Близькосхідна трагедія

Громадянська війна в Сирії, що почалася з протистояння з півстолітнім правлінням клану Асадів, перетворила країну на розсадник світового тероризму. Із втручанням у конфлікт Росії Сирія занурюється в хаос, краю якому не видно

Наталія Мечетна

.

.

Лише п'ять років тому Сирія була безпечною для іноземних туристів країною, а портрети президента Башара Асада на немудрих картонках красувалися майже в кожній сувенірній крамниці. “Насильства та злочинності практично немає, в Сирії набагато безпечніше, ніж в Україні, — давав оцінку сирійському життю п'ятирічної давності у своєму блозі український мандрівник Антон Гураков. — Люди добрі, щасливі та задоволені тим, що у них є. Живуть гірше, ніж ми, але загалом — у них все непогано".

Та безтурботне життя кануло в Лету — арабська весна, що розпочалася була, призвела тут до затяжної запеклої громадянської війни. За даними ООН, жертвами протистояння стали близько 250 тис. осіб, п'ята частина загиблих — діти.

Зараз Асад, якого раніше шанували як небожителя, контролює лише від 25 % до 35 % території країни. Решту її, крім повстанців, захоплено іншими угрупованнями, серед яких бойовики сунітської терористичної організації ІДІЛ — Ісламської держави Іраку та Леванту. А місто Ер-Ракка на півночі Сирії не просто контролюють терористи ІДІЛ — воно виконує функції столиці.

Останнім часом ситуація в Сирії ускладнилася ще й тим, що у війну на боці режиму Асада відкрито втрутилася Росія, яка здійснює бомбардування території Сирії з повітря. Москва стверджує, що б'є у позиції терористів, проте НАТО вже засудило російське військове втручання у конфлікт, вимагаючи від Кремля припинити удари, жертвами яких стають мирні жителі й опозиційні Асаду сили.

Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон назвав дії Москви жахливою помилкою та закликав російського президента Володимира Путіна змінити курс і підтримати зусилля США й Британії у боротьбі з ІДІЛ.

Після початку російських бомбардувань США анонсували відкриття другого фронту в Сирії: в Пентагоні мають намір здійснити нову воєнну операцію міжнародної антитерористичної коаліції з боротьби з ІДІЛ. Другий фронт боротьби з терористами пролягатиме далеко від місць, де сирійську територію бомблять російські літаки, повідомляє з посиланням на свої джерела американське видання The New York Times. Головною метою анонсованої операції є встановлення повного контролю над серцем джихадистів Ер-Раккою.

Тим часом Сирія занурюється в цілковитий хаос, констатує Альбер Штаель, професор Інституту стратегічних досліджень Цюріхського університету. На його думку, конфлікт у Сирії найближчим часом не згасне, а стане ще запеклішим.

Батько Башара Асада Хафез захопив владу в далекому 1970 році в результаті військового заколоту та безроздільно правив країною аж до своєї смерті 2000 року. Потім влада перейшла до його сина Башара — лікаря-офтальмолога, якому довелося повернутися зі стажування у Британії, щоб посісти високий пост.

Прямих президентських виборів як таких в країні не було, а замість них проводився референдум: сирійців запитували, чи довіряють вони Башару Асаду як главі держави. Схожим чином він "переобирався" на пост президента аж до 2014 року.

Масові виступи проти Асада почалися взимку 2011 року, а влітку 2012‑го повстанці захопили низку територій на кордоні з Туреччиною та Іраком. Бойові дії спричинили до великої кількості жертв, зокрема серед мирного населення. Тоді ж загинуло чимало високопосадовців і родичів президента, а міжнародні аналітики заговорили про наближення кінця півстолітнього правління клану Асадів.

Однак сирійський диктатор, на відміну від занепалих в результаті арабської весни правителів Лівії, Тунісу і Єгипту, не просто зміг організувати гідний опір повстанцям, але і провести чергові президентські вибори 2014 року на підконтрольних йому територіях.

Незважаючи на той факт, що вперше за 50 років за пост глави держави разом із Асадом боролися ще два кандидати, лідери країн G7 не визнали вибори, заявивши про їхню фальсифікацію. Втім, обидва суперники Асада були схвалені його ж урядом.

Також міжнародні аналітики нагадали, що ще 2002 року Сирія була включена американською адміністрацією до так званої осі зла — за військову підтримку режиму Саддама Хусейна в Іраку.

Однак аж ніяк не Захід з його критичними оцінками став найбільшою небезпекою для сирійського лідера. Клан Асадів дотримувався світської ідеології, яка завжди дратувала ісламістів, але аж до 2012 року всі спроби представників радикального ісламу захопити владу були безуспішними.

Тепер аналітики стверджують, що конфлікт у Сирії був неминучий — перш за все з релігійних причин. Справа в тому, що Асад за віросповіданням належить до шиїтської течії алавітів, а близько 74 % населення 20‑мільйонної Сирії є сунітами, і для них алавіти — безбожники та єретики, які встановили диктаторський контроль над абсолютною сунітською більшістю в країні.

Саме з цієї причини підтримку сирійській опозиції надають багаті нафтою сунітські аравійські монархії Саудівська Аравія і Катар, Асаду — шиїтський Іран і ліванське терористичне угрупування Хезболла. На думку Штаеля, якби не остання, то режиму Асада вже давно б був край. Хезболла має тисячі тренованих і добре навчених бойовиків, що дало угрупованню можливість 2006 року розв'язати війну з Ізраїлем і протягом місяця вести масований ракетний обстріл єврейської держави.

"Офіційний іранський уряд, Хезболла, а тепер ще й Росія — їхня підтримка має вирішальне значення для Асада", — підкреслює в розмові з НВ Деніел Пайпс, американський фахівець з ісламу і директор американського аналітичного центру Middle East Forum.

За його словами, не слід забувати про розширення впливу ІДІЛ на території Сирії та про те, що "жахи, які відбуваються на підконтрольних ІДІЛ територіях, змушують багатьох сирійців бігти під крило Асада і розглядати його як головну альтернативу бойовикам", вказує на сирійські реалії аналітик.

Із Пайпсом складно сперечатися, враховуючи той факт, що близько 80 % сирійців, що залишилися в країні, перебувають на територіях, підконтрольних Асаду. Число переселенців усередині країни становить 7,6 млн, а число офіційно зареєстрованих біженців із Сирії вже перетнуло позначку 4 млн осіб.

На територіях, контрольованих ІДІЛ, проголошений халіфат і відбуваються масові страти всіх, кого запідозрили у ворожому ставленні до джихадистів. Сирійців змушують присягати на вірність бойовикам, зрікаючись демократії та інших цінностей Заходу.

Терористи, не замислюючись, руйнують пам'ятки будь-якої неісламської культури на підконтрольних їм територіях. Так, у сирійському місті Пальміра, зарахованому до спадщини ЮНЕСКО, вже замінували римський амфітеатр, підірвали тріумфальну арку епохи Стародавнього Риму та знищили деякі інші історичні пам'ятки. Головному ж доглядачу Пальміри, 82‑річному архітектору Халеду Асааду, бойовики ІДІЛ відрубали голову на центральній площі міста.

Арабська весна, яку аналітики називають черговим історичним витком звільнення світу від диктатури, мала неоднозначні наслідки. Біда в тому, що серед тих, хто намагається зламати піввікове правління клану Асадів, багато бойовиків-ісламістів, які мріють зовсім не про вільну демократичну країну з чесними виборами, а про побудову ісламського халіфату. У боротьбі проти сирійського режиму повстанці та бойовики повсюдно укладають ситуативні союзи, однак вони мають зовсім різні цілі — у цьому погоджуються всі опитані НВ аналітики Близького Сходу.

Наприклад, тепер з'явилася інформація про те, що сирійські курди, які вважаються тисненою меншістю і раніше брали участь у визвольному русі, виступаючи у війні окремою силою, можуть укласти угоду з Асадом і разом виступити проти ІДІЛ.

Загалом громадянська війна в Сирії призвела до того, що проти Асада борються представники десятків терористичних угруповань. Британські журналісти, спираючись на свої дані, опублікували дослідження, згідно з яким серед сил сирійських повстанців налічується близько 10 тис. бойовиків—прихильників глобального джихаду. В їхніх лавах іноземні найманці та прихильники Аль-Каїди. Ще в Сирії воюють близько 35 тис. радикальних ісламістів, які орієнтовані на війну всередині країни, а не на широку міжнародну боротьбу ісламістів проти решти світу.

Незважаючи на той факт, що влада Асада, на боці якого тепер відкрито воює Росія, дещо зміцніла, аналітики пророкують країні хаос і потім розпад. Забагато угруповань здійняли голову: з одного боку — терористична Хезболла, з іншого — сунітські радикальні групи, що надають допомогу повстанцям. Третю і четверту сили становлять ІДІЛ і курди.

"Я вважаю, Сирію розділять мінімум на три частини — шиїтську, сунітську та курдську", — прогнозує Пайпс. Однак до розв'язки ця історія дійде нескоро, вважає аналітик: бойовим діям у Сирії не видно краю.

.