Вибори в українському місті Полтава — класичний приклад пенсіонерократії.
Поки ледачі молоді виборці гальмували, пенсіонери з активною життєвою позицією (в сенсі ті, що активно тусили на виборах і навколо виборів) зробили свій вибір. Цукор (8 кг на людину) і аптечки (1-2 шт.) зірвали банк, і вийшли у другий тур, залишивши далеко позаду молодих, креативних, енергійних, націоналістичних, модернізаційних кандидатів і навіть одного старожила ЦК ВЛКСМ.
Ситуація набагато гірше тієї, що сталася в Києві, Одесі, Дніпропетровську і навіть Харкові. Гірше, тому що соромливіше, безнадійніше, тупіше і невідворотніше. Зрозуміло, справа не тільки в цукрі, але і в почутті надійності, захищеності, стабільності, яке вселяли кандидати-лідери. Але від цього не легше, а важче.
Якщо в інших містах хоча б залишилася надія на альтернативу, то на батьківщині Гоголя, Котляревського, Зощенка, Віри Холодної, Сковороди, Паїсія Величковського, перекладача "Іліади" Гнєдича і Вадима Казаченко у другому турі буде як в соцреалізмі: "гарне" буде боротися з "ще кращим".
Слава виборцям міста Глухова Сумської областіСлава виборцям міста Глухова Сумської області, давньої козацької столиці. Хто не в курсі: там мером у першому турі обрали французького українця або українського француза Мішеля Терещенка — нащадка відомої династії підприємців та меценатів. Альтернативою йому був колишній — ставленик відомого олігарха-кгбіста.
Звичайно, найлегше рішення — встановити верхній віковий ценз для виборців (хоча є чимало досвідчених і дуже розумних пенсіонерів). Зрозуміло, це неможливо. Загалом, поки ви гальмуєте і не йдете на вибори, керуючись чистоплюйством — ну або просто лінь туди йти, ваші бабусі прийдуть і визначать ваше майбутнє, яке набагато гірше їх минулого.