1. Головна подія дня, яку з певною натяжкою можна назвати міжнародною, - це новий раунд скандалу з національним відбором на пісенний конкурс Євробачення в Ізраїлі. Мені здається дуже шкідливим рішення не відправляти туди формальну переможницю, навіть незважаючи на її вкрай спірні заяви. На мій погляд, інститути набагато важливіші за конкретних людей. Якщо вона перемогла, то повинна їхати. Те, що початкові правила відбору не передбачали політичну свідомість, є прорахунком організаторів конкурсу, які й повинні нести відповідальність (їх треба просто звільнити). Замість цього вони, схоже, заднім числом переписали вимоги до кандидатів, що абсолютно нечесно. У суспільстві з серйозним дефіцитом довіри такі дії вкрай негативно позначаються на його цілісності й повазі до фундаментальних інститутів. Обиватель думає: "Якщо вони не можуть дотримуватися власних правил навіть у всіх на виду, в пісенному конкурсі, то чого тоді очікувати від судів, де вирішуються мільярдні питання? А вибори? Та там точно суцільний обман!". Суспільство, в якому люди не довіряють фундаментальним інститутам і один одному, набагато більш вразливе перед реальними зовнішніми і внутрішніми загрозами. Думаю, що рішення це було помилковим.
2. Дуже цікаві новини в понеділок увечері прийшли з Великої Британії. Там лідер партії Лейбористів Джеремі Корбін оголосив, що підтримає законопроект, спрямований на проведення повторного референдуму про вихід країни з Європейського Союзу. Одночасно він запропонує поправки в угоду з ЄС про Брекзит, зажадавши ввести туди зобов'язання поширити на Сполучене Королівство дію Європейського митного союзу. Більшість виборців Лейбористів раніше підтримували Брекзит, проте в останні місяці бажаючих залишитися в ЄС стало все більше. У цьому сенсі рішення Корбіна сміливе, але не революційне. Крім того, у нього є і "страховка" у вигляді поправки про Митний союз. Схоже, що в Лондоні намічається щось дуже цікаве. (Хоча народ там останні кілька років зовсім не нудьгує).
3. Дуже погані новини прийшли сьогодні з Ісландії. Місцева влада дозволила своїм рибалкам вбити 2130 китів. Оскільки ці тварини мають когнітивні здібності чотирирічної дитини, я не можу сказати "відловити" або "добути". Тут саме "вбити". Чесно кажучи, я взагалі не розумію, як можна вбивати і їсти китів, мавп, слонів та інших тварин, які можуть спілкуватися з людиною, висловлювати різні почуття, відчувати емоції й емпатію. Протистояти цьому конкретному рішенню можна лише бойкотом Ісландії як туристичного напрямку. В ЄС і США вже піднімається хвиля у відповідь: люди закликають не їздити в Ісландію, поки вона не припинить масові вбивства китів.
4. Китів мені дуже шкода, а ось охоронні загони російського режиму – не дуже. Сьогодні в Москві невідомий чоловік вдарив кулаком в обличчя співробітника ФСБ РФ. Той впав, до нього підійшли люди, які запропонували допомогу. Вони допомогли ефесбешнику встати, але потім він виявив пропажу всіх своїх грошей, кредитних карток і посвідчення особи. Особливо несумно від того, що побитий виявився не дрібною сошкою, а цілим начальником ФСБ в Хабаровському краї. Схоже, що мода бити поліцейських, прокурорських і гебістських співробітників у Росії не припиняється, а лише набирає обертів.
5. Вкрай незвичайну заяву сьогодні випустив AIPAC – американська лобістська група, яка відстоює інтереси ізраїльських правих у Вашингтоні. Лідери AIPAC засудили прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху за вступ у передвиборний союз з партією "Єврейська Сила", яка вважається радикально-націоналістичною з переходом у щось зовсім вже непристойне. Американські євреї навіть назвали її "расистською". Прихильники цієї партії закликають ввести в Ізраїлі теократичний лад, анексувати Західний Берег, вигнати звідти всіх "невірних" (тобто арабів), законодавчо заборонити шлюб і секс між євреями і неєвреями. Самих євреїв пропонується розділити на "правильних" і "не дуже", скасувати рівноправність жінок і заборонити гомосексуалізм. Загалом, це чергові "духовні скріпи". Тут дивно те, що AIPAC в минулому беззастережно підтримував дуже правого Нетаньяху, вважаючи його найбільш адекватним керівником Ізраїлю. Але Бібі, як іноді називають ізраїльського прем'єра, як з'ясовується, став занадто радикальним навіть для своїх колишніх прихильників у США.
6. Президент Венесуели Хуан Гуайдо, який фактично знаходиться у вигнанні, сьогодні попросив у США і Європи розглянути "всі опції" для відновлення свого правління (і демократії) в рідній країні. Зараз, я нагадаю, там рулить процесами колишній водій автобуса, узурпатор і диктатор Ніколас Мадуро. Гуайдо натякає, що Захід в разі потреби має наважитися на застосування сили проти Мадуро. Американці раніше не виключали такої можливості, а от Європа вагається. Іспанія сьогодні заявила, що виступає проти військового втручання у венесуельські справи. Мадуро, розуміючи, що його влада тримається зараз на волосині, пішов слідами Володимира Путіна. Його люди знищують їжу з гуманітарних караванів, які прориваються в країну ззовні, через кордони. На відміну від РФ, її не чавлять бульдозерами, а спалюють – прямо на очах у голодних венесуельців. Мадуро спеціально створив у країні голод, щоб маніпулювати людьми за допомогою їжі. Тепер же він бачить в гуманітарній допомозі прямий виклик своїй владі. Він розуміє, що голодні люди підуть за тим, хто запропонує їм продукти, тому і спалює їжу конкурента – Гуайдо.
7. Ну і останнє на сьогодні. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав РФ і США повернутися до дотримання договору про ліквідацію наземних ракет середньої і малої дальності в Європі. За його словами, через вихід цих країн з договору "терпить крах" вся міжнародна система контролю за озброєннями. В якомусь сенсі, відбувається те ж, що й у першій новині: дивлячись на дії Москви і Вашингтона, всі інші країни перестають довіряти міжнародним інститутам і домовленостям, розраховуючи тільки на себе і свої сили. У цих умовах ніхто не збирається дотримуватися колишніх угод, накопичуючи у себе якомога більше смертоносну і досконале зброю. Якщо світ і справді не повернеться до якоїсь подоби взаємної довіри (а він не повернеться), то ця зброя рано чи пізно почне стріляти. Інакше просто не буває.