«Лагодити» клімат вже немає часу. П’ять причин, чому на Землі більше не сховатися від стихійних лих
Країни1 листопада 2021, 10:57
Конференція стартувала невдовзі після зустрічі лідерів країн Великої двадцятки (G20), де також порушувалася тема клімату. Генсек ООН Антоніу Гутерріш уже заявив, що саміт не виправдав його очікувань.
НВ публікує статтю з головними висновками із серпневої доповіді Організації Об'єднаних Націй, згідно з якою людство втратило шанс зберегти кліматичний баланс на Землі і тепер може боротися лише за приборкання наслідків глобального потепління.
Доповідь підготувала Міжурядова група експертів зі зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC). Група була створена при ООН у 1988 році відтоді регулярно оцінює ситуацію в цій сфері.
9 серпня 2021 року IPCC оприлюднила свій новий, шостий звіт — про кліматичні зміни станом на 2021 рік та майбутні ризики для людства на найближче сторіччя. Повний документ налічує майже 4 тис. сторінок, містить детальні прогнози для різних регіонів Землі та є продуктом кропіткої праці найкращих кліматологів й інших учених з різних країн.
«Сьогоднішній звіт Робочої групи-1 IPCC — це надзвичайний сигнал тривоги [code red] для людства», — прокоментував публікацію Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Головні висновки доповіді містяться в 42-сторінковому узагальненні, яке покликано прояснити їх для ЗМІ, громадськості, світових топ-політиків. І висновки ці гранично тривожні: автори доповіді вказують на незворотні зміни, спровоковані викидами парникових газів, й описують сценарії розвитку ситуації в майбутньому.
Слухайте подкаст на цю тему
Увагу світових ЗМІ до доповіді загострила хвиля серйозних природних катастроф, що охопили світ в останні тижні - від повеней в Європі до нинішніх катастрофічних пожеж у Туреччині, Греції та Каліфорнії.
НВ зібрав головні висновки нового звіту Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.
Саме людство спровокувало безпрецедентні зміни клімату на Землі
На відміну від попередніх доповідей IPCC, лише нинішня вперше прямо пов’язує з діяльністю людини природні катастрофи останніх років на нашій планеті.
«Беззаперечний факт: вплив людини „розігрів“ атмосферу, океан та суходіл», — озвучують головний висновок автори доповіді. При цьому масштаб нещодавніх зміни всієї кліматичної системи Землі названо «безпрецедентним» для цілих століть і навіть тисячоліть.
Рівень вуглекислого газу в атмосфері нашої планети зараз найвищий за 2 млн років. Темпи потепління — найшвидші за 2 тис. років (а до цього подібні зміни, ймовірно, були лише 100 тис. років тому). Середня температура — найвища за 6,5 тис. років. Рівень світового океану підіймається рекордними темпами за 3 тис. років, а його кислотність — максимальна за 2 млн років.
Вчені більше не сумніваються, що саме обумовлені діяльністю людини зміни провокують також екстремальні погодні та кліматичні явища, серед яких:
- хвилі спеки,
- надзвичайні опади,
- посухи
- тропічні циклони,
- скорочення обсягу арктичного льоду, снігового покриву та вічної мерзлоти.
Найбільш незворотними вчені називають зміни, що стосуються світового океану, його рівня і льодових шапок нашої планети.
Людям доведеться відповідати: «лагодити» клімат вже немає часу
«Головний підсумок у тому, що ми маємо в запасі нуль років, щоб уникнути небезпечних змін клімату, тому що вони вже тут», — роз’яснив CNN невтішні висновки вчених американський кліматолог Майкл Манн, провідний автор звіту IPCC за 2001 рік.
Нова ж доповідь IPCC констатує: як би відчайдушно не намагалося людство знизити викиди CO2 та інших шкідливих газів вже зараз, у найближчі 20 років середня температура на Землі (біля її поверхні) виросте ще на 1,5°C.
Єдиний шанс, який дають людям вчені, полягає ось в чому: утримання зростання температури на рівні 1,5°C поки не здається неможливим, але лише в разі консолідованих світових зусиль. Причому ця боротьба за зниження парникових викидів має бути «негайною, швидкою та повномасштабною».
Її необхідний масштаб дозволяють оцінити такі цифри. З 1850 року обсяг викидів CO2, спродукованих людством, оцінюється у 2400 млрд т. Щоб зберегти 66%-й шанс утримати потепління в межах 1,5°C, ми можемо допустити викид ще не більше ніж 400 млрд тон вуглекислого газу (у найближчі два десятиліття).
Сценарії подальшого потепління — від межі виживання до кліматичної катастрофи
У звіті описано кілька сценаріїв того, як можуть розвиватися наслідки глобального потепління на Землі в найближчі десятиліття:
- людству вдасться утримати його на рівні 1,5°C до середини ХХI століття — цей поріг вважається критичним, з чим погодилися більшість світових лідерів (у т.ч. в рамках Паризької кліматичної угоди 2015 року);
- скорочення викидів буде відбуватися повільніше, ніж планується — що призведе до підвищення температури на 2 °C і суттєво погіршить кліматичні ексцеси на Землі (такий рівень потепління вважається імовірним до кінця ХХI століття);
- якщо викиди CO2 та інших газів не будуть скорочені за найближчі десятиліття — очікується зростання температури до 3 °C, що буде близьким до катастрофи;
- якщо людство взагалі не буде прагнути до скорочення парникового ефекту — неминуче потепління на 4−5° C, що спричинить апокаліптичні наслідки.
Прикладом відмінності цих сценаріїв можуть бути хвилі екстремальної спеки, які до глобального потепління траплялися раз на 50 років, а зараз відбуваються кожні 10 років в середньому. Потепління на 1,5°C зробить частішим їх прихід удвічі - приблизно кожні 5 років. Якщо температура зросте на 2 °C, то нестерпна спека буде наздоганяти планету раз на 3,5 роки; а потепління на 4 °C скоротить цей проміжок до 15 місяців.
Інший приклад — здатність суші й океанів поглинати забруднення, що продукується людиною. Якщо людям вдасться скоротити парникові викиди негайно і швидко, Земля збереже здатність поглинати їх на 70%, а без такого скорочення цей показник знизиться до 40%, що ще більше посилить проблему.
Сховатися від глобального потепління в розвинених країнах не вдасться
Автори доповіді прогнозують, що у зв’язку з подальшим глобальним потеплінням «кожен регіон [Землі] все більше відчуватиме одночасні й множинні зміни» в тих сферах, які залежать від змін клімату.
Навіть за умов глобального потепління на 1,5°, яке вчені вважають неминучим вже до середини нинішнього століття, вони прогнозують почастішання сильних опадів і повеней:
- в більшості регіонів Африки та Азії (висока ступінь ймовірності),
- у Північній Америці (достовірність прогнозу — від середнього до високого),
- в Європі (середня імовірність).
Крім того, навіть при мінімальних темпах потепління очікуються частіші сільськогосподарські та екологічні посухи на всіх континентах, окрім Азії (у порівнянні з періодом 1850−1900 років).
«Ми більше не можемо вважати, що громадяни більш заможних і безпечних країн, таких як Канада, Німеччина, Японія і США, зможуть перечекати гірші ексцеси стрімкої дестабілізації клімату, — цитує The Guardian коментар професора Кетрін Хейхо, наукової співробітниці екологічної організації The Nature Conservancy. — Тепер очевидно, що ми всі в одному човні - і стикаємося з проблемою, яка торкнеться кожного з нас протягом нашого життя».
Найгірше буде жителям великих міст
У доповіді підкреслюється, що міста на локальному рівні підсилюють потепління, спровоковане діяльністю людини, а тому подальша урбанізація на тлі почастішання екстремальних погодних умов вдарять по мільйонах їх жителів.
Серед неминучих і найбільш ймовірних наслідків глобального потепління для міст автори звіту прогнозують:
- почастішання і посилення інтенсивності хвиль спеки;
- збільшення ймовірності випадання рясних опадів;
- зростання загрози повеней через навантаження на міські стічні системи, а в прибережних містах — через поєднання сильних опадів з підвищенням рівня світового океану, посиленням штормів і циклонів.
Уже до кінця ХХI століття підвищення рівня океану може коливатися в межах 28−100 см (в залежності від інтенсивності потепління і танення льодовиків), попереджають автори звіту. При найгіршому ж сценарії рівень світового океану на той час підніметься на 2 м, а до 2150 році - на 5 м.
Такі екстремальні явища, як прибережні повені, відбуватимуться не рідше одного разу на рік в 60% потенційно можливих місць вже до 2100 року (хоча раніше траплялися лише раз на сторіччя).
«Це може здатися дуже далеким, але вже народилися мільйони дітей, які цілком можуть дожити до початку XXII століття», — зазначає один з авторів звіту, професор Джонатан Бамбер з Бристольського університету (Велика Британія).