Куп’янськ і Лиман на межі. Чи зможуть українці втримати ключовий фронт

Ворожі атаки повністю не припиняються і навряд чи припиняться, оскільки якась частина кожної російської групи завжди намагається чинити тиск на українців, хоча, за моїми відчуттями, такий обмін ударами явно не на користь москалів. Українці щодня відбивають спроби ворога закріпитися вздовж річки Вовчої або біля Липців, але ці епізоди, як правило, не виходять за межі тактичного рівня — у супротивника просто не вистачає сил, щоб прорвати оборону 2-го і 16-го корпусів.

Загалом я очікую, що просування росіян незабаром захлинеться

Я все ще сподіваюся, що 16-й корпус перекинуть для посилення Куп’янського напрямку. Так само було б непогано відправити 18-й корпус у південну частину району вздовж Вовчої, ближче до Гуляйполя, замінивши там більш досвідчений 16-й на відносно свіжий 15-й.

Може здатися, що це послабить північний театр, але з урахуванням того, що за Чернігівський напрямок відповідає 14-й корпус, а половина величезного 12-го корпусу, можливо, разом із 8-м, охороняє Київський, — все має бути гаразд.

Східний театр воєнних дій

Куп’янськ

Посилення Куп’янського напрямку виглядає обґрунтованим і необхідним кроком, з розрахунком на середньострокову перспективу: нарощування українських сил у районі Оскола створює потенціал для порушення балансу сил. 1-ша армія росіян виявляла слабку ефективність протягом усієї війни, а зараз її підтримує лише 6-та армія, яка при цьому змушена частково прикривати і ділянку фронту біля Борової. Найближчі Загальновійськові армії на півдні — 20-та і 25-та — зараз щільно зав’язли в боях за Лиман.

Знищення газопровідних виходів на північній околиці Куп’янська зіграло на руку Україні, але цього виявилося недостатньо для повної нейтралізації загрози з боку ворожих диверсійних груп. Багато з них тепер намагаються проникнути в місто, переодягнувшись у цивільний одяг — грубе порушення законів війни, як і застосування хімічних речовин для зачистки бункерів і траншей. Але Москві це, схоже, байдуже. Ба більше, є повідомлення про навмисні вбивства цивільного населення такими групами.

На щастя, у місті залишилася лише невелика кількість мирних жителів. Куп’янськ уже одного разу побував під окупацією — і мало хто хоче пережити це знову.

Бойові дії Москви на Куп’янському фронті, як і раніше, серйозно обмежені нездатністю перекидати техніку через Оскол. Якщо Україні вдасться отримати необхідне підкріплення і зачистити ворожий плацдарм на північ від Куп’янська, ймовірність падіння міста стане вкрай низькою. Росіяни почали активніше тиснути на український периметр на східному березі Оскола, але причина, через яку вони взагалі так завзято намагаються переправитися через річку, очевидна: 10-й корпус ЗСУ жорстко контролює східні підступи до міста.

Хоча загроза для Куп’янська залишається реальною — насамперед через ризик проникнення ворожої піхоти, — ситуація поки не критична. Втрати, яких зазнає Москва під час спроб перекидання військ і постачання через Оскол, напевно, досить істотні. А доставка вантажів у лісові райони зосередження на східному березі — від Сватового і Валуйків — сама собою є окремим складним завданням.

Сіверський Донець

Незважаючи на обмежені успіхи росіян цього тижня, позиція України в Лимані зараз справді перебуває під загрозою. Виникає запитання — чи не намагається 3-й корпус охопити занадто велику територію? Наступ Москви через Жеребець впритул наблизився до Сіверського Донця на північ від Лиману. Це створює ризик, що орки отримають доступ до великого лісового масиву, де вони, напевно, намагатимуться якомога швидше наростити сили.

3-й корпус справляється із завданням оборони Борової і продовжує чинити тиск на північний фланг ворожого плацдарму на Жеребці, але поки не зміг його ліквідувати. А це критично важливо — тільки так можна зупинити північну гілку наступу 20-ї та 25-ї армій супротивника вздовж Сіверського Донця. Є надія, що 8-й повітряно-десантний корпус справді формується в резерві і незабаром може бути перекинутий під Лиман. Це забезпечило б те саме «ковадло», по якому 3-му корпусу було б зручно завдавати удару, оскільки зараз він змушений битися одразу на двох різних напрямках. Хоча, можливо, у 8-го корпусу зовсім інше завдання.

Ближче до Сіверська війська Москви продовжують закріплюватися в лісах уздовж Сіверського Донця, але значного просування в інших районах не спостерігається. 3-тя армія противника здатна зосередити зусилля лише проти частини 11-го корпусу ЗСУ, якому водночас ще доводиться утримувати район Часового Яру. Це, ймовірно, робить просування на північ від Сіверська повільнішим. Деякі зрушення можливі і південніше — судячи з усього, спроби в цьому напрямку вже робилися.

Костянтинівка

Наразі увага росіян до Часового Яру і Торецька суттєво знизилася порівняно з попередніми місяцями. Відзначається лише зміцнення контрольованих позицій на південь від водосховища Клебан-Бик і повільне проникнення вздовж схилів між Часовим Яром і Торецьком. Очікується прибуття підкріплень з Москви, але залишається під питанням, чи достатньо їх для нової потужної атаки.

Наразі Лиман фактично замінює Костянтинівку як один із двох ключових напрямків підтримки наступу на Донбас — поряд із південним флангом біля Вовчої. Однак, як і район Новопавлівки, Костянтинівка, найімовірніше, залишатиметься зоною для «опортуністичних» ударів з боку росіян — пошуку вразливостей в українській обороні і відволікання резервів, які могли б бути перекинуті на більш критичні ділянки. 19-й корпус ЗСУ поки що справляється із завданням на відмінно, особливо за підтримки 11-го корпусу на північному фланзі.

Покровськ

Український контрнаступ під Добропіллям продовжує громити авангард орків. 51-ша загальновійськова армія (ОА) не відступила перед ударами, нанесеними по ній силами 1-го, 7-го і 9-го корпусів, і продовжує чинити запеклий опір. Тим часом і 41-а ОА не домоглася подальшого просування: ні спроби обійти 9-й корпус через 21-й корпус на протилежному фланзі Покровська, ні спроби прорватися через українську оборону в самому місті не увінчалися успіхом.

Москва перекидає частину 8-ї Загальновійськової армії, щоб спробувати зупинити крах 51-ї, а також вводить у бій інші підкріплення. Ці росіяни зуміли — принаймні тимчасово — призупинити українську спробу відрізати авангард 51-ї ОА біля Казенного Торця. Українці вже фактично відрізали групи в районі Кучерового Яру і Нового Шахова, і росіяни спішно перекидають туди війська, щоб спробувати врятувати ситуацію. Атаки проти бійців 1-го корпусу, що наступають на Разине, не дали цьому населеному пункту впасти, проте противник усе ще намагається постачати, найімовірніше, кілька тисяч солдатів через чотирикілометровий коридор, що слідує за попереднім — дванадцятикілометровим.

В українців стільки можливостей уразити підкріплення і тили, що я анітрохи не здивуюся, якщо потенційне оточення розшириться далі. Багато чого залежатиме від того, чи зможе 19-й корпус прикрити більшу частину ділянки між Клебан-Бикським водосховищем, щоб звільнити ресурси 1-го корпусу для посилення наступу. Якби частинам 9-го і 19-го корпусів вдалося прорватися до Воздвиженки, це стало б значною перемогою на полі бою.

Південна Вовча

Ситуація в районі південної Вовчої разюче відрізняється від оборони Покровська. Я, як і раніше, переконаний, що Україні тут не вистачає одного корпусу: 20-й корпус здатний утримувати лісисту дугу вздовж річки Вовча, але лише за умови, що ще один корпус зосередиться в смузі між Покровським і Гуляйполем.

Наступ Москви має слабшати в міру віддалення від Великої Новосілки, і, по суті, втрата території в цьому районі за останній час — це прямий наслідок падіння цього міста раніше цього року.

Схоже, що утримання сектора було доручено угрупованню з бригад територіальної оборони, якими розпорядилися 20-й і, можливо, 17-й корпуси — фактично це стало запрошенням для противника до атаки. З урахуванням того, що проти 20-го корпусу і частини 12-го біля Новопавлівки діють сили чотирьох армійських корпусів противника, втрата позицій була майже неминучою.

Загалом я очікую, що просування росіян незабаром захлинеться, оскільки вони наближаються до районів, де українці повинні були створити серйозні оборонні позиції. Хоча все це не матиме значення, якщо там просто не вистачить бійців, щоб їх зайняти.

Південний театр

Серйозних змін у районах Оріхова та Херсона цього тижня не відбулося, хоча рейд українських катерів на острів Тендрівська коса нагадав оркам, що вони поступово втрачають контроль над морем і небом поблизу Херсона та Криму.

Кажуть, що Москва все ще планує наступ на Запоріжжя, але я, як і раніше, глибоко сумніваюся, що з цього що-небудь вийде.

Текст публікується з дозволу автора. Вперше надруковано на substack.com

Переклад NV