Запізніла і надто м’яка реакція. Саме так можу прокоментувати підготовлений Європарламентом проект резолюції щодо ситуації в Азовському морі. Введення посади представника з питань Криму і Донбасу і можливе поглиблення санкцій – це конструктив. Але, на жаль, можу констатувати, що європейські чиновники недооцінюють загрози.
Азов сьогодні – це ще один плацдарм російсько-української війни. Ще одна зона напруження, яка може стати зоною ведення боїв. Україна, хоч і мляво, але реагує на збільшення там російської присутності. Та треба робити ще більше.
Розуміючи це все, не можу спокійно реагувати на роботу російсько-української комісії з питань риболовства на Азові. Це ж абсурд – ділити квоти на рибу в той час, коли Європарламент розглядає азовське питання. Підтримую дії Рефата Чубарова, який перервав роботу цієї комісії. Як може така зустріч взагалі відбуватися? Хто її ініціював? Це однозначно провокація і найгірший прояв «розуміння» українськими чиновниками ситуації в російсько-українських стосунках.
Європейські чиновники недооцінюють загрози
Дратує те, що українське суспільство воює, а держава в цей час приторговує. Товарооборот між Україною і Росією зростає! І ці російські гроші потім стануть фондом для проросійських кандидатів у президенти України. Це неприпустима ситуація, яка тільки збільшує напругу в суспільстві, погіршує ставлення до влади.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени