1. Головна, на мій погляд, новина четверга – це представлення Конгресу США "Нової Зеленої Угоди" (Green New Deal, GND). Це цілий пакет законодавчих ініціатив, покликаних протягом декількох десятиліть радикальним чином скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу, повністю перебудувати Америку і створити мільйони нових робочих місць у вже існуючих і в зовсім нових галузях. GND передбачає переведення всього американського автотранспорту на електрику, створення мережі високошвидкісних та ультратехнологічних поїздів (на кшталт Hyperloop) замість забруднюють повітря регіональних літаків, переведення всієї енергетики на відновлювані джерела і радикальне посилення екологічного законодавства. Якщо все вийде, то років через 20 США повинні стати однією з найбільш екологічно чистих і технологічно розвинених країн світу. Свій задум автори GND порівнюють з польотом на Місяць, маючи на увазі, що здійснити його вкрай складно, але цілком під силу такій країні, як Америка. В якомусь сенсі це і є глобальне лідерство – постановка перед країною гігантських завдань, які можуть повністю змінити хід історії всього людства. Бажаю американцям у цьому всіляких гараздів.
2. Практично одночасно в Росії відбулася протилежна за змістом та значенням подія. Там на шість років запроторили до в'язниці громадянина Данії Крістенсена Денніса Оле, вся вина якого полягала в належності до "Свідків Єгови" – християнської течії, схильної до прозелітизму. Ця її особливість жахливо дратувала РПЦ, яка домоглася визнання Свідків аж екстремістами, хоча їх наскрізь пацифістська віра навіть в армії їм служити забороняє! Дивно те, що зовсім недавно Путін висловився проти переслідувань Свідків, але суд все одно посадив данця. Коли журналісти прийшли за поясненнями до Дмитра Пєскова, той виголосив просто видатну фразу, яка дуже багато що пояснює. Цитата: "Ми не можемо оперувати в державних цілях поняттями здорового глузду." Тут навіть і додати нічого.
3. Дивовижна сварка, дуже далека від здорового глузду, зараз розгорається між Італією і Францією. Справа навіть дійшла до того, що Париж відкликав свого посла з Риму, а сторони говорять, що їх стосунки не були гіршими з часів закінчення Другої світової війни в 1945 році. Суть справи в тому, що уряд Італії щосили підтримує французький рух "Жовтих жилетів", які мріють скинути Еммануеля Макрона і відправити його на гільйотину (в політичному сенсі). Італійські політики називають ЖЖ "вітром свободи", а самого Макрона вважають клоуноподібним нікчемою. Йому це, звичайно, прикро, тому він влаштував нескінченні перевірки для вантажного транспорту на кордоні з Італією (хоча його ніби й немає – Шенген же), а також постійно відправляє в Італію нелегалів, які намагаються влаштуватися у Франції. В результаті Рим і Париж постійно скандалять, їх відносини стали зовсім поганими, і виходу з ситуації поки що не видно. (Цікаво, звичайно, що уряди Франції та Італії, майже не приховуючи, лізуть у внутрішні відносини один одного, підтримуючи там місцеву опозицію). Все це відбувається перед виборами до Європарламенту, які відбудуться в травні.
4. Одночасно у Макрона зіпсувалися відносини і з Німеччиною. Настільки сильно, що він відмовився від поїздки на щорічну Мюнхенську конференцію з безпеки і, відповідно, від спільного з Ангелою Меркель виступу там. За даними європейської преси, Макрона затримали вдома якраз протести "Жовтих жилетів" і зростання популярності опозиції. Крім того, він нещодавно посварився з самою Меркель щодо "Північного потоку-2". Французький лідер проти будівництва цього газопроводу, а німецька канцлерін – за. Відмову Макрона приїхати до Мюнхена в ФРН вже назвали ознакою "повзучого відчуження" між країнами.
5. У самої Меркель все гірше відносини зі східними європейцями, які також не хочуть завершення будівництва газопроводу по дну Балтійського моря. Їх інтерес зрозумілий – з його введенням в експлуатацію їх власні транзитні газопроводи втратять сенс і прибутковість. Тому східноєвропейські країни попередили Меркель, що Німеччина опиниться на "газовій голці" Росії. Але канцлерін на це відповіла, що Німеччина "ні за яких умов не поставить себе в залежність від однієї Росії", нагадавши про плани будівництва терміналів з прийому зрідженого газу. Судячи з усього, ФРН все-таки протисне будівництво. Важелів тиску на сусідів і партнерів по ЄС у Берліна вдосталь.
6. Європейський Союз сьогодні офіційно прокоментував прийняття змін до української конституції, згідно з якими курс на інтеграцію в ЄС і НАТО оголошений незмінним. Представництво ЄС в Києві оголосило, що кожна країна має "суверенне право" вносити зміни до Основного закону, однак справжня євроінтеграція можлива за умови реалізації реформ. А з цим, як відомо, іноді бувають складності. Щодо НАТО теж все непросто. Посол Франції Ізабель Дюмон висловилася в стилі "а навіщо?": "У вас немає зобов'язання йти ні в ЄС, ні в НАТО, адже Україна і сама собою – велика країна". Німецький посол Ернст Райхель теж був не надто оптимістичний і навіть згадав замішаний у справі популізм: "Вас чекає довга і звивиста дорога. Україні доведеться зробити дуже багато, щоб підготувати саму себе до статусу кандидата на вступ до обох організацій. І якщо хтось із кандидатів говорить, що в разі перемоги зможе негайно досягти членства – то це якраз той популізм, про який я говорив".
7. Вступ до НАТО значною мірою залежить від позиції головної країни альянсу – США. А у Вашингтоні сьогодні закрутилася ще одна дуже серйозна історія. Контрольована демократами Палата представників почала нове розслідування щодо Дональда Трампа і його сім'ї. На цей раз справа стосується не їх зв'язків з Росією (це розслідування йде повним ходом), а фінансових відносин чинного президента і його численних компаній між собою і в третіми акторами. Якщо зовсім коротко, то демократи в Конгресі підозрюють, що президент США є не тільки зрадником, а й абсолютно жахливим шахраєм, на якому клейма ніде ставити. Я з величезним інтересом буду стежити за цією історією, тим більше, що я повністю поділяю занепокоєння Конгресу США в цьому питанні.
8. Ну і останнє на сьогодні. Адміністрація Трампа продовжує робити добру справу і з усіх сил тисне на венесуельського узурпатора Ніколаса Мадуро з метою віддерти його від влади і відправити на лаву підсудних. Сьогодні Білий дім прийняв рішення, що давно напрошується: всім тим високопоставленим військовим і співробітникам спецслужб, хто відмовиться від підтримки режиму узурпатора, буде надано захист і імунітет від санкцій. Проти всіх інших вони продовжать діяти. Відмінне рішення! Я б його дію поширив ще й на російських олігархів. У самій же Венесуелі з'явилася ймовірність початку якогось діалогу. Сьогодні законний президент Хуан Гуайдо теж попросив про посередництво Папу римського Франциска, який сам, до речі, латиноамериканець – він з Аргентини. Раніше з тим же проханням до понтифіка звернувся і узурпатор Мадуро. Загалом, якісь зрушення там стають все більш реальними.