А мені ось санкції подобаються. Ну, і що, що через півтора роки? Хтось думав, що вони уміють швидше?
Зате є прецедент. Тепер цей список можна доповнювати, урізноманітнювати приводи, причини і так далі ( і це єдине серйозне ствердження у цьому дописі).
Про BBC я би не надто переживав. Я ще не розібрався, за що в список потрапили британські журналісти. Але я точно знаю, що вони працювали на території окупованих районів, і якщо, наприклад, потрапили туди не через територію України, то у нас просто немає вибору, як реагувати. І реагувати на порушення в різний спосіб для недругів і друзів закон не дозволяє.
Зреагували британці, як могли. Теж нічого страшного. От з друзями ми якраз можемо спокійно сісти, розкласти карту, обговорити і знайти спільну мову. Робота над висвітленням чого б то не було і де б то не було не звільняє від необхідності виконувати закони. З цим любителі свободи слова сперечатися не зможуть. Ну, а оскільки ми не зможемо сперечатися з тим, що діяльність BBC навіть за умов формальних порушень наших законів нам не те, що не зашкодила, а, можливо, навіть і допомогла, то "вийожуватися" довго нам теж не варто. Отже, обміняємось запевненнями і все врегулюємо. Посол Галібаренко в Лондоні, як то кажуть, нам у поміч.
Реагувати на порушення в різний спосіб для недругів і друзів закон не дозволяєОт наведення двічі одного прізвища у санкційному списку - це серйозний зальот, бо є очевидним неспростовним доказом службового недбальства і непрофесійності. Я би за це когось звільнив з роботи. Наприклад, президента Порошенка. Нехай читає, що підписує. На місці Ложкіна я би поспішив видати розпорядження про звільнення з займаної посади президента України Петра Порошенка. А не то Порошенко, не приведи Господи, першим здогадається, що Ложкін теж має укази вичитувати.
Ну, і ще Порошенко з Ложкіним могли би розширити санкційний список за рахунок тих, хто продовжує інвестувати в та розвивати бізнес з державою агресором і державою окупантом. Я б міг їм кілька прізвищ підказати.
Текст публикуется с разрешения автора.