Дракар могутності

Універсал може мати переконливий вигляд, як лімузин, бути стрімким, як спорткар, та ідеально безпечним, як Volvo. Та він і є Volvo — новітній повнопривідний V90 CC

Андрій Смирнов

Бачили коли-небудь дракар вікінгів — бойовий корабель, на якому скандинави підкорили пів-Європи? Придивіться до київських вулиць — тепер його можна зустріти на них. Вітрил немає, дракона на носі теж. Зате є монументальна зовнішність, повний привід, відмінне шасі та дорого оздоблений салон. Зроблено шведами за гроші їхніх китайських власників. Це Volvo V90 CC (Cross Country), що з'явився в столиці тільки на початку квітня.

V90 CC — логічний розвиток преміум-седана Volvo S90.

В Україні модель має чотири дволітрових турбодвигуни сімейства Drive-E: два бензинових (254 к. с. і 320 к. с.) і пара дизелів (190 к. с. і 235 к. с.), а також шестиступінчасту механіку або автомат з 8 передачами та повний привід (задні колеса підключаються муфтою Haldex).

НВ зустрів червень у компанії V90 СС з 235-сильним дизелем, 8-АКПП і в максимальній комплектації. Найважливіше з цього першого літнього екскурсійного туру шведського драккара по столиці і її околицях — в декількох пунктах.

1. Міць і впевненість. Мотор об'ємом 2 л для п'ятиметрового преміального універсала — це що, невдалий жарт скандинавів, схиблених на екології? Ні, це вдала інновація Volvo, що дозволяє з легкого і відносно компактного дизеля знімати 480 Нм крутного моменту. І якщо їх додати до коліс в режимі Dynamic, тобто збільшивши швидкодію коробки, загостривши рульове і зробивши амортизатори жорсткішими, то на виході водій V90 СС отримає 7,5 з розгону до 100 км/год.

В універсала хороші відгуки на газ, а також плавність і швидкість роботи автомата. Втім, і з акцентом міняти передачі коробка теж вміє — при різких прискореннях.

Кермо (з підігрівом) робить три обороти від упору до упору — воно досить точне. Якщо хочеться перцю в поворотах, можна перевести систему динамічної стабілізації в більш вільний спортивний режим. Але відключити її повністю не можна.

Сам вигляд великих гальмівних дисків на обох осях показує: з уповільненням проблем не буде. Їх і немає.

Незалежна підвіска “по колу” в універсала ззаду має пневмоелементи — вони дозволяють утримувати корму на одному рівні з передньою частиною незалежно від швидкості і завантаження багажника. В результаті автомобіль не тільки з запасом стійкий на віражах, а й отримав пристойну плавність ходу. Підвіска погано реагує хіба що навіть на середні за розмірами перешкоди з різким перепадом висоти — проходить чіткий удар в колеса.

Уже згаданий режим Dynamic — один з чотирьох доступних. Три інших — Comfort (стандартний варіант), Eco (вмикається система старт-стоп, слабкіше працює клімат-контроль) і Offroad. В останньому відразу активується 4х4, знижується зусилля на кермі і вмикається функція контролю руху на малих швидкостях і на схилах.

І якщо вже йдеться про офроуд: довга машина навряд чи пройде слід у слід за справжнім позашляховиком. Але дорожній просвіт в 210 мм під найнижчою точкою пластикового захисту картера, абсолютно рівне днище (де всі важливі елементи заховані) і тяговитий дизель з повним приводом — це пристойний арсенал.

2. Запах розкоші. У салоні V90 CC пахне відмінною перфорованою шкірою. Тут є і справжнє дерево з металом.

Але не тільки обробка надає універсалу преміальності.

Передні крісла — з підігрівом, вентиляцією, пам'яттю на два положення, з настройками всього і функцією масажу. Твердувато в них сидіти, але зручно.

Підлокітники спереду — на дверях і центральний — стоять оптимально, на одному рівні.

Панель приладів повністю цифрова — це планшет з діагоналлю 12 дюймів, лежить на боці. Промальовані не тільки спідометр і тахометр, а також дані борткомп'ютера, але й, наприклад, карта навігаційної системи.

Ще один планшет — сенсорний, дев'ятидюймовий — розташований в центрі торпедо. Він орієнтований вертикально. З його допомогою можна налаштувати чи не все, чим творці наділили V90 CC, включно з підсвіткою салону. Мультимедіа може конектитись з Apple-гаджетами і пристроями на Android. Є і пара usb-роз'ємів.

У всьому цьому віртуальному просторі погано те, що для елементарної зміни температури в передній частині машини потрібно звертатися до центрального екрану, вдивлятися в нього, маніпулювати пальцями і відволікатися від дороги. Подібні фокуси доводиться проробляти і з деякими іншими функціями.

У другому ряду — відмінний диван, але відформований під двох пасажирів. Третьому — центральному — завадить жорстка спинка (за нею криється відкидний підлокітник) і високий тунель під ногами. По довжині і висоті місця ззаду з запасом вистачить рослим людям.

Двері широкі — немає доводчиків, але закриваються вони м'яко і мають сонцезахисні шторки.

Обидва крайні крісла другого ряду оснащені подушками, які піднімаються секціями  — так з них виходять крісла-бустери, розраховані на дітей років від шести-семи. Зручно нащадкам, зворушливо бабусям, економно батькам.

Задніх пасажирів порадує велика “вікно” в стелі — прозора секція даху. І свої зони клімат-контролю.

Спинки заднього дивана окремо складаються врівень з підлогою багажника.

Саме ця підлога в універсала — майже витвір мистецтва. По-перше, в неї є спеціальна відкидна поперечна секція — вона допомагає розділяти вантажі. По-друге, підлога піднімається і утримується на гідроупорі. По-третє, під нею прихований невеликий органайзер з перехідником для заправної горловини. Ну а ще нижче — привіт від нинішніх інвесторів Volvo: докатка китайського виробництва.

3. Безпека. Що про Volvo не пиши, все одно вийдеш на тему безпеки. З V90 CC — та ж історія: він нашпигований різними safety-системами, як голубці рисом. Універсал і сам швидкість і дистанцію до машини, що йде попереду, підтримує, і в смузі залишається (якщо бачить розмітку), і б'є по гальмах при небезпечному зближенні з машинами, людьми, велосипедистами та іншими лосями на дорозі. А ще він сам: запарковується і випарковується, контролює півсферу за кормою при русі назад і мертві зони, підсвічує узбіччя в поворотах, розпізнає дорожні знаки, попередить про їх зміну і впізнає ремонт дороги лише за йому відомими ознаками. І це ще не повний список.

Є і камера заднього виду. З оглядовістю проблема одна: вперед-праворуч від водія видимість сильно обмежує велике внутрішнє дзеркало і передня стійка з великим зовнішнім дзеркалом.

4. Звук. Тема акустики також неминуча в оповіданні про V90 CC, як і тема безпеки.

Звукоізоляція салону відмінна — навіть дизель працює м'яко. На ходу теж ніде нічого зайвого не звучить.

І це правильно: водій і пасажири повинні слухати не шуми, а божественні звуки аудіосистеми Bowers&Wilkins.

5. Витрата. Тут все добре: 6-7 л на трасі і до 12,2 л у міських тягучках.

6. Висновок. Шведський монстр — представницький і одночасно сімейний. Універсал для тих, у кого є не тільки гроші, але і фантазія, щоб вибрати не німецький автомобіль.