1. Однією з головних історій останніх днів стала перестрілка в центрі Москви, яку влаштував затятий прихильник Володимира Путіна, член руху «НОД» Євген Манюров. Людина, яку можна назвати «ватником на стероїдах», випадково продемонструвала, наскільки безпорадна російська влада проти реальних екстремістів і терористів. Він самостійно вбив двох співробітників МВС і ФСБ, ледь не взяв штурмом Луб’янку і цілу годину вільно гуляв центром Москви, обстрілюючи силовиків. Але і це ще не все. Як з’ясувало видання «Медуза», російські правоохоронці настільки не розуміли, що відбувається, що навіть після ліквідації Манюрова ще деякий час обстрілювали один одного і навіть поранили одну людину. Коли Дмитра Пєскова запитали, що його бос думає з цього приводу, прес-секретар Путіна вельми роздратовано відповів: «Не зовсім розумію запитання. Чесно кажучи, не зовсім розумію тему дискусії, яка ведеться. Мені нема чого додати до того, що я вже сказав». Він «не розуміє», але зате всі інші прекрасно розуміють!
2. Справлятися з терористами російські силовики не вміють, оскільки активно вчаться бити дітей. У буквальному сенсі. Днями в Татарстані відбулися навчання місцевого ОМОНу з розгону мітингу опозиції. На роль опозиціонерів амбали-менти вибрали учнів місцевої школи. Групу дітей поставили перед омонівцями, після чого «правоохоронці» почали тренування. Воно полягало в тому, що школярів штовхали щитами, дубасили гумовими палицями і кидали їх на сніг. Коли побиті школярі розповіли про цю «пригоду» батькам, ті спробували скаржитися. Але місцеве МВС сказало їм, що діти брешуть, оскільки роль опозиціонерів на навчаннях виконували самі поліцаї, тільки переодягнені в цивільний одяг. Мені все-таки здається, що в цій ситуації бреше поліцейське начальство. Воно інакше й не вміє.
3. Вищезгаданий Пєсков сьогодні відзначився ще раз. Він заявив, що Росія обов’язково відповість на санкції, введені американцями проти Турецького і Північного потоку-2. Ці санкції, закладені у військовому бюджеті США, вже призвели до зупинення будівництва газопроводу дном Балтійського моря — підрядники не хочуть мати справ з компаніями і країнами з американського «чорного списку». Чим саме відповість Росія на ці санкції, сказати складно. Найгірше, що вона може зробити для Вашингтона — це відкрито втрутитися у вибори президента США 2020 року, щоб поставити під сумнів підсумки голосування і посіяти розбрат між американцями. Крім того, Путін може відігратися і на простих росіянах. Наприклад, їм можуть заборонити купувати іноземні ліки, як раніше заборонили іноземну їжу. Але Україні можна тільки порадіти — Північний потік-2, що став абсолютно політичним антиукраїнським проектом, провалюється в усіх напрямках.
4. Тим часом Україна продовжує залишатися в центрі світової уваги. Головна причина — це, звісно, скандал, який почався в США після телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, що відбувся 25 липня. Як вважає приблизно половина американців, під час цього дзвінка американський президент намагався шантажувати українського, щоб витиснути з нього компромат на колишнього віце-президента США Джо Байдена. Ця історія стала настільки важливою, що у вигляді карикатури навіть потрапила на обкладинку підсумкового номера американського видання The Week. Трамп і Зеленський зображені на Красній площі, перетягуючи ракету комплексу «Джавелін». Їх оточують і інші персонажі, зокрема напівголий Володимир Путін, що летить на санях Санта-Клауса кудись на південь. Картинку можете подивитися тут!
5. Тим часом Трампу знову доводиться придумувати виправдання, чому він намагався тиснути на Україну. Вчора некомерційна організація Center for Public Integrity опублікувала інформацію про те, що Білий дім заморозив виділення військової допомоги Україні через 91 хвилину після розмови Трампа і Зеленського. Після цієї публікації демократи зажадали обов’язково викликати для надання свідчень у Сенат співробітника фінансово-бюджетного управління Білого дому Майка Даффі. Саме він був тією людиною, яка передала в Пентагон розпорядження заморозити допомогу Україні. Всім, звичайно, тепер цікаво — чиє ж це було розпорядження? У Білому домі на це відповідають, що «інформацію просто вирвано з контексту, і все було не так». Але допитати пана Даффі, щоб з’ясувати, як же все було, Трамп все одно не дозволяє.
6. Тверда відмова республіканської більшості в Сенаті заслухати свідків у справі Трампа породила ще один конфлікт. Нижня Палата Конгресу (Палата представників) заявляє, що не подасть у Верхню (тобто в Сенат) обвинувальний висновок для суду проти Трампа, поки не отримає гарантій, що процес буде чесним і об'єктивним. Фактично це означає гарантії допиту головних свідків у справі: вищезгаданого Майка Даффі, глави АП Міка Малвейні, екс-радника з нацбезпеки Джона Болтона та низки інших. Демократи кажуть: «Нормальний, чесний суд зі свідками і документами ми дозволимо провести. А профанацію — ні». Республіканці в Сенаті шалено незадоволені цією вимогою, бо вона руйнує їхню стратегію — швидко оголосити Трампа невинуватим і забути цей скандал. Особливо незадоволений сам Трамп, який був упевнений, що перемога в цьому протистоянні вже у нього в кишені. За визнанням його особистого шакала Табаки — сенатора Ліндсі Грема, — «президент злий як чорт і вимагає термінового суду». Я ж упевнений, що демократи його добряче помаринують, перш ніж почнуть цей суд. Вони хочуть, щоб Трамп повисів у повітрі між виправданням і осудом, понервувався і позлився. Думаю, це відмінний план. До речі, більшість американців (71 відсоток), мріючи про грандіозне шоу з криками і скреготом зубів, теж хочуть почути показання свідків у Сенаті. Тож Трампу і його команді буде дуже непросто відбрехатися від запрошення на суд Даффі, Малвейні, Болтона та інших.
7. Сам Болтон поступово стає одним з найжорсткіших критиків трампіської зовнішньої політики. Сьогодні він оголосив про повний провал президента на північнокорейському напрямі. Він справедливо зазначив, що незважаючи на братання з Кім Чен Ином і два раунди переговорів, Трамп не зміг вичавити з Пхеньяна хоча б однієї поступки з денуклеаризації. КНДР, як і раніше, проводить ракетні випробування, виготовляє атомні боєголовки і не думає роззброюватися. Навіть більше, північнокорейці навчилися тиснути на Трампа, оскільки розуміють, що він дуже хоче добитися мирного врегулювання. Болтон розповів, що навіть американські дипломати розуміють безуспішність трампівської політики на цьому напрямі. Оскільки Болтон раніше лаяв президента за його політику щодо Ірану, Афганістану, Росії та Венесуели, я думаю, що Болтон може все-таки з’явитися на слуханнях у Сенаті та дати свідчення проти свого колишнього боса. Хоча, можливо, він просто обмежиться жорсткою його критикою.
8. Туреччина оголосила, що незадоволена вироком у справі про вбивство опозиційного саудівського журналіста Джамаля Хашукджі, якого його ж співвітчизники задушили, розпиляли на шматки і розчинили в кислоті в королівському консульстві у Стамбулі. Анкара натякає, що засуджені за вбивство журналіста — це «стрілочники», які просто робили те, що їм накажуть. Водночас в усьому світі є небезпідставні підозри, що замовником вбивства колумніста The Washington Post був спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман — великий друг Дональда Трампа і Володимира Путіна. Теоретично, Туреччина могла б зараз опублікувати дані своєї розвідки, яка, мабуть, підслухала і підгледіла момент вбивства і розмови в консульстві. Але, найімовірніше, Анкара спочатку торгуватиметься з Саудівською Аравією, з якої можна багато чого витиснути в обмін на ці записи.
9. Туреччина сьогодні відзначилася в іще одній історії. Її президент заявив, що розмірковує про посилення військової підтримки Уряду національної згоди Лівії, який уже кілька років веде відчайдушну боротьбу за виживання з Лівійською національною армією. Армія досить успішно тисне рідний уряд завдяки допомозі від Росії, ОАЕ і Єгипту. Всі три диктатури допомагають генералу Халіфі Хафтару, який хоче захопити Триполі і викинути звідти Уряд національної злагоди разом із незгодними з ним політиками. Однак уряд відбивається завдяки підтримці Заходу, а також ісламістів з усього світу. Нам ця історія цікава в тому сенсі, що в разі долучення до війни Туреччини Путін і Ердоган будуть по різні боки барикад. Небанальний розвиток міцної диктаторської дружби!