Мене досить часто запитували опоненти, підтримав би я Майдан, якби знав усі наслідки нашої революції, включаючи анексію Криму і війну на Донбасі, включаючи втрату щонайменше десяти тисяч життів.
Я зазвичай відповідав, що «якби» в історії не проходить.
І це правильна відповідь, але далеко не повна. Тому що питання сформульоване неправильно, провокативно. Щоб на нього відповісти, потрібно визнати його правомірність. Тобто визнати, що анексія Криму (на який Росія давно точила зуби), війна на Донбасі, розв’язана проросійськими активістами, включаючи імітатора-реконструктора Гіркіна, і підтримана регулярними «відпускниками» армії РФ, є прямим наслідком Майдану, а не агресивної імперської політики РФ. Поставити таке питання означає внутрішньо погодитися з основними гаслами російської пропаганди останніх років. До речі, розгнуздана антиукраїнська пропаганда на російському телебаченні почалася до Майдану.
Я підтримав Євромайдан. І якщо ми не маємо свободи і гідності, за які боролися, то отримали можливість добиватися своїх цілей. Історія вчить — революції приречені на поразку. За революцією слідує контрреволюція, за контрреволюцією — реставрація. Маятник неминуче хитнеться в інший бік.
На жаль, наша революція не є виключенням з цього правила. Останні вибори в значній мірі були альтернативою гідності. Бо вони привели до влади комедіанта та непрофесіональну команду, й перші кроки цієї влади — цвяхи в домовину гідності України.
Це жорстокий урок, який дала нашому ідеалізму реальність. Ми говорили від імені народу, не знаючи його. Це жорстокий урок, який дала демократам демократія. Це жорстокий урок, який дала націоналістам нація. Ідеал єдності в певній мірі замінили ідеал гомогенності. А гомогенність в Україні неможлива. Неможлива і крапка.
Забезпечення гомогенності, як усяка помилкова мета, лише поглибила розкол.
Маємо, що маємо. Маємо, що мали. Та ідеали революції не гинуть з нею. Вони залишаються в історії на століття. І змінюють картину світу.
Ніколи Україна не повернеться до статусу колонії, ніколи не пануватиме теорія «єдиного народу». Ніхто не може відняти гідність та свободу від нашої душі. Так зберігали гідність та свободу в’язні сталінських таборів. Наша свобода не обмежена колючим дротом. Збережемо її для сьогодення й для майбутнього.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ