1. Головна подія останніх днів, здатна сильно вплинути на весь світ, - це, звичайно, рішення Дональда Трампа вивести війська з Сирії. Зараз 2200 американських солдатів і офіцерів там виконують відразу кілька вкрай важливих ролей. По-перше, вони утримують Туреччину від нападу на союзників США - курдів. По-друге, вони не дають відродитися Ісламській державі. По-третє, вони не дають Сирії, Ірану та Іраку створити "шиїтський полумісяць" від Індостану до Середземномор'я. По-четверте, вони блокують доступ режиму Башара Асада до нафтових багатств східної Сирії. По-п'яте, є гарантією нез’явлення іранської армії біля кордонів Ізраїлю. Своїм рішенням Трамп все це ламає, допомагаючи ворогам США і сильно псуючи життя американським союзникам. Дуже складно придумати зовнішньополітичну дію, яка б гірше позначилося на міжнародному становищі США.
2. Після заяви Трампа про виведення військ на Близькому Сході і в усьому іншому світі політики, військові та дипломати були шоковані. Зраділи лише представники Росії, Ірану, Туреччини та Ісламської держави, які отримали можливість суттєво зміцнити свої позиції. Бойовики ІД негайно почали контрнаступ на південному сході Сирії. Вони розуміють, що без американської допомоги курди зараз побіжать на північ рятувати свої будинки і сім'ї від неминучого турецького вторгнення. Воювати за інтереси США, які їх кинули, курдам ніякого сенсу немає. Відповідно, завдяки Дональду Трампу майже знищена ІД зараз отримує реальний шанс на швидке відродження.
3. Різко негативна реакція на рішення про виведення військ чекала Трампа й у США. Головним порушником спокою став міністр оборони Джеймс Меттіс. Він заявив про повну свою незгоду з політикою президента і анонсував вихід у відставку в лютому майбутнього року. За словами Меттіса, він змушений надати Трампу можливість підшукати іншого держсекретаря. Значення цієї відставки в тому, що Білий дім залишає остання людина, яку в США було прийнято називати "дорослим" і "нормальним" членом адміністрації Трампа. Тепер там залишилися одні лише неврівноважені психи, садисти і шахраї на чолі з самим президентом. Американська політична еліта дуже побоюється, що без "дорослого" нагляду Трамп може влаштувати щось дуже небезпечне і навіть руйнівне.
4. Емоції, які захлеснули Вашингтон, складно назвати радісними. Швидше, тут мова йде про суміші жаху і паніки. Причому ці почуття відчувають не тільки політичні опоненти Трампа з Демократичної партії, але і його прихильники-республіканці. Ось які відгуки відставка Меттіса отримала в твітерах республіканських політиків і політологів:
- Девід Фрам: "ОК, пора панікувати".
- Марко Рубіо: "Ми рухаємося в напрямі жахливих помилок, які несуть небезпеку для нашої країни, її альянсів і посилять наших ворогів".
- Нік Вілсон: "Трамп щойно позбувся найважливішого, спокійного і компетентного члена своєї адміністрації. Ось тепер я серйозно боюся за майбутнє нашої країни".
- Білл Крістол: "За тридцять років роботи у Вашингтоні мені ніколи не було так страшно за майбутнє країни, як зараз".
- Майк Коффман: "Звільнення Меттіса дуже мене турбує. Протягом останніх двох років він захищав нас від хаосу - як в Білому домі, так і в збройних силах".
- Чарлі Сайкс: "Сьогодні поява у Трампа серйозного противника на республіканських праймеріз [в 2020 році] стала дуже ймовірною".
Краще за всіх, на мій погляд, виступив демократ, колишній директор ЦРУ Джон Бреннан: "Ну, що, республіканці? Довго ви ще збираєтеся терпіти цей фарс? В політиці і економіці, в країні і в світі - величезні проблеми. Ви чекаєте справжньої катастрофи, щоб почати діяти? Так ви її дочекаєтеся!"
5. Як пише видання The Guardian, союзники США в Європі звільнення Меттіса "зустріли з сумішшю паніки, дезорієнтації і гарячкових заходів щодо нейтралізації шкоди". Європейські лідери і міністри оборони в один голос говорять, що на тлі жахливого Трампа Меттіс був їх світлом у віконці і єдиною втіхою за океаном. Саме з ним вони вважали за краще обговорювати всі важливі справи, що стосуються військової і військово-дипломатичної сфер. Крім того, всі вони стверджують, що заява Трампа про знищення Ісламської держави просто не відповідає реальності. Це брехня, яку президент США придумав з абсолютно незрозумілими цілями. До речі, навіть американське міністерство оборони запевняє, що в Іраку і Сирії досі воюють близько 30 тисяч бойовиків ІД. Це ціла армія, яка дуже далека від остаточного розгрому.
6. Не менш важлива історія зараз розгортається і в економічній сфері. Трамп вимагає, щоб Конгрес виділив на будівництво стіни на кордоні з Мексикою 5-7 мільярдів доларів. Депутати кажуть, що ця стіна марна, а Трампу вона потрібна лише щоб потішити своє самолюбство (він обіцяв її побудувати під час передвиборної кампанії). Грошей не дають. У відповідь президент пообіцяв заблокувати ухвалення бюджету, що призведе до невиплати зарплатні та зупинки роботи багатьох урядових установ. Депутати (республіканці і демократи) запропонували тимчасове рішення: прийняти закон про фінансування саме бюрократії, щоб не залишати мільйони людей без грошей перед святами. Трамп спочатку погодився. Але потім різні політологи-консерватори в телевізорі сказали, що у президента немає чоловічої гідності, раз він не здатний тримати своє слово. Трампа практично обізвали кастратом, після чого він змінив свою думку: угоди не буде до тих пір, поки не з'явиться фінансування для його стіни. Загалом, він знищує економіку і державну структуру США.
7. Ну і останнє на сьогодні. Уряд Іспанії вирішив продемонструвати "єдність країни" і провести виїзне засідання уряду в Барселоні. Там міністрів з Мадрида зустрінуть сотні тисяч злих демонстрантів, які називають Іспанію країною-окупантом і вимагають незалежності для Каталонії. По всьому місту йшли зіткнення з поліцією. В результаті уряд Іспанії 21 грудня виглядав як уряд окупантів у захопленому місті. Зібратися на засідання він зміг тільки під захистом шести тисяч озброєних поліцейських. Не хочуть каталонці бути як "один народ" з іспанцями - і все тут! Одна цікава деталь: раніше каталонці проводили свої мітинги підкреслено мирно. Зараз же стали будувати барикади і дубасити поліцаїв. Я вважаю, це досить важливою зміною. Вона показує, в якому напрямі розвивається рух за незалежність.