Ті, хто прийшли змінювати

Відмінні карти гілок метро Києва, нові вуличні таблиці зі зручною навігацією — це продукт дворічної роботи ентузіастів-дизайнерів з групи Агенти змін. Тепер вони планують перетворити столичну мерію і спальні райони на дружній для киян простір

 

Галина Корба

 

 

Те, що Київ незручний для його мешканців та гостей, молодий столичний дизайнер Ігор Скляревський зрозумів давно. Щось змінити самотужки вперше спробував напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 — з власної ініціативи намалював нову, більш функціональну схему київського метро українською та англійською мовами.

Подарунок від свідомого киянина владі — тоді це були представники команди Віктора Януковича — не оцінили, втім, це його не зупинило. Протягом наступних двох років Скляревський згуртував навколо себе команду однодумців — таких, як він, небайдужих дизайнерів. І після Майдану команда, названа Агенти змін, розгорнулася щосили.

Нині в її активі понад десять реалізованих проектів, і ще стільки ж — у розробці. Агенти почали зі створення зручних і зрозумілих систем навігації у громадському транспорті, а тепер хочуть покращити комунікацію між киянами та держустановами й облагородити зовнішній вигляд столичних спальних районів.

Дизайнери постійно співпрацюють з нинішньою муніципальною владою, але грошей платників податків за свою роботу принципово не беруть. “Ми вважаємо, що механізми отримання коштів з бюджету токсичні для репутації, якості та взагалі всього,— пояснює Скляревський.— Тому ми знайшли для себе іншу модель". Її суть у тому, що Агенти показали: вони здатні створювати успішні проекти. І тепер люди добровільно дають їм гроші, тому що, як вважає Скляревський, хочуть і далі змінювати міський простір. Така система називається краудфандинг.

Загалом за рік Агенти змін зібрали близько 1,5 млн грн, 15% яких — це доходи від краудфандингу, решта суми — кошти від комерційних проектів та донорські внески від кількох постійних партнерів. Серед останніх здебільшого великі українські IT-компанії.

Артур Міхно, співзасновник Work.ua, однієї з таких компаній-донорів, упевнений: надаючи кошти Скляревському і Ко, він допомагає створити Європу в Україні. “Ця команда — неймовірний приклад нової філософії життя, коли люди, натхненні ідеєю поліпшити місто і країну, беруть і роблять,— пояснює він.— Вони здійснюють відчайдушні кроки, залишаючи стабільну роботу в гарних IT-офісах, щоб створювати те, у що вірять. Хочеться, щоб їм вдалося втілити мрію".

Найвідоміші з упроваджених проектів Агентів пов'язані з навігацією в місті. Крім схем метро, вони займалися дизайном безконтактних проїзних карток, навігацією в міській електричці, покажчиками на Трухановому острові та навіть прокладали велосипедний маршрут у центр Києва з околиці Троєщини.

Зупинятися на цьому Агенти, за словами учасника групи Юрія Грановського, не мають наміру. Зараз вони встановлюють навігацію на центральних станціях метро — Хрещатику і Майдані Незалежності. А в перспективі чіткі інформаційні вказівники з'являться не тільки на всіх станціях підземки, але і в прилеглих до них переходах, а також у віддалених спальних районах і навіть міських парках, включно з Голосіївським лісом.

Проблема навігації у столичному метро більш ніж актуальна, особливо для приїжджих. У приклад Грановський наводить станцію Осокорки: на пероні, де потрібно обрати, куди йти, на різноспрямованих покажчиках підпис однаковий: "Проспект Бажана". "Але це хоча б метро,— каже активіст.— У деяких районах міста без допомоги людей і Google-мап завдання [обрати правильний напрям] не розв'язати".

Адже без зрозумілої системи навігації в місті про розвиток туризму в Києві годі й говорити. Та і власне для киян вона буде корисною, в чому Агенти вже переконалися.

 

 

Перед тим як приступити до вирішення нового завдання, вони обов'язково досліджують потреби людей, які користуватимуться їхніми розробками. Востаннє команда Скляревського вбралася співробітниками метрополітену і чергувала біля входів і виходів центральних станцій. "У деяких точках на запитання, як знайти потрібний вихід, доводилося відповідати п'ятьом за хвилину,— розповідає Скляревський.— І далеко не всі вони були туристами". Він пояснює: якщо ти часто буваєш на певній станції, заплутатися в переходах можеш, навіть якщо ти мешканець столиці.

Роботи Агентів змін додалося після декомунізації. Після зміни назв вулиць міська влада зіткнулася зі ще однією проблемою: їй знадобилися нові таблички, причому ще й однотипні. Адже раніше, як скаржиться Олег Котляренко, начальник КП Київжитлоспецексплуатація, будинкові покажчики вішали як заманеться. Вони були різнобарвними та різнокольоровими і ніякої навігаційної інформації не несли.

Тепер міська влада виділила Агентам для експерименту ділянку в районі столичної станції метро Арсенальна, де якраз декомунізували відразу кілька вулиць. Прототипи нових табличок дизайнери вже розробили. Все — в єдиному стилі: металеві, емальовані, з білими написами на темно-синьому тлі. На кожній буде назва вулиці українською та англійською мовами, номер будинку і напрямні стрілки із зазначенням наступного номера будинку у двох напрямках.

Якщо все вдасться і владі розробка сподобається, такі таблички встановлять на всіх перейменованих вулицях, а потім і в усьому Києві.

В активі Агентів змін є і набагато масштабніші проекти, не пов'язані з навігацією.

Нещодавно вони закінчили роботу над концепцією реконструкції першого поверху будівлі столичної мерії та площі перед нею. Задум дизайнерів полягає в тому, щоб перетворити "совковий" хол на комфортний простір, де кияни зможуть легко і зручно отримувати муніципальну інформацію і послуги.

Причому чиновники самі вийшли на команду активістів-дизайнерів, попросивши змінити простір мерії, розповідає Володимир Головко, архітектор Агентів змін.

Зараз мерія, за словами Грановського, відкрита для киян. Проте 99% жителів столиці ніколи там не були, тому, потрапивши всередину, не розуміють: куди йти і до кого звертатися. “Ми хочемо "зняти пристріт" з держустанов, якими неможливо користуватися без фізичного болю,— пояснює активіст.— Збираємося створити єдиний простір, щоб влада ефективно взаємодіяла з киянами".

Зрештою, як пропонують Агенти, на площі перед мерією з'являться велопарковки, вуличні меблі та зона для дитячих ігор. Доступ у мерію спростять — буде менше охорони, з'явиться рецепція, електронна черга і опен-спейс, де спеціально навчені співробітники зможуть приймати і обслуговувати громадян.

В оновленому приймальному приміщенні має бути Wi-Fi, комфортні місця для очікування, дитяча кімната, туристичний інформаційний центр і простір для активних громадян, де могли б проходити лекції, презентації й обговорення важливих міських проектів.

Усі напрацювання почнуть впроваджувати у життя, щойно їх узгодить Київрада. Мер Віталій Кличко і головний архітектор столиці вже підтримали ідеї, розповідає НВ Володимир Прокопів, секретар Київради.

Точна вартість робіт поки не визначена — підготовка архітектурних проектів та проведення тендерів ще попереду. За попередніми оцінками, реконструкція першого поверху мерії коштуватиме 400-500 тис. грн, а благоустрій площі перед будівлею — близько 200 тис. грн.

“Будівлю на Хрещатику, 36 [де розміщується мерія] побудували за радянських часів для демонстрації величі та могутності влади, а не для взаємодії з мешканцями міста,— пояснює Прокопів.— Зараз наша мета — відкритість до діалогу з громадськістю". І реконструкція публічного простору в мерії, за його словами, якраз і стане важливим кроком на цьому шляху.

У скарбничці ідей Агентів є і спільний з найбільшим столичним пошуковиком нерухомості Lun.ua глобальний проект Київський стандарт. Партнери хочуть змінити підходи до будівництва нового житла в столиці та благоустрою спальних районів.

 

 

Скляревський пояснює: зараз у Києві наростають темпи будівництва житла, яке відповідає європейським стандартам 1960-70‑х. Але ще років 30 тому в Західній Європі такі квартали почали зносити, оскільки вони не відповідали новим потребам. Це були безликі кам'яні джунглі з нескінченними автостоянками замість комфортних, затишних дворів.

Саме такі джунглі зараз масово виникають у столиці. Вони, за словами Скляревського, заважають людям взаємодіяти і соціалізуватися. В Європі згодом таке житло перетворювалося на гетто з квітучою злочинністю. Схожа доля може спіткати київські спальні райони.

Щоб виправити ситуацію у вже споруджених будинках і змусити забудовників зводити принципово інше житло, активісти готують рекомендації для девелоперів, потенційних покупців і мешканців. Вони прості і не потребують великих грошових вливань: як раціонально використовувати прибудинкову територію, як робити будівлі доступними для маломобільних людей і поліпшувати фасади, понівечені хаотично заскленими балконами.

"Ми хочемо довести забудовникам, що робити правильно — це ринково вигідніше, аніж робити так, як зараз",— пояснює Грановський. Своїми новаціями він хоче змінити на краще якість попиту на квадратні метри. Щоб, наприклад, вільні від машин двори стали своєрідним продовженням квартир, а не місцем, яке мешканці стрімко пробігають дорогою додому або на роботу.

Для підготовки масштабної інформаційної кампанії, яка буде проводитися зокрема через Lun.ua, активісти опитали більше тисячі мешканців новобудов, забудовників, представників ЖЕКів і офісів, розташованих на перших поверхах.

На впровадження проекту піде не менше року. Але в перспективі Агенти змін сподіваються побачити спальні райони Києва такими, як аналогічні об'єкти в Європі. Наприклад, той-таки Берлін, що, на думку Скляревського, схожий на українську столицю своїм радянським спадком. "Київ має стати не менш комфортним",— підсумовує активіст.