У протестуючих було три головні вимоги: демонополізація і боротьба з корупцією, вільні вибори і розслідування розстрілу протестувальників 1 березня 2008 року.
Демонополізація. Монополії в Вірменії були головним джерелом корупції і збагачення політиків і чиновників. Привілеї на імпорт для близьких друзів влади стосувалися всього – від дизпалива, бензину, цукру і до бананів. В цілому монополізоване було ввезення майже 20 тисяч найменувань товарів.
Сьогодні цього немає. Від слова взагалі. Тепер кожен громадянин Вірменії в рамках законів може ввозити в країну все, що вважатиме за потрібне. Я особисто був свідком обідньої розмови рестораторів, які спокійно обговорювали, як привезти і продавати в Єревані деревне вугілля та фрукти.
Боротьба з корупцією. Після революції Вірменія зіткнулася з тими ж проблемами, що й Україна. Середня ланка органів прокуратури та досудового розслідування, а також судові органи як і раніше асоційовані зі старим режимом республіканців. Головна причина – брак кадрів і відсутність відповідної підготовки нових людей. Як наслідок, відсутність гучних кримінальних процесів і безсилля перед системним опором старого режиму на рівні судів і прокуратури.
Рівень корупції значно впав тільки в блоці громадської безпеки поліції. В інших сферах пряма корупція трансформувалася в саботаж реформ і перешкоджання розслідуванню злочинів колишніх чиновників і політиків. Сьогодні Вірменія на порозі нових механізмів т.зв. "перехідного правосуддя". Зокрема, введення статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення і дискусії про створення антикорупційних органів, зокрема, антикорупційного суду.
Вбивства 1 березня. У 2008 році акції протесту пройшли по всій країні і вилилися в зіткнення з силами правопорядку в Єревані. В результаті десять осіб загинули, понад 200 були поранені. І хоча вбивства до кінця не розкриті, в справі є просування. Знайдений т.зв. «Секретний наказ №0038» про видачу військовослужбовцям бойової зброї, формування бойових груп, і встановлено, що під час розстрілів у протестувальників зброї не було. Тодішній президент Роберт Кочарян перебуває під арештом і звинувачується в поваленні конституційного ладу. Екс-міністр оборони Мікаел Арутюнян оголошений в розшук і ховається в Москві.
Вільні вибори. До революції вибори проходили в режимі тимчасового заробітку величезної кількості людей, яких добровільно або погрозами залучали до інфраструктури підкупу голосів. Машина штабів формувалася за принципом МММ з відповідною структурою сотників, бригадних тощо. В середньому голос коштував 10-20 доларів. Люди продавали бюлетені просто тому що «все одно вони виграють» і «не зароблю я, заробить інший». Оплату скуповування голосів забезпечували бізнесмени з близького кола колишнього президента і його родичів, які потім отримували право на формування монополій (див. вище). Сьогодні цього всього немає. Уже під час революції стало модним повідомляти про будь-які спроби підкупу голосів. Підпільні штаби і схеми підкупу зруйновані, а бувала правляча партія начисто програла минулі вибори, не подолавши навіть прохідний бар'єр.
Більшість у парламенті і уряді складають представники громадських організацій та колишніх опозиціонерів.
Пряма асоціація суспільства з владою плюс постійний зворотний зв'язок з громадянами дають приголомшливий результат: всупереч усім перерахованим вище проблемам, уряд Пашиняна як і раніше користується величезною підтримкою. Як пишуть місцеві опозиційні ЗМІ, «рейтинг голови Кабміну значно знизився і коливається в межах 52-53%». Частково це правда - Пашинян прийшов з підтримкою майже в 90%. Але мати більшість людей за своєю спиною через рік при владі, погодьтеся, це багато.
Головна зброя нової команди – максимальна публічність, постійна комунікація і готовність називати речі своїми іменами. За це їй прощають багато помилок, непрофесіоналізм і сотні непосаджених чиновників попереднього режиму. Головне, в країні змінилася атмосфера – люди пам'ятають, як все було, бачать, як намагається нова команда і готові допомагати їй перед загрозою реваншу.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени