І ні, я не про те, що на Польщу (й Румунію) знову летять дрони: це, так би мовити, фоновий терор, як буває фонова музика. Значно важливіше, що «фашизація Європи» вийшла на новий рівень. Вітання всім, хто одразу відчув, що від убивства Чарлі Кірка смердить гебнею: їм потрібен був новий Горст Вессель, щоб змобілізувати свої «дрімаючі» аналоги місцевих «Оплотів» — усе за КДБістом Юрієм Безменовим, класика жанру, аж зуби зводить.

І от 13 вересня в Лондоні Томмі Робінсон, «темна конячка Кремля», як його звуть ЗМІ («Kremlin shady horse»), зібрав непропорційно для свого масштабу великий (за оцінкою поліції, не менше 110 тис.) «марш патріотів» — з протестом проти міґрантів («Get them back!») і «на підтримку Чарлі Кірка».

Турбулентність в Європі зростає швидше, ніж ми встигаємо усвідомити

Тут, імовірно, ще й те масла в огонь підлило, що в Страсбурзі Європарламент відмовився вшановувати цю «сакральну жертву» хвилиною мовчання. І я їх розумію, бо напередодні, послухавши дебати Чарлі Кірка в Оксфорді на тему нашої війни, яка, на його думку, триває тільки тому, що цього хоче диктатор Зеленський, а якби Україна прийняла цілком справедливі й логічні умови Путіна. то вже давно був би мир, — теж, грішна жінка, відчула природне бажання зацідити небіжчику в рило, і якби від мене хтось тої миті зажадав ушанувати його пам’ять вставанням, то, либонь, так само загрюкала б у стільницю, як більшість депутатів ЄП в залі.

У глибині душі я ці 2 дні сподівалася, що вийде їм все-таки не «Горст Вессель», а «Олесь Бузина» (у його вбивстві, хто ще пам’ятає, був очевидним той самий замір — збурити й змобілізувати частину суспільства смертю фігури, яку в Москві вважали знаковою.

Сценарно ж подібною спробою, тільки на іншу цільову аудиторію націленою — «зняти повстання проти влади зсередини патріотичного табору», — дуже сильно відгонять і «львівські» теракти ФСБ: вбивства Ірини Фаріон і Андрія Парубія, — але в Україні в них цей сценарій усе ніяк «не злітав»). А от Захід кремлівські куратори знають куди краще, ніж Україну. Кому не лінь, погугліть, там в США вже нова «Юлія Навальная» намалювалась, валькірія й ерінія в одному флаконі, ще ми про цю Еріку Кірк не раз почуємо!

Тож кремлівські куратори в проблему цим разом б’ють таки реальну, ненадуману й непостановочну: ніхто в Європі (крім фашистів, що кричать «геть їх!») справді ж не має відповіді, що робити з біженцями з колишніх колоній…

Тож пристібаємось щільніше, дорогі українці: Європа перестає бути безпечним місцем. Турбулентність зростає швидше, ніж ми встигаємо усвідомити. Нагадаю, на День Незалежности в розмові з Оленою Гусейновою в книгарні Сенс я процитувала двох іноземців, британця й поляка, які у випадку Третьої світової збирались еміґрувати в Україну, бо тут «буде найбезпечніше». Схоже, обоє не жартували…

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу авторки