Що робити з Бахмутом? Три авторитетні військові аналітики відповідають на гостре запитання війни

Повертаючись до ситуації довкола Бахмута. Фактично ми зараз і надалі маємо всі можливості для сковування і знищення значної кількості противника і, власне, можна говорити про те, що ситуація довкола Бахмута є спорідненою з проведенням подальших контрнаступальних дій. Бо відведення військ від Бахмута не означатиме, що ми відійшли і сіли на перепочинок. Ворог зайде на цей рубіж і далі буде використовувати свою тактику вже на новому рубежі. Тому в будь-якому разі завдання для Збройних сил не зміниться — ні на рубежі Бахмута, ні на іншій лінії оборони, яка підготовлена за Бахмутом. Зараз ми можемо говорити про те, що ситуація довкола Бахмута дозволяє виконувати завдання щодо сковування і знищення частини сил противника.

Питання в тому, якими силами і резервами ми зараз оперуємо, і чи не відбувається так, що частину сил і резервів, підготовлених для контрнаступу, зараз, умовно кажучи, ми випалюємо під Бахмутом? Тут, я думаю, з точки зору оцінки можливостей ми не маємо достатньо повної інформації. Я знаю, що впродовж останніх діб українська сторона провела навіть певні контрнаступальні дії в зоні Бахмута, коли ми говоримо про зону Іванівського, де війська противника були відбиті і знову зазнали втрат. І фактично це говорить про те, що зараз ці українські бригади, які здійснюють оборону Бахмута, були посилені, зокрема артилерією. І надалі цей процес цілком впишеться в концепцію, про яку говорив Зеленський, що ми не збираємось полишати Бахмут. І зараз там тривають бойові дії, і в приміській зоні на сході міста, де ворогу достатньо важко просуватися. Наразі місто існує як таке, зберігається лінія забезпечення цього міста. І, до речі, логістичне забезпечення зараз набагато краще і стабільніше, якщо порівнювати з Сєвєродонецьком і Лисичанськом, коли там доводилось через річку переходити, доставляти боєприпаси, аби підтримувати наші підрозділи, коли у нас навіть не було достатньої кількості ні артилерії, ні хаймарсів тощо.

В будь-якому разі зараз є умови для того, щоб утримувати Бахмут. Якщо коротко підсумовувати, не можна розривати контрнаступальні операції і дії з утримання лінії оборони там, де ми можемо її утримувати. Утримання Бахмута відбувається в складних умовах, але передумови для утримання цього міста є і надалі, з огляду на збереження логістичних шляхів і тих сил, які обороняють Бахмут.

Полишати місто можна буде тоді, умовно кажучи, коли або саме місто перестане існувати, його просто знищать і не буде де оборонятись, або ворогу якимсь чином вдасться створити загрозу, яка примусить нас відступити. Відступ на декілька кілометрів дійсно загалом не впливає на картину поля бою на оперативному, а тим більше на стратегічному рівні. Росіяни фактично просунуться на декілька кілометрів і впруться в іншу лінію оборони, де й далі функція ЗСУ полягатиме в утриманні цієї ділянки фронту".

Ігаль Левін, військовий аналітик та офіцер Армії оборони Ізраїлю:

«У нас є заява верховного головнокомандувача. Тут абсолютно не потрібно дивитись, що пишуть у WP. Зеленський сказав, що будемо боротися, скільки зможемо. Слова «скільки зможемо» не означають, що вічно, а означають дійсно, скільки вийде. Все цілком чітко озвучено.

Ситуація там справді тяжка. Місто продовжують утримувати. Щодо витрат великої кількості зброї: це оперативне питання, яке в компетенції Генштабу. Ми, цивільні, не можемо тут давати оцінок — багато зброї витрачається чи ні. На війні, в армії все працює в межах категорій доцільності - потрібно це чи ні. На скільки Бахмут потрібен з точки зору воєнного утилітаризму, знає лише Генштаб. Гіпотетична втрата Бахмута на стратегічному рівні нічого не змінює. Це рівень оперативний. Глобально на всю війну це ніяк не впливає. Так, це змусить українських захисників відійти на нові оборонні позиції, чого не хотілося б, звісно. Але стратегічно, знову ж таки, це нічого не змінить, не приведе їх до якихось перемог.

Щодо натяків американців. Вони не натякають. Давайте дивитись, про що говорять за кордоном, і що кажуть українці. Залужний дуже чітко у своєму інтерв'ю нещодавньому виданню Економіст сказав, що нова техніка має йти в резервні бригади. Маються на увазі бригади, які формуються для контрнаступу. І він просить вибачення у бійців на фронті, що нова техніка йде до резервних бригад. Це дослівна цитата. Навіщо нам гадати, хто і що натякає, якщо у нас є пряма мова від головнокомандувача?

Щодо воєнного значення міста. Як я вже сказав, стратегічно це ніяк не впливає на хід всієї воєнної кампанії. Та зараз місто не оточене, зв’язок з містом є, з захисниками — теж. Хоча ситуація там досить тяжка. Разом з тим, я нагадаю, що Бахмут штурмують вже понад півроку, а якщо рахувати з моменту висунення військ в сторону Бахмута, то вісім місяців. Вісім місяців вони намагаються це місто захопити величезною ціною, десятки тисяч людей у них полягли. Бахмут став для них м’ясорубкою, яка перемолола величезну кількість їхніх кадрів, живої сили. Говорять, що, мовляв, цих зеків і так не шкода. Так, але люди не замислюються, що якби ці зеки не полягли під Бахмутом, вони б штурмували Вугледар, або Слов’янськ із Краматорськом, якби Бахмут був швидко втрачений. Тобто те, що там були їхні ударні штурмові ці підрозділи піхотні, і в цих живих хвилях їх перемололи, це говорить про те, що вони не будуть уже на інших напрямках. Це важливо, навіть, я сказав би, ключовий момент".

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив:

«На сьогодні підстав для того, щоб ЗСУ залишили Бахмут, немає. Оточення Бахмута відсутнє, оперативне оточення також відсутнє. Фактично контингент у Бахмуті може опинитись під загрозою у тому випадку, коли російські окупанти візьмуть під свій контроль трасу М03 та трасу 0504 — це північна і південна траси, які йдуть до Бахмуту, і які важливі для матеріально-технічного забезпечення підрозділів, які його захищають. І виключно у цьому випадку буде розглядатися варіант евакуації через Хромове (траса 0506) на Часів Яр. Отже, допоки немає загрози цим трасам, їх перерізанню та взяттю під контроль, а також таких населених пунктів як Іванівське та Ступочки безпосередньо з півдня, то казати про виведення не можна.

Бахмут відіграє важливу роль — роль пастки. Він майже дев’ятий місяць на собі концентрує сили та засоби російських окупантів у великій кількості, їх знищують. Вже мова йде про десятки тисяч знищених, поранених російських окупантів, ресурс яких міг би бути використаний за цей час на інших напрямках, якщо б Бахмут було залишено. Тому його треба розглядати не як символ, фортецю тощо, він має значення пастки. Таке ж значення мали майже всі населені пункти Донецької області - Попасна, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, інші населені пункти, біля яких росіяни втрачали великий ресурс. Це можливість блокування їх наступу та знекровлення, нівелювання ресурсу для продовження цього наступу по інших напрямках.

Восени нам також прогнозували, що Бахмут буде залишено. Але Бахмут продовжує спротив, і досить ефективно. Іноді навіть з контратаками ЗСУ. Головне чого не вистачає біля Бахмута, це більшої кількості артилерії, особливо мінометної складової. Більше того, я розумію, що росіяни від Бахмута не відчепляться. Вони будуть продовжувати збільшувати тиск. А якщо цей тиск продовжить збільшуватися, в першу чергу, піхотною складовою, то треба збільшувати і засоби, які можуть нам максимально ефективно цю піхотну складову блокувати. А ці засоби — це саме артилерія.

Але якби довелося відходити з Бахмута, це взагалі не змінило б ситуацію. Припустимо, що ЗСУ відходять. Що роблять російські окупанти у такому випадку? Вони стовідсотково розпочинають рух у напрямку Слов’янська. А це понад 30 км ліній оборони. Це відстань, яку вони муситимуть здолати, щоб досягти Слов’янська. Фактично ми кажемо про те, що якщо вони до Бахмуту здійснювали свої наступальні дії впродовж дев’яти місяців, скажімо, від Горлівки — а це трохи більше 10 км, то скільки вони будуть йти до Слов’янська? І це якщо ми ще не звертаємо уваги на Краматорськ, Костянтинівку, Дружківку. Якщо вони йтимуть через них, то кожне з цих міст стане для них ще одним Бахмутом. Тому, на мій погляд, навіть якщо й буде якась ситуація, що ЗСУ відійдуть від Бахмута, це не дасть росіянам якоїсь глобальної переваги в їх планах щодо захоплення Донецької області. Знову ж таки, у них зараз немає ресурсу, щоб захопити Донецьку область не те, щоб до початку весни, а взагалі".