Шість років тому одна з найбільш відомих казкових франшиз в історії людства була перезапущена Тімом Бертоном. І це був той випадок, коли вибір режисера збігся з очікуваннями публіки – якщо хтось і міг достовірно екранізувати фантазії Льюїса Керролла, то це Бертон. Пам'ятається, колективний читач відразу схвалив вибір незмінних супутників режисера Джонні Деппа і Хелену Бонем Картер на роль Капелюшника і Червоної Королеви, приготувавшись отримувати задоволення у форматі 3D.
І воно було видано на гора - фільм «вистрілив», відтінивши сенсаційний ярд світових зборів двома «Оскарами» за найкращі костюми і декорації. Злі язики говорили, що головна героїня надто далека від оригіналу, натякаючи, що «Алісі» просто пощастило: вона пройшла в кільватері «Аватара» на хвилях планетарного захоплення 3D-технологіями. Але на те вони і злі – Бертон у своєму фірмовому стилі запустив «Люсю ін зе скай», а сучасні технології додали фільму необхідного лиску і масштабу. Комп'ютерний Голлівуд натренувався на зникаючих котах і був готовий намалювати будь-яку казку, були б тільки гроші на квитки.
І само собою розумілося, що друга книга Керролла буде екранізована в пандан – запуск «Задзеркалля» був лише питанням часу і устаканювання графіків головних зірок. Підігріли публіку анонсом участі в сіквелі Саші Барона Коена і залишили нудитися на повільному вогні.
І ось, сьогодні «Аліса-2» дебютує на екранах Неньки. Відразу кидається в очі вільне поводження авторів з оригінальним сюжетом. М'яко кажучи. Але, справедливості заради, зауважу, що автор обох сценаріїв Лінда Вулвертон і в першому фільмі трактувала казку Керролла, як хотіла. У той раз вийшло, але цього разу снаряд зі старою лійкою злегка розминувся – мотивація героїв часом накульгує. У галюциногенні казки дідуся Льюїса були пересаджені сімейні цінності з лангольерами, але не всі вони прижилися.
Творці додали реверанс Китаю (ау, збори в Піднебесній!) і корабельні інтро-аутро з восьмибітним сюжетом вдосталь награлися з зіницями Джонні Деппа, але це якось мало чіпає. Так, все красиво намальовано і добротно зіграно (особливо це стосується Картер), але режисер Джеймс Бобін до Бертона не дострибнув. На жаль. Фільм непоганий і однозначно вартий уваги – треба ж і нові покоління привчати до класики, але таким макаром орду коміксів не перемогти. «Тільки не повертайся», - говорить Час головній героїні, і я змушений з ним погодитися.
Разом - сім з десяти з тегом #ЛЖ - Любителям Жанру. Вдалося подивитися фільм у львівському 4DX-залі, що додало відчуттів - вітер дув в обличчя, море справно бризкотіло, а сидіння рухалися в такт. Сам собою накинувся бал, майбутнє продовжує наступати і це радує.
P. S. Ця колонка стала п'ятдесят другою у четверговому проекті сайту «Нове Время», отже, пройшов вже цілий рік. Для того, щоб не заплутатися (самому, в основному), зібрав я їх всі в одному пості. І саме час вам в коментарях поділитися своїми міркуваннями з приводу цього починання. Заздалегідь мерсі.
Кінопошук з Фоззі – по четвергах
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – по понеділках
Особисті фінанси з Іваном Компаном – по вівторках
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – по п'ятницях
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – по неділях
Більше точок зору тут