Навіть мокра сірість і бруд холодної осені не можуть затьмарити радість від дій НБУ, що встав на шлях нерішучої, але все ж лібералізації фінансового ринку. Починаючи з 23 листопада, українські банки можуть купувати іноземні боргові зобов'язання без отримання індивідуальної ліцензії.
Не можна не погодитися з коментарем голови правління великого іноземного банку з цього приводу: «Безумовно, це велике зрушення в ментальності!». Країні офіційно, правда, поки лише на корпоративному рівні, дозволили доторкнутися до західних ринків цінних паперів, як колись, кілька десятиліть тому, дозволили жувати жуйку, пити пепсі-колу і слухати «бітлів».
Основними вимогами до боргових зобов'язань є надійність і ліквідність. Їхнім емітентом може бути лише фінансова організація чи держава "Великої сімки", з рейтингом не нижче "АА-"/"Аа3", присвоєний відразу двома з трьох найбільших міжнародних рейтингових агентств: Fitch, S&P і Moody's. Цінні папери можуть бути деноміновані тільки в доларах США, євро, фунтах, ієнах або канадських доларах. Термін погашення - не більше п'яти років.
Мені здається, що це хороші новини для українських банків, обтяжених іноземною валютою без особливої надії куди-небудь її найближчим часом «прилаштувати». Черга позичальників не стоїть, а за даними НБУ залишок коштів наших банків на коррахунках нерезидентів вже перевищує $5 мільярдів. Доходу він не приносить ніякого, у кращому разі результат нульовий, враховуючи негативні процентні ставки.
Зараз же, вклавши долари в американські державні облігації з максимально дозволеним терміном на 5 років, банк може розраховувати на прибутковість до 1.8% - 1.9% річних. Якщо є канадські долари або фунти, то максимум на що можна розраховувати – це 1.2% і 0.65%, відповідно, для п'ятирічних паперів. З євро справи йдуть гірше – всі облігації європейських країн, зі списку НБУ, суцільно з негативною прибутковістю. Лише за італійськими, п'ятирічними, прибутковість до погашення становить близько 1%, але рейтинг Італії нижчий, ніж необхідний НБУ. Прибутковість японського боргу теж негативна, на рівні 0.07%.
Перспективи, звісно, не фантастичні, та все ж. Зрештою, прибутковість американського боргу позитивна і в короткостроковій перспективі, найімовірніше, зростатиме, зважаючи на очікуване підвищення ставок у США. Так і дивись, це колись позитивно позначиться на ставках доларових депозитів, які в надійних банках зараз на рівні 0%. Крім цього, українські банки отримали можливість навчитися працювати на міжнародних ринках капіталу і дуже хочеться вірити, що в майбутньому це вміння стане їм у нагоді.
Шкода, що НБУ дозволив торгувати банкам іноземними борговими зобов'язаннями тільки з нерезидентами і лише за межами батьківщини. Чому б не дозволити нашим банкам купувати ті ж самі облігації для фізичних осіб, громадян України? Це, напевно, допомогло б витягти частину грошей з-під матраца. Крім того, могло б облагородити е-декларації українських чиновників, підвищивши їхній нинішній статус – від «мішків з готівкою» до більш респектабельного - «інвесторів у цінні папери».
Але поки до таких рішучих заходів НБУ не готовий. Страх відтоку капіталу не дозволяє рушити ментальність ще далі вперед. Хоча що страшного, якщо «матрацні долари», що не приносять ніякої користі, будуть перетворені у ті ж американські облігації, за сприяння українських банків і під наглядом самого регулятора. НБУ прославиться турботою про людей і відрапортує про реформи, банки зароблять комісію, власники – відсоток. Буде навіть за що в Європу поїхати, коли візи скасують.
Ну і, звісно, будемо вірити, що нинішня молодь запам'ятає зрушення ментальності НБУ так само, як моє покоління не може забути чарівного смаку першої жуйки, шику перших джинсів і палючого ковтка крижаної пепсі-коли.
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше точок зору тут