1. Почну сьогодні з досить незвичайної новини. Американські сенатори-демократи запропонували посмертно позбавити медалей Пошани двадцятьох військовослужбовців, які брали участь у Різанині біля струмка Вундед-Ні (перекладається як Поранене Коліно), де в 1890 році серед інших був убитий вождь Велика Нога, також відомий як Плямистий Лось. Це досить негарний епізод в американській військовій історії: солдати армії США перебили сотні неозброєних індіанців племені Міннеконжу, які пішки прямували під білим прапором у резервацію Пайн-Рідж (Сосновий Кряж). Більшість убитих становили жінки і діти, що, звісно, посилює тяжкість цього злочину. Втім, 130 років тому порядки були іншими, і керівництво США ніякої трагедії в події не побачило. Тоді два десятки учасників цієї різанини навіть отримали вищі військові нагороди США. Зараз же ось зробили спробу хоча б заднім числом виправити ситуацію.
2. Чинний американський президент Дональд Трамп провів День подяки в Афганістані, де американські солдати й офіцери воюють проти непокірних тубільців у наш час. Я нечасто хвалю Трампа, але тут маю визнати — він не став перетворювати свій візит до Афганістану на політичне шоу, а просто привітав військовослужбовців зі святом. Дивна річ: коли він робить щось нормальне, а не дике, це саме собою стає новиною.
3. Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон тим часом слізно попросив американського президента не коментувати перебіг передвиборчої кампанії в Сполученому Королівстві, де 12 грудня призначили загальні вибори. Це цікавий випадок, оскільки Трамп старанно і постійно нахвалює Джонсона. Але проблема в тому, що британці люблять Трампа так само сильно, як холеру, геморой або чорну віспу. Тому його заклики часто сприймаються з точністю до навпаки. Думаю, Джонсон вважав би за краще, щоб Трамп його зараз проклинав на всі боки. Тоді лідер британських Торі точно побив би всі рекорди популярності на виборах 12 грудня.
4. Сьогодні ж Джонсон пообіцяв своїм співгромадянам, що в разі дуже ймовірної впевненої перемоги на виборах він до 31 січня 2020 року виведе свою країну зі складу Європейського Союзу. Найімовірніше, так воно й буде, оскільки проведення Брекзиту — це головна обіцянка Торі, а на шляху її здійснення вже не буде сильної опозиції, як зараз. Тому, ймовірно, Великобританія вступає в передостанній місяць свого перебування в ЄС. Я, до речі, інколи ходжу з роботи додому повз британське посольство в Києві — прапор ЄС на ньому поки ще висить…
5. Багаторічному голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру дуже пощастило, що вихід Великобританії з ЄС перенесли на початок наступного року. Тепер Брекзит точно відбудеться не в його каденцію. Сьогодні Юнкер, відомий екстравагантними заявами і поведінкою, провів останній свій брифінг на посаді глави ЄК. Останні слова Юнкера на цій посаді звучали так: «Я не хочу казати „до побачення“, оскільки пролив чимало сліз, і мені досить. Тепер я щасливий піти, тому що бути президентом Єврокомісії не завжди легко. Крім того, я зголоднів». На заміну Юнкеру 1 грудня прийде колишня міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн. До речі, сьогодні ж глава Європейської Ради поляк Дональд Туск передав повноваження своєму наступнику — Шарлю Мішелю з Бельгії.
6. Між Францією і Туреччиною почався дипломатичний скандал. Все почалося з того, що Еммануель Макрон розкритикував бездіяльність НАТО щодо вкрай сумнівної турецької операції в Сирії, заявивши, що в альянсу «настала смерть мозку». На це турецький султан Реджеп Таїп Ердоган порадив Макрону перевірити, чи живий його власний мозок, а то, мовляв, є в цьому певні сумніви. Макрон образився. МЗС Франції викликало на килим посла Туреччини, щоб той дав пояснення щодо образ на адресу президента Франції. Турки, думаю, дадуть ще в'їдливішу відповідь. Загалом, тут можна сміливо констатувати, що Макрон не дуже й далекий від істини. Весь світ занурюється в хаос, а учасники НАТО напередодні саміту альянсу в Лондоні ледь не в бійку між собою лізуть, з’ясовуючи, хто з них розумний, а хто — не дуже. Я, якщо що, вважаю, що «обоє рябоє» — і Макрон, і Ердоган.
7. На цьому тлі несподівано нормально показали себе сьогодні Україна і Росія, які, незважаючи на війну, зуміли домовитися про квоти вилову риби в Азовському морі. Якщо чесно, я й не очікував, що в природі існує можливість домовитися з РФ хоч про щось. Втім, треба ще подивитися, як цю угоду виконуватимуть. Оскільки в минулому у Москви з цим були дуже серйозні проблеми.
8. У нас мало хто стежить за розвитком політичної кризи в Іраку. А даремно. По-моєму, там справа йде до появи чергової версії сунітської «Ісламської держави». Проблема в тому, що шиїти і суніти, які населяють країну, все сильніше віддаляються один від одного, перетворюючись на ворогів. А оскільки уряд, армія і поліція в руках шиїтів, сунітів там дико притискають, через це їм нічого не залишається, як іти в підпілля — стріляти і підривати співгромадян. Сьогодні там про швидку відставку заявив прем'єр-міністр — шиїт Адиль Абдул-Махді. Можливо, це якось врятує ситуацію. Якщо ж ні, то дуже ймовірним стане відновлення громадянської війни в цій країні. Я, якщо чесно, думаю, що краще б розвести курдів, шиїтів і сунітів Іраку в три різні держави (або федеральні території). Ну не можуть вони разом поки що жити разом у мирі, тому можна дати їм пожити окремо. Набагато краще, ніж річки крові проливати.
9. Ну й останнє на сьогодні: в Лондоні і Гаазі невідомі люди сьогодні намагалися вбивати перехожих ножем. Я майже не сумніваюся, що це — бойовики Ісламської держави, які так нагадують про те, що їхня справа живе і процвітає, а перемоги країн Заходу в Сирії й Іраку були лише тимчасовим успіхом. тепер «Ісламська держава» живе в інтернеті і діє всюди, де він є.