Самурай у шовку

Оновлений преміум-седан Infiniti Q70 — це потужний автомобіль, який перетворить "білого комірця" на зухвалого любителя азарту, готового махнути рукою на те, скільки пального споживає цей автомобіль

 

Андрій Смирнов

 

 

Автомобіль придумали європейці, а мистецтво його комплектації — щоб за свої гроші клієнт отримував купу всього та одразу — народилося в Азії. Зробили це японці, які згодом передали сакральні знання корейцям. Ну а ті вже поділилися ним з китайцями.

Оновлений японський Infiniti Q70 (раніше носив індекс М), якому разом з перейменуванням підкоригували зовнішність,— якраз про це: великий седан, з яким покупцеві не потрібно думати про дрібниці на кшталт додаткових опцій. Його девіз: бери, що дають, — і не помилишся: буде все, що треба".

НВ переконалося в цьому на прикладі тестового Q70 у комплектації Hi-Tech, спорядженого 3,7‑літровим бензиновим атмосферним двигуном (доступні мотори 2,5 л і навіть 5,6 л), автоматичною коробкою на сім ступенів і повним приводом, який самостійно підключає передню вісь на додаток до задньої.

Наскільки Q70 підкорилося азіатське мистецтво комплектації — у кількох пунктах.

1 Їхати — це швидко.

Опуклий капот і двигун, традиційно для марки зміщений так, щоб розташовуватись між осями, а також агресивна, перероблена передня частина Q70 натякають: їхати цей автомобіль буде швидко. Про це ж повідомляє шильдик 3,7, який показує чималий робочий об'єм V-подібної бензинової "шістки" під капотом. Ще одне попередження творці цього Infiniti винесли на корму — значок AWD.

Все так і є — без малого п'ятиметровий м'яко-обтічний японський седан із задоволенням летить по прямій до сотні приблизно за 6,3 с.

Але не тільки цим запам'ятовується Q70. Автомобіль — один з небагатьох, в якому різниця між їздовими режимами існує в реальності, а не тільки в голові у маркетологів.

Водій може перебирати режими шайбою на центральній консолі, і йому доступні чотири варіанти: зимовий, еко, звичайний і спортивний. Перший та особливо другий — це болісно-плавний розгін. В еко до того ж доведеться як слід продавлювати опірну педаль акселератора, щоб машина почала жвавіше прискорюватися. Звичайний режим видає нормальні реакції нормального великого седана. А от спортивний відчуваєш одразу: потужність приємно буркотливого двигуна, різкі прискорення, відмінні реакції.

Підвіска — двоважільна спереду і багатоважільна ззаду — це паритет між комфортом і спортивністю. Тому маневрує автомобіль вельми пристойно, а плавність ходу — одна з найпомітніших якостей Q70.

Кермо — 2,9 обороту від упору до упору — з гідропідсилювачем: на малих швидкостях він тугуватий, але в динаміці все відмінно.

Керується седан весело, при розкрученому двигуні радує потужним підхопленням, а коробка фактично непомітно робить свою справу.

 

2 Їхати — це комфортно. Салон Q70 виглядає так, немов японці хотіли догодити ключовим покупцям — американцям. Але ця особливість не применшує його достоїнств.

Передні сидіння монументальні і широкі, як трони. Підголівник завалений від водія, і в довгій дорозі починає боліти поперек. Водія і переднього пасажира може втішити те, що вони сидять не просто у кріслах, а в гаджетах: крім електрорегулювань подушки і спинки тут є вбудовані в підголівники монітори, а також вмонтовані в спинки динаміки преміальної аудіосистеми Bose. Відчуття підсилюється ременями безпеки, які самі підтягуються під розмір тіла.

Задній диван чудовий — за допомогою електроприводів змінюється кут нахилу спинки, по центру тут є відкидний підлокітник, в який вмонтовано величезний пульт керування власне задніми кріслами, а також клімат-контролем, медіасистемою та підйомом-опусканням шторки на задньому вікні. Є і порт для підключення зовнішніх носіїв.

Другий ряд відформований під дві особи, а третій тут заважатиме не тільки опукла спинка, але і високий тунель на підлозі. Місця по довжині ззаду вистачить і високому пасажиру, але його голова все ж таки буде трохи стикатися з м'якою обивкою стелі.

Спинка дивана не складається, але в центрі є люк для лиж, вудок та інших довгих предметів.

 

3 Їхати — це дорого.

Оздоблення Q70 відповідає класу машини — багато шкіри і м'якого пластику, вставки дерева. Зрештою, салон створює досить прямолінійне, неєвропейське відчуття — "все по-багатому".

Начинка — відповідна: якісний підігрів-вентиляція передніх сидінь і підігрів заднього дивана, а також і кермового колеса (підсмажується весь обід), камери по колу, вже згадані монітори в підголівниках (хоча з usb медіасистема програє тільки деякі файли), системи стеження за розміткою і попередження зіткнень. Само собою, у Q70 (за наявності електрорегулювання рульового колеса) крісло і кермо роз'їжджаються, якщо заглушити двигун і відчинити двері.

Центральна консоль з 7‑дюймовим сенсорним екраном виконана вже в старому дизайні Infiniti — все досить зручно і виглядає солідно, але дещо архаїчно.

Звукоізоляція хороша, причепитися можна лише до постукування по арках крил камінців, якщо такі трапляються на дорозі.

4 Не дуже зручний багажник. Багажник об'ємом близько 500 л — це не так вже й багато для майже п'ятиметрового седана. Відсік має завузький отвір і досить складну форму — це незручно і непрактично. У кришки багажника немає електроприводу, лише доводчик.

У підпіллі — докатка.

 

5 Економічним його не назвеш. Двигун V6 об'ємом 3,7 л — це все, чого чекаєш від такого мотора: міць, приємне бурчання і ніякої толерантності до природи і викопного палива.

У результаті витрата в місті навіть у режимі еко — це 15–16 л на 100 км, у звичайному — на 1 л вище. Ну а в спорті планку можна підняти і до 20 л.

 

6 Висновок. Q70 — це японський погляд на преміальні седани: хороші їздові характеристики, багаті базові комплектації, убогий вибір двигунів і неможливість за допомогою опцій тонко налаштувати автомобіль під себе.