Забороніть собі це. Експерт назвав 7 смертних гріхів спілкування

Людський голос – інструмент, на якому ми всі граємо. Можливо, найпотужніший звук у світі. Єдиний, який може спровокувати війну або сказати: «Я люблю тебе». І все ж багато хто з нас каже, що їх не слухають. Чому так? Як знайти таку силу мови, щоб змінити світ?

Є ціла низка поширених звичок, яких нам слід позбутися. [...]

1. Плітки. Перемивати кісточки тому, кого немає поруч. Це ж не дуже хороша звичка, і всім відомо: той, хто пліткує при нас, через 5 хвилин буде пліткувати про нас.

2. Засудження. Ми знайомі з тими, хто схильний до цього в бесіді, і досить-таки складно слухати, знаючи, що вас засуджують і хочуть це робити.

3. Негатив. Йому дуже легко піддатися. Моя мама в останні роки життя стала вже дуже негативною, її було важко вислуховувати. Одного разу я сказав їй: «Сьогодні перше жовтня». А вона відповіла: «Знаю, хіба це не жахливо?» [...]

4. Скиглення. Це ще одна форма негативності, а також національне мистецтво Великобританії. Ми незадоволені погодою, спортивними досягненнями, політикою – всім. Але ж скиглення заразне. [...]

5. Виправдання. Всі ми стикалися з цим, та й самі шукали собі виправдання. Деякі начебто оснащені катапультою звинувачень. Вони перекидають вину на кого завгодно і не хочуть нести відповідальність за свої дії. Важко сприймати когось з такою поведінкою.

6. Прикрашання, перебільшення. Воно насправді часом збіднює нашу лексику. І також стає абсолютною брехнею. А тих, хто бреше, немає бажання слухати.

7. Нарешті, догматизм. Тобто змішання фактів і думок. Коли вони перемішуються, як ніби слухаєш дарма. Розумієш, що тебе засипають чужими думками, як ніби вони і є істина. Важко таке слухати.

Ось вони, сім смертних гріхів спілкування. Чи є конструктивний спосіб розібратися з цим? Я б хотів запропонувати 4 потужних наріжних камені, які ми можемо взяти за основу, якщо хочемо, щоб наше мовлення було сильним і могло змінити світ. На щастя, вони вчотирьох утворюють слово. Це слово HAIL [англ. - «град», укр. далі – ЩАЧЛ]. І я говорю не про те, що падає з неба і б'є по голові. У цього слова є інше значення – «захоплене вітання». [...]

Що ж означає кожна буква в слові?

Щ – щирість, тобто бути правдивим, прямолінійним і зрозумілим.

А – автентичність. Просто бути собою. Моя знайома описала це як втілення власної істини, що я знаходжу цікавим поясненням.

Ч – чесність. Додержувати слова, робити саме те, що сказав, бути тим, кому можна довіряти.

А також Л – любов. Мається на увазі не романтичне кохання, а побажання людям усього хорошого з двох причин. По-перше, я вважаю, що абсолютна чесність – це не зовсім те, що нам потрібно. «О Боже, ти огидно виглядаєш сьогодні вранці» – це, мабуть, необов'язково. Але врівноважена любов'ю чесність – річ чудова. Якщо по-справжньому бажати людям добра, то дуже важко в той же час засуджувати їх. [...]

Це те, що ми говоримо. Тепер давайте покопаємось і витягнемо кількості інструментів, які допоможуть посилити міць вашого мовлення.

Наприклад, регістр. [...] Не буду вдаватися в технічні подробиці для тих, хто працює консультантами зі сценічного мовлення, однак голос можна переміщати. Якщо я говорю високо через ніс, ви помічаєте різницю. Якщо ж спущуся в гортань – це буде звичайна манера говорити для більшості з нас. Якщо ж хочеться додати ваги словам, необхідно спуститися в грудну клітку. Це правда, що ми голосуємо за політиків з низькими голосами: глибина голосу асоціюється з владою й авторитетом.

Потім тембр – те, як відчувається ваш голос. Дослідження показали, що ми надаємо перевагу багатому, м'якому, теплому як гарячий шоколад голосу. Якщо ваш – не такий, це ще не кінець світу, адже його можна натренувати. Позаймайтеся з фахівцем зі сценічного мовлення. Неймовірні речі можна витворяти з диханням, поставою і вправами з поліпшення тембру голосу.

Далі – просодія. Це сукупність наголосів, тонів, інтонацій. Метамова, що використовується нами для передачі значення. Це перше, що надає сенс бесіді. Тих, хто говорить на одній ноті, вельми складно слухати, адже у них відсутні елементи просодії. Ось як з'явилися слова «монотонний» і «монотонно». [...]

Темп. Я можу бути дуже-дуже схвильований, говорити швидко-швидко, або ж можу сповільнити темп, щоб виділити щось.

І нарешті наш старий друг – тиша. Немає нічого поганого в невеликій тиші в розмові, чи не так? Не варто заповнювати її паразитами на кшталт «е-е-е» і «хм-м-м». Тиша може бути дуже сильною.

За руку з темпом йде висота голосу. Збудження     можна передати тільки з її допомогою. [...]

Нарешті, гучність. Деякі люди віщають без перерви. Постарайтеся цього не робити. Це називається «содкастінг» – нав'язування вашого мовлення людям навколо, безцеремонно і недбало. Геть  недобре.

Все це стає найбільш значущим, коли вам необхідно сказати щось важливе. Коли ви стоїте на сцені, виступаючи з промовою перед аудиторією. Або робите пропозицію руки і серця, просите про підвищення, виголошуєте весільний тост. Що б це не було, якщо це важливо, ви зобов'язані заглянути в набір інструментів. [...]

Дозвольте мені закінчити, вклавши ідею в контекст. Ми не надто добре висловлюємося, і нас зазвичай особливо не слухають в галасливій обстановці з поганою акустикою. Яким був би світ, якби ми чітко говорили з людьми, що слухають усвідомлено в обстановці, що служить меті? Або якщо трохи розширити: яким був би світ, якби ми усвідомлено видавали звуки і усвідомлено ж їх вживали, а також проектували обстановку спеціально для хорошого звучання?

Це був би світ, що звучить воістину прекрасно, і в якому розумінні стало б нормою. Ось моя ідея, гідна поширення.

Повну версію дивіться на TED

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени