З урахуванням інтересів Ахметова і Коломойського. 12 особливостей антикризової програми Мінекономрозвитку
Політика10 червня 2020, 09:31
27 травня, на засіданні уряд прийняв програму міністра економрозвитку Петрашка та його відомства по стимулюванню економіки після вимушеного коронавірусного локдауна. Цей документ — перший детальний план на три роки від уряду Дениса Шмигаля. У ньому понад 200 пропозицій щодо кредитування бізнесу, державного протекціонізму та інших ініціатив. В рамках програми держава має намір витратити близько 88 млрд гривень.
Програма складається з двох частин — теоретичної і плану заходів. Аналітики помітили, що їх, мабуть, писали окремо: перша — справа рук візіонерів, а друга — урядових бюрократів.
Економіст Дмитро Яблонський каже, що запропоновані заходи варто розділити: на корисні, шкідливі і невизначені, які можуть піти на користь чи навпаки, в залежності від реалізації.
НВ за допомогою експертів проаналізував 60-сторінкову програму від Мінекономіки.
У чому слабкість програми?
1. Відсутність ідеологічної цілісності. Яблонський зауважує, що в комплексі запропонованих заходів різні ціннісні орієнтири: «Є ліберальна частина, яка прагне збільшити роль малого і середнього бізнесу, підштовхнути конкуренцію, а є речі, що нагадують ідеї „купуй українське-плати українцям“». Наприклад, в програмі є як реформа держмонстра — компанії Укрзалізниця, так і збільшення ролі держави.
«Зазвичай це призводить до того, що держава закуповує товари і послуги дорожче або гірше», — впевнений Яблонський.
2. Перебір з протекціонізмом. Держава повинна створювати конкурентні правила і прийнятні податкові умови, а не давати преференції окремим виробникам, яких в програмі багато. Як приклад Яблонський призводить бажання Мінекономіки прописати для українських виробників преференції на майданчику держзакупівель Prozorro.
На його думку, протекціонізм доречний в галузях військово-промислового комплексу з метою підтримки обороноздатності.
Економіст Ігор Гарбарук, навпаки, підтримує преференції для українських виробників в Prozorro. І каже, що не дарма президент заговорив про економічний націоналізм. Такі світові реалії.
Ілля Несходовський з Інституту соціально-економічної трансформації вважає, що протекціонізм повинен бути розважливим, а не безумовним, адже це сприяє розвитку країни. У Чехію, наприклад, не можна поставити певну продукцію, якщо частина виробництва не виготовляється в країні. В Україні такого підходу досі немає.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
3. Грошей немає, але ви реалізовуйте. Несходовський каже, що в програмі закладено безліч витрат. Але не вказано, звідки брати кошти. «Хто буде фінансувати? Вони поділили гроші, яких немає», — говорить експерт. Запропонований кошторис витрат варто погодити з реальним бюджетом. Уряд прогнозує падіння ВВП на 5%. За одним секвестром бюджету піде ще один, впевнений Гарбарук. Зараз влада визнає, що казна недоотримала 50 млрд грн, а не під запис члени економічного комітету ВР озвучують цифру в п’ять разів більшу.
4. Враховано інтереси Ахметова та Коломойського. У програмі підприємствам надають можливість використовувати 70% нарахованого екологічного податку для фінансування екопроектів. При цьому їм дозволяється на рік перенести терміни реалізації подібних ініціатив. «Раніше підприємства повинні були платити в бюджет екологічний податок на забруднення, тепер вони залишать його собі. Звичайно, мова йде про металургійні заводи Ріната Ахметова і Криворіжсталь (АрселорМіттал, — ред.)», — впевнений Несходовський.
Опитані експерти також не побачили користі в бажанні Мінінфраструктури створити за 750 млн. грн. державіакомпанію. В інтерв'ю НВ, міністр Кабміну Олег Немчінов пояснив, що мова йде про створення виключно вантажної державіакомпанії.
Несходовський знайшов в програмі також ознаки лобіювання інтересів авіаперевізників. Наприклад, пропонується скасувати ПДВ на авіарейси всередині країни, що може бути вигідно авіакомпанії МАУ, що належить Ігорю Коломойському.
5. Вплив на бюджет не підрахований. «Якщо держава збирається щось зробити, то спочатку варто закласти суму до бюджету. Скупе формулювання, що певна міра не потребує фінансування і не впливає на бюджет (Як зазначено в програмі у багатьох пунктах) — це напівправда», — запевняє Яблонський. Мовляв, якщо копнути глибше, то цифри покажуть, що вплив на місцевий або держбюджет проявиться в багатьох пропозиціях Мінекономіки, хіба що з деяким відтермінуванням.
6. Тиск на НБУ. Мінекономіки пропонує передбачити 24 млрд грн в бюджеті наступного року, як подушку під держгарантії кредитів для бізнесу. Яблонський зауважив, що останнім часом уряд намагається схилити Нацбанк до фінансування дешевих кредитів для бізнесу. «Якщо Кабмін спілкується з НБУ таким чином: ось вам держгарантії, йдіть фінансуйте, то це хибний підхід. Це можна проштовхнути, але потім виявиться, що держбанки не тягнуть роздані кредити і все це відіб'ється на держбюджеті», — вважає економіст.
7. Незрозуміло, як досягати поставлених цілей. Гарбарук, який працював раніше в Мінекономіки, вважає план Петрашка хорошим по стимулюванню економіки. Але експерту не зрозуміло, як саме плануються досягти поставлених цілей. «Частина заходів полягає в тому, щоб видати постанову якогось міністерства — це неправильний підхід. Потрібно згадати, хто саме відповідальний за реалізацію конкретного наміру і яким чином збирається її реалізовувати», — пояснює він.
«Потрібно, щоб чітко прописували, що саме збираються змінювати. Тому що є в програмі фраза „оптимізація тарифів“. Упевнений, що це збільшення оплати за електроенергію», — додає Несходовський.
8. Погано прописана податкова карта. Податковий блок розкиданий по всій програмі. «Загальне враження: сюди потрапили різні „побажання“ щодо оподаткування, — каже Нескоховский. — Однак ключова річ прописана добре: податки піднімати не можна і це правильно».
У чому сила програми?
1. Сама наявність. Програма є і її можна обговорити в медіа та в експертному співтоваристві. Гарбарук називає програму більш серйозною, ніж у попередників.
2. Підтримка малого бізнесу, — цю частину програми обговорювали з підприємницьким співтовариством при Мінекономіки. Уряд прислухався і врахував багато побажань бізнесу.
3. Національний інвестор. У програмі звернули увагу національному інвестору. «Президент сказав — „це треба зробити“ — і уряд втілив. Нам потрібно дивитися всередину країни і шукати ресурси», — каже Гарбарук.
4. Податки. Їх варто віднести також і до позитивної частини. Вводиться податок на виведений капітал. «Це те, чого бізнес давно просив», — запевняє Несходовський. Також передбачено скасування тотальної фіскалізації і відтермінування подачі звітності на 90 днів.