З приходом холодів переважна більшість населення Україні підхоплює простудні захворювання, притаманні холодно-вогкому сезону. До звичних грипу та гострих респіраторних інфекцій додався вірус нового тисячоліття COVID-19.
Висока температура не ворог, а союзник організму
Більшість українців схильні збивати температуру при сезонних захворюваннях, що негативно впливає на перебіг лікування.
Це ситуативно полегшує стан, але погіршує видужання. Адже організм підвищує температуру у відповідь на атаку вірусів. При температурі вище 38 градусів віруси перестають розмножуватися, і організм поборює їх. Тому збивати температуру варто лише якщо вона надто висока та у разі захворювань серця. При нормальному здоров'ї варто потерпіти кілька діб: зазвичай організм сам почне поборювати вірус і температура знизиться.
Усі недешеві «протипростудні» препарати можуть лише тимчасово полегшити симптоматику, при цьому збільшуючи навантаження на печінку. Тому вживати їх варто у виключних випадках, коли немає можливості кілька днів провести у щадному режимі в домашніх умовах. Наприклад, наші захисники вимушено застосовують симптоматичне лікування. Але це не має бути загальноприйнятою практикою реагування на простудні захворювання.
Наше завдання — допомогти організму впоратися з вірусом
Наше завдання — допомогти організму впоратися з вірусом. Людська імунна система має адекватні механізми для подолання сезонних захворювань. Рекомендовано тепле питво, зокрема, бульйони, та відпочинок у комфортному температурному режимі.
Коли доцільно вживати антибіотики?
На жаль, в українців склалася практика безпідставного вживання антибіотиків. Відповідно в Україні найгірший у Європі рівень антибіотикорезистентності.
До 2022 року антибіотики в аптеках відпускали без рецептів. Та і на даному етапі українці примудряються отримувати рецепти без належної перевірки симптомів.
Є згубна практика застосування антибіотиків при сезонних захворюваннях. Тоді як грип, ГРВІ та COVID-19 спричиняються вірусами (influenza viruses, SARS-CoV-2, риновіруси тощо). Проти них антибіотики безсилі. При цьому самі антибіотики завдають подвійну шкоду, вбиваючи корисну мікрофлору людського організму та викликаючи антибіотикорезистентність.
Кожна людина заради власної безпеки має розуміти: антибіотики ефективні тільки проти бактеріальних заражень.
Побутує аргумент: «Але ж при COVID-19 антибіотики призначали».
Така практика дійсно існувала і довела свою згубність. Призначення відбувалися в силу недостатніх знань про захворювання та спроб діяти у критичних ситуаціях. Також, ураховували той факт, що на фоні ковідного вірусу нерідко розвивалися саме бактеріологічні зараження. На даному етапі, COVID-19 добре вивчений. Жодні міжнародні чи українські протоколи лікування COVID-19 не рекомендують призначати антибіотики для профілактики або лікування неускладненого захворювання. У разі ускладнень їх призначають тільки за результатами лабораторних аналізів.
Одна з ознак імовірного бактеріологічного зараження — висока температура, яка тримається понад 5−7 днів. Але це лише одна з імовірностей. Якщо температура продовжує підніматися більше 5 днів варто, щоб лікар направив на бактеріологічне дослідження: аналіз крові та бакпосів. Без підтвердженого таким способом зараження жоден лікар не має права призначити антибіотики.
На жаль, в умовах війни в прифронтових районах не завжди є можливість провести відповідне дослідження, тому можливі ситуації призначення «навмання», спираючись на симптоматику.
До бактеріальних інфекцій та ускладнень, при яких призначають антибіотики, належать:
Запалення легень (тільки якщо це саме бактеріальна пневмонія, а не вірусна чи інші).
Бактеріальний синусит (наприклад, гайморит).
Гострий середній отит (запалення середнього вуха),
Бактеріальна ангіна (тонзиліт). Не всі ангіни є бактеріальними. Більшість випадків ангіни, особливо у дорослих, має вірусну природу.
Затяжний бактеріальний бронхіт (Більшість бронхітів 80% і більше мають вірусну природу).
Визначити природу цих захворювань за симптоматикою неможливо, необхідно проводити бактеріологічні дослідження, лише за результатами якого можна призначати антибіотики.
Побічні ефекти необґрунтованого прийому антибіотиків включають проблеми з травленням, діарею, грибкові інфекції та алергічні реакції тощо.
Які помилки роблять з антибіотиками українці?
Отже застосування антибіотиків доцільне та безпечне лише за призначенням лікаря. Лікарі мають надавати такі призначення лише за результатами бактеріологічних посівів.
Але навіть при правильному призначенні, наші громадяни примудряються шкодити власному здоров’ю, порушуючи правила їхнього прийому. Найбільш розповсюджені порушення:
Передчасне припинення курсу лікування. Пацієнти перестають приймати ліки, щойно відчувають полегшення (навіть на 3−4 день), що призводить до того, що не всі бактерії знищені, а ті, що вижили, стають стійкими (розвивається антибіотикорезистентність).
Недотримання режиму та дозування. Нерегулярний прийом (не кожні 8 чи 12 годин, як зазначено в рецепті) або самостійна зміна дози препарату.
Запивання неправильними напоями. Замість чистої води використовують каву, чай, молоко, молочні продукти чи соки (наприклад, грейпфрутовий), які можуть перешкоджати засвоєнню препарату.
Усі ці помилки погіршують стан здоров’я окремого пацієнта та створюють умови для розвитку стійких до антибіотиків бактерій.
На світовому рівні, і особливо на наших теренах, масове необґрунтоване використання антибіотиків прискорює розвиток стійкості бактерій до антимікробних препаратів. Це означає, що коли пацієнту дійсно знадобиться антибіотик для лікування справжньої бактеріальної інфекції, він може виявитися неефективним.
За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були пов’язані з антибіотикорезистентністю, а 1,27 мільйона з них були безпосередньо спричинені нею.
Ситуація з антибіотикорезистентністю в Україні завдяки безрецептурності була загрозливою та найважчою в Європі і до початку активної фази війни. Війна стала інкубатором резистентних інфекцій через збільшення травматичних ран; перевантаженість системи охорони здоров’я; недостатнього інфекційного контролю в зонах бойових дій.
У таких умовах важливо максимально широко проводити просвітницьку роботу серед населення, для того щоб зменшити ризики непрофільного застосування антибіотиків.