і позитивні процеси, які відбуваються в країні (стверджувати, що нічого не відбувається, було б теж несправедливо). Але суспільство хоче темпу змін, а не режиму "в рік по чайній ложці". Думаю, влада повинна прислухатися до українського суспільства. В іншому випадку їй варто подивитися, що сталося з попереднім керівництвом країни.