Сьогодні п'ятниця, і замість звичного огляду я хочу трохи докладніше зупинитися на феномені Стівена Беннона – старшого радника президента США з політичних і стратегічних питань. Цей неординарний чоловік буде визначати шлях розвитку найпотужнішої країни на планеті, тому моєї вчорашньої статті про його погляди і сходження у владу, думаю, недостатньо. Крім того, я б хотів висловити кілька особистих міркувань щодо Беннона, для яких формат колонки підходить найкраще.
На сьогоднішній день американський політичний клас вже змирився з наявністю в Білому домі «сірого кардинала», який керує країною замість президента. Всезнаючі джерела американської преси з'ясували, що Беннон написав Трампу інавгураційну промову, пише і редагує президентські укази, є головною людиною в Раді національної безпеки. Крім того, він встановив менторство над Іванкою Трамп – улюбленою дочкою президента і її чоловіком – Джаредом Кушнером, якому Трамп безмежно довіряє.
Беннон перебуває біля Трампа під час усіх його телефонних розмов з лідерами іноземних держав, даючи президентові поради по ходу бесіди. Він відсторонив від механізмів вироблення і прийняття рішень в області безпеки і зовнішньої політики радника з національної безпеки Майкла Флінна. (Правда, про стосунки Беннона – Тіллерсона нічого виразного поки не повідомляється).
На досягнутому новоспечений «сірий кардинал» не зупиняється. Він продовжує плести в Білому домі і околицях систему прийняття ключових рішень, яка буде замкнута персонально на ньому. Використовуючи свій вплив на Трампа, він розсаджує своїх людей на другі і треті посади в різних міністерствах і департаментах. Його цілі зрозумілі: по-перше, отримувати інформацію звідти з перших рук, по-друге, активно впливати на прийняті там рішення. Такими темпами через кілька місяців вся виконавча гілка влада буде в його руках.
У Вашингтоні зараз багато хто задається питанням про кінцеві цілі Беннона (What is his endgame?). Грубо кажучи, чого ж він хоче домогтися, коли отримає шуканий обсяг влади? Тут можна дати слово найстаршому раднику президента США з політичних і стратегічних питань: «Я – ленініст. Ленін хотів знищити державу, це і моє завдання також. Я хочу знищити все до біса, ліквідувати існуючий порядок».
Альтернативний політичний устрій, про який мріє Беннон, не менш екзотичний, ніж його самовизначення. В одному зі своїх інтерв'ю він так описав свій ідеал: «Дік Чейні. Дарт Вейдер. Сатана. Ось де справжня влада». Після таких заяв будь-яка розсудлива людина потисне плечима, покрутить пальцем біля скроні і відправиться своєю дорогою. Але в даному випадку світу так просто не уникнути цього, бо Беннон став занадто сильний. До Дарта Вейдера і сатани йому, звичайно, далеко, але от на Діка Чейні, який спритно маніпулював Джорджем Бушем, він перетворюється просто на очах.
Якщо Чейні був головним адвокатом введення військ в Афганістан та Ірак, то у Беннона цілі куди більш амбітні. «У найближчі п'ять-десять років ми вступимо у війну з Китаєм через острови, які вони насипають у Південно-Китайському морі. У цьому немає ніяких сумнівів», – сказав нинішній радник Трампа всього рік тому. Оскільки обидві країни володіють ядерною зброєю, то і війна може стати відповідною.
Але це через п'ять років. На найближчу перспективу Беннон передрікав, що США вступлять у «широкомасштабну війну на Близькому Сході». Варто звернути увагу на те, що не пройшло і місяця перебування Трампа в Білому домі, а його адміністрація вже загрожує і Китаю, і Ірану – країнам, які в розумінні Беннона є єдиними серйозними опонентами США.
На іранському напрямі справа зайшла вже досить далеко: прес-секретар Трампа Шон Спайсер 2 лютого звинуватив Іран у нападі на американський військовий корабель в Червоному морі. Хоча насправді, мова йшла про постріли по саудівському фрегату з боку єменських повстанців-хуситів. Тим не менш, багато простих американців вже вірять в те, що іранці напали на їхній корабель. Приблизно таку ж тактику Чейні і До використовували перед вторгненням в Ірак, щоб зв'язати ніяк не пов'язані «Аль-Каїду» і Саддама Хусейна. Журналісти, які висвітлювали ту операцію, вже забили тривогу, підозрюючи Білий дім намір повторити її – вже з Іраном.
Судячи з перших же указів і дій Трампа, Білий дім взяв на озброєння стратегію свого радника, спрямовану на наростання взаємної ненависті, конфліктів і хаосу як усередині США, так і за їх межами. Справа в тому, що саме в такій ситуації стане можливою реалізація давно заявленої цілі Беннона – руйнування існуючого світопорядку. Він буде робити все можливе, щоб зруйнувати Республіканську і Демократичну партії, Євросоюз, НАТО, СОТ, ООН, інші інститути і символи глобалізму.
Ленін у свій час радів початку Першої світової війни, вбачаючи в ній шанс на загибель існуючого тоді світу і наступну революцію – як у Росії, так і в усьому світі. Беннон, що називає себе учнем Ілліча, знаходиться навіть у більш вигідному положенні – у нього є реальна можливість почати таку війну.
Цілком імовірно, що в реалізації своїх планів нова адміністрація Білого дому буде спиратися на режими з аналогічним деструктивним порядком денним, що оточили себе кільцем військових конфліктів і нестабільності – кшталт Росії та Туреччини. Для України це не дуже хороші новини. Нова американська адміністрація не буде прислухатися до прихильників миру і стабільності в Європі так само уважно, як попередня. Більше того, є чимала ймовірність, що трампівський Білий дім буде переслідувати протилежні цілі, тому Володимир Путін отримає шанс на безкарне продовження війни на Донбасі.
Ну і останнє. У багатьох тут виникне цілком законне питання: якщо державними справами керує Беннон, то чим зайнятий президент США? А ось чим: днями він влаштував гарячу суперечку в твіттері з Арнольдом Шварценеггером з питання про долю телешоу Apprentice. Трамп оголосив, що з його відходом з цієї передачі і приходом туди Арні, рейтинги пішли вниз. Шварценеггер на це відповів, що готовий махнутися з Трампом місцями: поступитися йому посадою ведучого в обмін на Овальний кабінет. Ознайомитися з цією сюрреалістичною дискусією тепер можна і в телеефірі.