Газети, намети, агіттури. Як проводять агітаційну кампанію кандидати у президенти

Такі дані містяться у звіті спостереження за виборами, який готує Громадянська мережа Опора. Найбільш масштабну агітацію проводять президент Петро Порошенко, лідер партії Батьківщина Юлія Тимошенко і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Активність решти кандидатів епізодична і часто обмежується лише медійною присутністю. Подробиці – у сюжеті Радіо НВ.

Найбільшу активність проявляють кандидати, яких підтримують партії. У лютому наймасштабніші агітаційні кампанії за територіальним охопленням та використанням різних типів агітації проводили Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Олег Ляшко. 

Дещо менш інтенсивною та комплесною була агітаційна активність Андрія Садового та Анатолія Гриценка. Володимир Зеленський масово вдався до зовнішньої реклами та агітації в інтернет-ЗМІ. Руслан Кошулинський вів кампанію лише в окремих областях. Олександр Шевченко обмежено використовував формат вуличних акцій. Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Сергій Тарута проводили активні кампанії лише в частині регіонів. 

Близько половини кандидатів у президенти вдавалися до агітації на зовнішніх рекламних носіях. Цей тип агітаційної діяльності залишався найбільш поширеним у лютому у порівнянні з зовнішніми формами. Зовнішню агітацію в усіх регіонах вели шестеро кандидатів – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський. Вони ж були найактивнішими в компоненті агітації інтернет-ЗМІ. 

Суттєво зріс масштаб здійснення агітації у форматі встановлення партійних наметів і розповсюдження через них партійних газет та інших друкованих інформаційних матеріалів. Таку форму активності використовували штаби Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Андрія Садового і Олега Ляшка і Руслана Кошулинського.

Вуличні акції та зустрічі

Також зросла інтенсивність проведення вуличних акцій та зустрічей з виборцями, зазначив, презентуючи дослідження, аналітик Опори Олександр Неберикут. Тут лідирують Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Петро Порошенко.

"Олег Ляшко є лідером за кількістю відвіданих регіонів. На власному агітаційному автобусі він відвідав 13 областей. Інші кандидати відвідали по 10 областей. Найбільш активну участь у заходах брав Руслан Кошулинський, тобто мова йде не лише про якісь одноразові зустрічі чи публічні заходи, а всю сукупність зустрічей, публічних заходів, взаємодію з виборцями, до якої вдаються кандитати. Дуже часто кандидати концентрувалися на роботі в межах областей", – повідомив Неберикут.

Ще у січні кандидати найчастіше відвідували сусідні з Київською областю регіони. У лютому ж до найпопулярніших серед кандидатів регіонів увійшли Львівська та Харківська області, додав Неберикут. Їх відвідали по 10 кандидатів у президенти.

Підкуп виборців

Великого резонансу набули повідомлення про підкуп виборців, нагадав аналітик Опори Олександр Клюжев. Водночас випадків прямого підкупу виборців за схемою – гроші в обмін на голос – спостерігачі мережі не зафіксували. Натомість помітили масові випадки проведення місцевими організаціями політичних партій та депутатами місцевих рад благодійних акцій або надання громадянам товарів і послуг. 

Окремим напрямом політичної благодійності стала реалізація локальними політиками проектів інфраструктурної допомоги бюджетним організаціям та установам. Найактивніше реалізовували благодійні акції місцеві організації Радикальної партії Олега Ляшка, Батьківщини, Опозиційного блоку, Блоку Петра Порошенка Солідарність і Свободи, зазначається у дослідженні. Також, додав аналітик, були факти фінансування організаційних або інших витрат в рамках агітації кандидатів.

"Немає дієвих механізмів попередження, щоб ці фінансування відбувалися з легальних джерел і не перетворилися у незаконні технології з підкупу виборців. Ми звернули увагу на інцидент в місті Дніпрі, пов’язаний з обіцянками надати матеріальну винагороду за участь у мітингу на підтримку Юлії Тимошенко. Це було зафіксовано шляхом особистого спостереження наших спостерігачів. Так само в низці регіонів здійснюється від імені громадських організацій матеріальна оплата послуг агітаторів на підтримку Петра Порошенка", – наголосив Клюжев.

Непрозорою залишається діяльність груп агітаторів на підтримку кандидатів на посаду президента, додав він. Наприклад, у Миколаївській області є підстави вважати, що учасники опитування із виявлення прихильників одного з лідерів перегонів отримують грошову винагороду за проведену роботу. Аналогічні практики фіксуються і в інших регіонах в інтересах цього кандидата.

Водночас чинне законодавство забороняє оплату послуг агітаторів, що пов’язується із необхідністю попередження випадків матеріального стимулювання виборців і відсутністю дієвих механізмів контролю за виплатами громадянам.

Робота в полі

Чимала кількість людей все ще отримують інформацію лише через агітацію, розповів керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

Для усіх без винятку кандидатів, які входять у топ-5 за соцопитуваннями, агітаційна робота у період місяця, що залишився перед виборами, є дуже важливою, додав він.

"По-перше, в кампанії від дверей до дверей, яка є достатньо поширеною в Україні, вони можуть зібрати голоси тих, хто ще на сьогоднішній день не визначився зі своїм вибором. А різні соціологічні опитування дають нам цифру від 25% до 35% тих, хто ще не має прямої відповіді на те, за кого вони будуть голосувати. По-друге, така кампанія агітаційна, безпосередньо робота в полі, вона дозволяє мобілізувати своїх виборців прийти на виборчі дільниці, можливо, навіть розказати, де ці дільниці знаходяться, що для цього треба зробити і так далі", – зауважив Рейтерович.

Центральна виборча комісія має намір оскаржити рішення Шостого апеляційного суду, який визнав недійсною та протиправною постанову з роз'ясненням аспектів ведення передвиборної агітації. 

Ця постанова дозволяла юридичним особам отримувати кошти з виборчого фонду кандидата і витрачати їх на компенсаційні виплати агітаторам: оплату телефонних послуг, проїзду, харчування, проживання тощо. Також постанова дозволяє юридичним особам залучати виборців до агітації без укладання з ними цивільно-правових угод або трудових договорів. При цьому юрособи звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Наразі ці пункти вважаються незаконими.