Людство готове нескінченно дивитися на три речі – палаючий вогонь, поточну воду і детективне розслідування, яке пробуксовує. Бажано, багатосерійне і горизонтальне, але не занадто затягнуте і обов'язково з добре розжованою розв'язкою. І що дивовижніша локація, що більш костюмована масовка і що привабливіший детектив, то більше наснаги аудиторії фіксується на радарах.
І немає ліку закинутим у цей океан гачкам із наживкою: хтось ловить на блешню (із зіркою в головній ролі), хтось на хлібець (бюджетно), хтось – на опариша (моторошні шматочки). Наш клієнт – з останніх, сьогодні ми проковтнемо чергового претендента на святе місце, серіал «Алієніст», – який фінішував минулого тижня.
Отже, на операційному екрані готичний кабельний десятисерійний детектив каналу TNT (не плутати з ТНТ), поставлений за бестселером Калеба Кара. Отже, кінець дев'ятнадцятого століття, у Нью-Йорку один за іншим гинуть хлопчики-повії. Обставини похмурі, годяться часам і вуличному освітленню – у загиблих вирізані очі і деякі внутрішні органи. До справи беруться лікар-психолог, газетяр-ілюстратор і жінка-коп.
Звучить ніяк, згоден. Але у списку співучасників процесу був помічений Кері Фукунага, режисер першого «Справжнього детектива» і «Безрідних звірів», що в моєму випадку послужило дієвою рекламою. Інша річ, що у списку продюсерів там приблизно десяток прізвищ і спробуй ще дізнайся, за що конкретно відповідав Фукунага, а раптом він продюсував тільки заставку і то, тільки тому, що у Великому яблуці прибрали субсидії на комуналку?
Але повернімося на секундочку до фабули – у темних провулках, посеред міських нетрів, в урбан-урочищі Маніяковий Рай страшною смертю гинуть діти вулиць. Поліцейське розслідування, природно, ні до чого не приводить, навіть навпаки, хтось йому активно заважає. Події пов'язали з реформою нью-йоркської поліції, яку проводив у той час міський шеф Теодор Рузвельт, якому через п'ять років належало стати президентом США.
Забігаючи наперед, можна зазначити, що Рузвельт у актора Брайана Гераті вийшов пласкенько - на кшталт ідеального піонера-героя, ні рибою, ні м'ясом. Решта каст першої лінії має цікавіший вигляд: алієніста (тобто психіатра за термінологією тих років) зіграв Даніель Брюль («Гуд бай, Ленін»), першу жінку-поліцейську – Дакота Фаннінг (схожа на Крупську), а ілюстратора – Люк Еванс (лучник Бард з «Гоббітів»). На другому плані виділяється гаряче шанований мною за «Кулю» Тед Левайн.
Дотримуючись трендів останніх років, у серіалі представлено увесь спектр проблем – соціальні, расові, ЛГБТ, церква шкодить, а багатії зі старовинних голландських родин постають абсолютними лиходіями під крильцем Джей Пі Моргана.
Серіал дещо нагадує «Вулицю Різника», а візуальне рішення відсилає нас до «Шерлока» Гая Річі. Міські пейзажі непогано намальовані (цей Нью-Йорк знімали в Будапешті), на продакшн витратилися неабияк. Окремим вагомим рядком витрат є кастинг на хлопчиків-повій (їх у кадрі багато), можу собі уявити переговори з батьками за участю профспілок.
Інтерес до подій на екрані в'ється синусоїдою – от тільки-тільки стає по-справжньому цікаво, як розповідь збивається з кроку, і з'являються питання, ці провісники недогляду: то близнюки абсолютно не схожі, то хлороформ вибірковий, то газета тримає художника замість фотографа (а фотографія на той час існує вже добрих 70 років).
У підсумку – серіал про дослідження мотивації маніяків натомість розповідає про потаємні страхи детективів. Фрейд був би задоволений, я – ні. Так що це 7 з 10 з тегом #НЛ – На Любителя, у Фінчера у «Мисливці за розумом» це вийшло краще. Будемо вважати, що Фукунага там просто проходив поруч.
P.S. Двічі згадався «Місце зустрічі змінити не можна» – фоторобот був схожий на Шарапова, а різкий обрив епізоду на сцені з переляканим хлопчиком (по-науковому це називається кліфгенгер) різко нагадав сцену в телефонній будці, що так злякала мене в дитинстві. Фрейд би зрозумів.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною – щодня
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щотижня
Більш поглядів тут