«Ми перетнули коричневу лінію». Настав момент, коли треба бахнути або не триндіти — Цимбалюк про «московські понти» щодо ATACMSів

 — Почнемо навіть з фрази Олега Царьова, який написав у себе в соцмережі, що напередодні журналісти, політики, блогери обіцяли жорстко відповісти на дозвіл застосовувати ATACMSи по РФ, аж до ударів ядерною зброєю, але минула ніч і тиша. Прошу звернути увагу, пише він, що я не прихильник використання ядерної зброї, але ж хоч якось відповісти треба. Напередодні The Times вийшли з карикатурою на російського диктатора Володимира Путіна, де він спочатку у генеральській формі кричить, що «надання дозволу використання далекобійних ракет по російській території призведе до підвищення напруження». Потім дві картинки: де він дивиться, а хто ж на нього відреагує, і далі вже жалюгідна пика з написом «Ну правда, мені це не подобається». І ядерну доктрину вони поміняли, і всі їхні пропагандисти розказували, що тепер уже «точно ядерна зброя», а в результаті нічого немає. І Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії, каже, що «ні-ні-ні, ми тільки для стримування». Що це було?

— Вони грали в гру, яка називається «московські понти». Догралися до такого рівня, що наступив момент, коли треба реально бахнути або не триндіти.

Лавров і вся ця велика пропаганда, якщо вживати термінологію Маргарити Симоньян, дала задню. У прямому сенсі цього слова. Слова керманича російського зовнішньополітичного відомства про те, що «це газети написали, ми не можемо підтвердити, можливо це так, можливо це не так», потім треба розбиратись, а по кому треба бити, по Україні чи все ж таки по Великій Британії… Іншими словами, вони засцяли через Сполучені штати Америки.

І це вкотре доводить, що в цієї потужної держави (яка, слава Богу, наш союзник, а не навпаки) є всі важелі стримування Російської фашистської Федерації. Це стосується як ракет, так і протипіхотних мін, які начебто [чинний президент США] Джозеф Байден все ж таки вирішив нам надавати для того, щоб зупинити російський наступ.

Іншими словами, що буде? Нічого не буде. Якщо я не помиляюсь, ще декілька місяців назад [російський диктатор] Володимир Путін, російський цар, заборонив нам бити по Росії своїми дронами, бо «буде ядерна війна». Здається, цю коричневу лінію ми перетнули і тоді, і цієї ночі, здається, так само.

— Наступна історія — саміт G20, на якому, власне, Лавров і сказав, що суворо дотримуються позиції, що потрібно робити все необхідне для недопущення ядерної війни, але самі результати і сама фінальна декларація саміту вийшла трошечки пом’якшеною. Немає яскравих закликів до припинення російської агресії проти України. Лаврова там приймали. Що з цим робити? Зараз просто проігнорують ці заяви Російської Федерації і все буде йти в такому ж режимі, принаймні до 20-х чисел січня?

— Загалом треба оцінювати ситуацію в комплексі, зокрема заяви, які лунають на різноманітних майданчиках, але, вибачте, мені декларація G20 до того місця, на якому я зараз сиджу. При чому так само мені до цього самого місця декларації, які ухвалені Генеральною Асамблеєю ООН, які абсолютно проукраїнські, які повністю засуджують російське військове вторгнення і війну, бо це на ступінь нашого виживання не дуже впливає.

Когось там тригернуло, що [президент Франції Еммануель] Макрон привітався за руку з Лавровим, ще щось. Дипломати і політики, їх спеціально уповноважили вести перемовини. Питання: які рішення вони будуть ухвалювати? Росіяни узагалі сприймають цю декларацію G20, як проросійську, наче вона вибачає всі російські військові злочини…

Так от: рішення про ці самі ATACMSи і плюс протипіхотні міни більш впливове на ситуацію. Я це бачу таким чином.

Час декілька слів про міни сказати.

— Так, це суперновина насправді.

— Бо це пов’язано з ситуацією на фронті. Байден же не хотів нам віддавати ці міни, тому що вони небезпечні для життя. Хто би міг подумати (сарказм — Ред.). А ще ми ратифікували Оттавську конвенцію щодо невикористання протипіхотних мін. І начебто якщо зараз ми їх будемо [застосовувати], то ми сильно згрішимо.

Хочеться всім цим довбаним «гретам» (від ім'я шведської екоативістки Грети Тунберг — Ред.), всім цим Human Rights Watch і решті цих так званих гуманітарних організацій дещо нагадати. Дійсно, Україна ратифікувала цю конвенцію. Тільки було ратифіковано багато інших документів, починаючи від цього, вибачте, довбаного Будапештського меморандуму, закінчуючи купою документів про територіальну цілісність і бла-бла-бла.

Я до чого це веду? Що всім цим нашим правозахисникам, які «за мир у всьому світі», треба враховувати комплексну ситуацію. І, звісно, Джозефу ми хочемо подякувати, вкотре. Нам взагалі не соромно дякувати.

Просто хочеться відповісти, [коли кажуть], що міни небезпечні для цивільного населення. Таке враження, що ці люди загалом трошечки збожеволіли, тому що начебто вони про це говорять і не бачать спалених українських міст. Хочеться всім нагадати, що спалили їх російські загарбники, які приходять вбивати. Вони нічого іншого не несуть — виключно смерть. Якщо тебе хочуть вбити, я вважаю, що треба використовувати будь-які засоби для свого захисту, без виключень.

Джозеф нарешті, пакуючи валізи в Білому домі, вирішив, що таки так, можна; росіян треба вбивати.

Я сподіваюся, він нашого посла в Великобританії [Валерія Залужного] процитує перед тим, як передати «булаву» (у них там, здається, щось інше) наступному президенту [Дональду Трампу]. І цитата має звучати чітко: «Росіян і будь-яких інших ворогів треба вбивати, просто вбивати».