«Хотіли звинуватити Україну». Польща зазнала безпрецедентної кібератаки у ніч вторгнення російських дронів — Le Monde

Про це повідомляє французька газета Le Monde у середу, 8 жовтня.

За даними дослідницької групи Res Futura, лише за кілька годин польські соцмережі пережили справжню «бурю дезінформації».

«Ми проаналізували орієнтовно 200 тисяч постів і коментарів, які поширювали проросійські меседжі, — це по 200−300 згадувань на хвилину», — розповів керівник групи Міхал Федорович.

Експерти виявили сліди тієї самої кампанії також у французькому, німецькому та румунському інтернет-просторі.

«Раніше ми не бачили настільки масштабної інформаційної атаки, що відбулася за такий короткий час. Противнику вдалося перевантажити алгоритми соцмереж і переналаштувати їх у власних інтересах», — зазначив Федорович.

За даними видання, акаунти, залучені до кампанії, поширювали меседжі про те, що вторгнення дронів у Польщу — нібито українська провокація, спрямована на те, щоб втягнути поляків у «чужу війну» та змусити НАТО розпочати Третю світову.

Також поширювалися твердження про «неефективність» польської армії та НАТО, і що влада приховує «справжню правду» про події. За оцінками Res Futura, вранці після атаки більшість польського онлайн-простору вже домінувала дезінформація: у 38% постів відповідальність покладали на Україну, у 34% — на Росію, решта звинувачували НАТО.

Фахівець Національного інституту громадянської кібербезпеки Польщі (NASK) Філіп Гловач пояснив, що не всі фейки були повністю вигаданими — частина базувалася на реальних фактах, але з навмисними перекрученнями.

«Наприклад, справді було повідомлення з Білорусі про наближення дронів, але це зроблено не з добрих намірів. Прихований посил очевидний: білоруси „попередили“, а поляки — брешуть», — зазначив експерт.

На думку аналітиків, ця операція стала поворотним моментом в інформаційній війні. Новий головний меседж, спрямований на європейську аудиторію, — підривати довіру до НАТО.

«Стратегічна мета — посіяти сумніви в ефективності Альянсу й змусити європейців ставити під питання необхідність зростання оборонних витрат», — пояснив Федорович.

Водночас Гловач додав, що інструментів боротьби з такою масштабною атакою фактично немає.

«Ми співпрацюємо з Facebook, X та TikTok, але навіть після наших звернень видалити дезінформаційний контент надзвичайно важко. Це зачіпає їхню бізнес-модель. Саме тому ця війна така асиметрична», — вважає експерт.

Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули російські дрони, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БпЛА було збито.

12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. Повідомлялося, що один із БпЛА впав на житловий будинок у Люблінському воєводстві, але згодом ЗМІ повідомили, що пошкодження могла спричинити ракета з польського F-16. За даними журналістів, дрони РФ, імовірно, летіли атакувати логістичний центр у Жешуві.

27 вересня президент України Володимир Зеленський розповів, що 10 вересня у Польщу летіли 92 російські дрони, Україна збила їх над своєю територією, проте 19 із них усе-таки потрапили на польську територію.