● Якби Трамп зробив це. Президент США Дональд Трамп «практично ухвалив» рішення щодо передачі крилатих ракет Tomahawk (дальність до 2,5 тис. км) Україні, про що він розповів журналістами у Білому домі. «Так, я вже практично ухвалив рішення, якщо подумати. Я хочу дізнатися, що вони з ними роблять. Так, знаєте, куди вони їх відправляють? Думаю, мені доведеться поставити це запитання», — сказав американський лідер.

2 жовтня під час спілкування з медіа перед самітом Європейської політичної спільноти в Данії Зеленський пояснив, що під час зустрічі з Трампом він обговорював надання Україні далекобійної зброї. Того ж дня речник кремлівського режиму Дмітрій Пєсков сказав, що російська сторона «належним чином» відреагує на передачу Україні ракет Tomahawk.

Відгукнувся Пєсков і цього разу:

● Кремль каже про ескалацію. Дмітрій Пєсков заявив, що постачання Україні американських ракет Tomahawk «стало б серйозним витком ескалації», але це, мовляв, «не зможе змінити стан справ на фронті». За його словами, Росія вважає, що президент США «зберігає політичну волю» на врегулювання війни в Україні.

Водночас речник Кремля сказав, що діалог РФ і США по лінії дипломатичних відомств «залишається в пригніченому стані».

● У Трампа занепокоєні через Tomahawk для України? Представники адміністрації Трампа занепокоєні, чи зможуть контролювати використання ракет Tomahawk Україною у разі їх надання, повідомило видання Axios із посиланням на джерело, яке наближене до українського уряду.

Український чиновник і джерело, близьке до уряду України, сказали, що не знають, яке рішення наразі ухвалив Трамп.

● Україна показала нову ракету. Під час показу можливостей українського оборонно-промислового комплексу для представників країн НАТО вперше публічно продемонстрували нову версію крилатої ракети Нептун. Оскільки офіційного індексу цієї модифікації ще немає, у соцмережах її жартома назвали «Пузатим Нептуном», написало спеціалізоване видання Defense Express. Як видно на фото, опублікованому міністром оборони Денисом Шмигалем, ракета Р-360 має помітні потовщення посередині корпусу.

Помітні потовщення на корпусі можуть бути додатковими паливними баками, які збільшують дальність польоту ракети. Для порівняння: звичайна Р-360 здатна вражати цілі на відстані до 280 км, тоді як Довгий Нептун — до 1000 км. Продемонстрована нова версія ракети Нептун може мати проміжні характеристики між відомими модифікаціями — імовірно, її робоча дальність становить близько 500 км. Разом з тим аналітики не виключають й інше пояснення: ракету могли зробити з меншим запасом палива, але з більшим уламково-фугасним зарядом.

● Росіяни намагаються організувати блекаут на півночі. Зранку армія країни-агресорки Росії атакувала енергетичну інфраструктуру Харківської, Чернігівської та Сумської областей. У Міненерго зазначили, що ситуація залишається складною у Сумській та Чернігівській областях, але запевнили, що застосовуються всі можливі заходи для забезпечення стабільної роботи енергосистеми в умовах постійних атак РФ. Однак станом на 7 жовтня на Чернігівщині діють обмеження споживання електроенергії.

У Міненерго закликали споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо вранці та ввечері. У Чернігівобленерго заявили, що зранку ціллю ворога стали Прилуки. Без електропостачання залишилася понад 61 тис. абонентів.

● Через ворожі удари Україна хоче збільшити імпорт газу. Україна веде переговори з міжнародними партнерами про збільшення імпорту природного газу приблизно на 30%. «Одним із питань [у переговорах із партнерами] дійсно була необхідність додаткового імпорту газу», — запевнила міністерка енергетики Світлана Гринчук. Вона нагадала, що через ЄБРР уже було залучено 500 млн євро кредиту саме на закупівлі газу, і 300 млн євро — через ЄІБ.

Крім того, Гринчук обговорила із партнерами надання енергетикам гуманітарної допомоги у вигляді обладнання для ремонтів — зокрема, для відновлення електромереж у прифронтових областях.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що РФ буде робити все, щоб позбавити Україну видобутку власного газу. А в ніч проти 3 жовтня росіяни здійснили наймасовішу атаку на газовидобувну інфраструктуру групи Нафтогаз: під ударами були об'єкти у Полтавській і Харківській областях. Крім того, було атаковано об'єкти газовидобутку енергохолдингу ДТЕК.

● Під прицілом — залізниця. Росія намагається зірвати опалювальний сезон та паралізувати роботу Укрзализниці, яка є «критичною артерією країни», повідомив віце-прем'єр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. За його словами, минулої ночі РФ знову атакувала енергетичні об'єкти та залізничну інфраструктуру, під масованою атакою були Полтавська та Сумська області.

Внаслідок атаки у Полтаві уражено локомотивне депо, дистанція енергопостачання, тягові підстанції. Крім того, пошкоджено адміністративні та складські приміщення, рухомий склад. Пожежі, що спалахнули, були ліквідовані рятувальниками. За словами Кулеби, постраждалих немає.

● Миколаїв матиме воду. Вперше з 2022 року, коли російські окупанти підірвали ключовий магістральний водогін, Миколаїв отримав централізоване постачання прісної води. А зекономлені при проектування цього об'єкту понад 2,5 млрд грн будуть спрямовані на інші об'єкти водопостачання. Про все це повідомив віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба.

● Європейський виробник зброї Thales створив антидронову ракету з бойовою частиною повітряного вибуху, яка може стати ефективним засобом для знищення шахедів та аналогічних дронів, написало видання Business Insider. За словами директора з транспортних засобів та тактичних систем Thales Belgium Томаса Коліне, ракети вже відправили в Україну, а попит Києва перевищує те, що може виробляти компанія. Він відмовився повідомити, скільки боєголовок було відправлено в Україну. Однак, за даними видання, Thales Belgium має намір виробити приблизно 3,5 тис. таких ракет до кінця року та збільшити річну потужність до 10 тис. у 2026 році.

● Заводу спокою не буде. У ніч на 7 жовтня російське місто Дзержинськ Нижегородської області атакували дрони. Є руйнування, заявив очільник регіону Гліб Нікітін. Мовляв, все позбивали, але уламки впали на територію одного підприємства.

Схоже, це саме те підприємство, про яке йшлось вчора: 6 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив, що Сили оборони вночі вразили завод ім. Свердлова в Дзержинську, — він є одним із найбільших російських виробників вибухових речовин.

● На нафтобазі в тимчасово окупованій Феодосії вогонь, що спалахнув після атаки БпЛА в ніч проти 6 жовтня, перекинувся на інші резервуари, повідомила моніторингова група Кримського вітру з посиланням на дані супутникової зйомки.

● Бійці 141-ї окремої мехбригади звільнили село Січневе (Синельниківський р-н Дніпропетровщини), під час операції ліквідовано 50 російських окупантів, ще вісьмох взяли у полон, повідомила пресслужба підрозділу.

● Путін готується до війни з НАТО. Схоже, що Росія прискорює початкову фазу своєї кампанії з підготовки до можливої майбутньої війни з НАТО та перейшла до етапу підготовки інформаційно-психологічного підґрунтя для такої війни, констатують аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики нагадують, що протягом останніх років Росія брала участь у різноманітних відкритих та прихованих атаках на держави НАТО, серед яких диверсійні місії, радіоелектронні перешкоди, глушіння GPS-сигналів та підпали. Росія різко посилила ці атаки на країни НАТО протягом останніх тижнів, починаючи з осені 2025 року — зокрема найбільш помітним фактором стали випадки вторгнення дронів у повітряний простір держав Альянсу. Така схема систематичної організованої діяльності свідчить про те, що Росія вступила в першу фазу підготовки — яку аналітики ISW називають «Фазою 0» — для переходу до вищого рівня війни, ніж той, який Москва розгорнула раніше, тобто до можливої майбутньої війни між НАТО та Росією, підкреслюють фахівці.

● ЄС обмежить пересування дипломатів із РФ. Уряди країн Євросоюзу погодилися ввести обмеження на пересування російських дипломатів у межах блоку, повідомила Financial Times. За даними розвідувальних служб, дипломати, які діють під прикриттям, можуть бути причетні до підпалів, кібератак і саботажу інфраструктури в країнах НАТО.

У нових запропонованих правилах йдеться про те, що дипломати РФ, які працюють у столицях ЄС, повинні будуть повідомляти іншим урядам про свої плани поїздок, перш ніж перетинати кордон країни перебування. Цю ініціативу вже включено до нового пакету санкцій ЄС проти Росії.

Вже згаданий вище Пєсков у відповідь на таке рішення ЄС пригрозив якоюсь «відповіддю» з боку Росії.

● Центробанк ЄС озвучив умови використання грошей Москви. Європейський центральний банк (ЄЦБ) наполягатиме на тому, що будь-яка схема використання заморожених державних активів РФ на підтримку України має відповідати міжнародному праву. Про це заявила президентка ЄЦБ Крістін Лагард. Вона наголосила, що ЄЦБ уважно стежить за процесом, з огляду на фінансову стабільність і необхідність збереження довіру до євро.

Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги України шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді «репараційної позики».

● Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуан Понс Самп'єтро прибув до Києва та виступив у Верховній Раді: наголосив, що Крим — це Україна, та заявив, що запропонує ПА ОБСЄ приєднатися до міжнародної коаліції щодо повернення українських дітей, яких депортувала Росія.

● Найбільшим покупцем української електроенергії стала Угорщина. У вересні 2025 року Україна встановила рекорд із експорту електроенергії з початку інтеграції з європейською мережею ENTSO-E: за місяць було експортовано 635 тис. МВт*год електроенергії, що на 41% більше за обсяги серпня, повідомив ExPro Consulting. Найбільше електроенергії було експортовано до Угорщини — 40% від усіх обсягів.

Уже з початку жовтня експорт електроенергії суттєво скоротився через похолодання та хмарну погоду.

● ВВП України пригальмує. Зростання економіки України 2026 року збережеться на рівні цього року і становитиме 2%, а його прискорення до 5% тепер очікується тільки 2027-му. Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк.

І насамкінець:

● Італія запропонує велике перемир’я. Італія звернеться до ООН з пропозицію про оголошення глобального перемир’я під час зимових Олімпійських ігор, які відбудуться в Мілані та Кортіна-д'Ампеццо з 6 по 22 лютого 2026 року. Про це заявив міністр закордонних справ цієї країни Антоніо Таяні. Він підкреслив, що Італія завжди виступає за «мир, розвиток і зростання».

«З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортині, ми подаємо до Організації Об'єднаних Націй пропозицію щодо оголошення олімпійського перемир’я для всіх війн, включно з війнами в Україні та на Близькому Сході», — сказав Таяні.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.