Мій 11А клас на останній дзвінок урочисто закопав капсулу майбутнього. В ній кожен написав, ким хоче стати і що зробити для історії. Мені було 17, і я написала: зробити так, щоб моя країна увійшла в 20 найуспішніших країн світу. Пройшло 20 років, цього не сталося, але й моя мрія не змінилася, а моя віра в це стала тільки сильнішою. Знаю, що в нинішніх реаліях це звучить ідеалістично і, може, навіть фантастично, але це можливо, якщо ми всі цього захочемо і щось для цього зробимо.
Сьогодні я більш чітко бачу, що саме, і хочу цим баченням поділитися. Можливо, це допоможе і вам більш чітко уявити свою роль та місце на цьому шляху.
Люди. Четвертий за номером, але ключовий за значенням момент. Держава управляється одиницями, але будується вона всіма та кожним. Всі ми знаємо, що історично поділені на інфантильну більшість та пасіонарну меншість. Як наслідок, «право власності» на спільний продукт отримують одиниці, в буденності ми звикли називати їх олігархами чи правлячим класом. Проте, сучасні технології та соціальні процеси дозволяють змінити розподіл цих ролей, питання лише включеності та готовності інфантильної більшості перейти в стан проактивної: через створення окремих екосистем (контроль державних фінансів, органів влади, корегування пріоритетів). Все, що треба, це задатися питанням: хто я в державі, скільки моїх власних коштів іде на те, щоб її утримувати і, як наслідок, що я можу вимагати і як я можу особисто брати участь у змінах реальності? Звичайно, це не одноденний процес, але для нього є потенціал через пасіонарний клас та активне громадянське суспільство, яке вже зараз має поставити питання консолідації та фокусу на включеності населення у створення й контроль нового порядку денного.
Роль держави. Ми народилися й виросли в тій системі, яку нам запропонував та нав’язав хтось інший. І ми ніколи не ставили питання, а чи може така система забезпечити умови нашої власної реалізації та сильну позицію нашої країни в світі. Я впевнена, що не може, тому, власне, час переглянути систему і функціонал держави. Світ рухається до зменшення ролі держави і збільшення ролі мегаполісів, корпорацій та ідей. Тому треба почати з аудиту функцій, які виконує держава, та ефективності цих функцій в контексті реалізації потенціалу конкретної території та людей, що на ній проживають. Я не стверджую, але припускаю, що мають залишитися ключові функції: безпека, судочинство, зовнішня політика, розробка й ухвалення правил взаємодії в суспільстві (прийняття законів тощо), державні сервіси, екологія, допомога та підтримка незахищених або вразливих верств населення та регулювання стандартів надання послуг (медицина, освіта, безпека харчування тощо). Всі інші функції варто передати на аутсорсинг приватним структурам та виконавцям. З огляду на це треба переглянути політику фінансування держави, збору податків та їх розподілу відповідно до довгострокової стратегії.
Освіта. Єдиний реальний запобіжник від узурпації. Подивіться на Туреччину, де одна з ключових політик утримання влади диктатором — зменшення впливу освіти. Ще недавно обов’язкові 8 класів зменшили до 4 з обов’язковим уроком релігії як базової ідеологічної складової держави. Ми маємо вимагати протилежного: посилення освітнього фактору в розвитку людського капіталу, кардинальне збільшення бюджетів на освіту, стимулювання створення умов для розвитку приватних шкіл та освітніх ініціатив. Потрібні ставка на здібності та навички, постійна трансформація та програма освіти протягом життя й перекваліфікації кадрового потенціалу. Фінансування, якщо потрібно, перерозподілити з класичних «дорогих» статей контролю суспільства — правоохоронна система та система державного регулювання. Також можна вивільнити додаткові ресурси за рахунок перегляду функціоналу держави та його скорочення.
Візія. Українське суспільство має прийти до певного консенсусу, в якій країні ми хочемо жити за 10 років і головне, яку Україну ми хочемо залишити нашим дітям. На мою думку, критерії комфорту, безпеки, стабільного розвитку й унікальності ролі українців у світових процесах мають бути в основі. Але ключове — залученість всіх груп і досягнення консенсусу. Неможливо разом будувати щось, якщо це не надихає й не мотивує кожного.
Стратегія України на наступні 20 років. Важко рухатися в правильному напрямі, якщо ти не розумієш, який твій пункт призначення, який маршрут до нього. Очевидно, що така стратегія має виходити з реалістичної оцінки ресурсів для її реалізації: людський капітал, матеріальні ресурси (аудит активів держави, в тому числі природних ресурсів), конкурентні сфери економіки та потенціал їхнього розвитку. Окрема важлива задача прогноз розвитку світових тенденцій у технологіях, соціальній взаємодії, безпекові ризики та розподіл сфер впливу між сильними регіональними та світовими гравцями. Обов’язкова умова, вона ж передумова успіху — жорстке дотримання стратегії всіма стейкхолдерами і, звичайно, владою, незалежно від того, хто її отримає в конкретний історичний момент.
Лідери та інтелектуальні еліти. Є загальноприйнятий міф, що в Україні відсутні гідні лідери й не існує інтелектуальної еліти. Я категорично з цим не погоджуюся, хоча б тому, що, всупереч всім гальмівним процесам, продовжують не просто виживати, а розвиватися бізнес, наука та інноваційне мислення. Ми продовжуємо зустрічатися — нехай вузькими колами — і говорити про розвиток та вирішення актуальних проблем. Ми пишемо на такі теми візії та стратегії держави, ми знаходимо шляхи бути в світовому контексті. Світ рухається вперед, і ми невідворотно рухаємося з ним. Ключовий виклик — це ідентифікація всіх таких людей та їхня консолідація у щось більше, ніж політичні проекти, — системну організацію з конкретною метою впливати на зміни. Ну і звичайно, отримання довіри та підтримки від суспільства для впливу на управлінські процеси.
Цей перелік не є вичерпним, задачі не є обмеженими вищеперерахованими, але рух починається з ідеї та першого кроку в її напрямку, чого я від всього серця прагну і нам всім бажаю.
«Українські основи» — спільний проєкт провідних українських інтелектуалів та НВ, в рамках якого письменники, філософи, журналісти, вчені, громадські активісти розмірковують про засади української політичної нації, держави і суспільства. Всі тексти шукайте тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ