В грудні минулого року на сесії Запорізької міської ради дали "добро" на запуск електронних петицій в Запоріжжі. Офіційно ж сервіс почав роботу на початку січня 2017 року.
Варто зазначити, що запровадження сервісу петицій не добра воля місцевої влади, а вимога закону: відповідні зміни до закону "Про звернення громадян" були прийняті влітку 2015 року.
Аби петицію громадян розглянули депутати, вона протягом двох місяців має зібрати щонайменше 750 підписів. Поки що з поданих запоріжцями близько трьох сотень петицій лише вісім здобули необхідну підтримку.
Перша петиція, якою пропонується прибрати мікроавтобуси з маршрутів громадського транспорту і замінити їх великими автобусами, зібрала необхідну кількість підписів буквально за тиждень. А вже наприкінці січня на сесії Запорізької міської ради депутати її підтримали.
Нині чекають на свій розгляд ще сім петицій:
- Посилення екологічного контролю, шляхом встановлення системи аналізу повітря;
- Побудова сміттєпереробного заводу;
- Будівництво системи громадських туалетів;
- Очищення та захист малих річок Запоріжжя;
- Розробка та впровадження концепції розвитку велоінфраструктури та велотранспорту;
- Створення служби соціального таксі;
- Зменшення тарифів на обслуговування будинків від КП "Наше місто".
Ще кільком петиціям не вистачає буквально кілька десятків голосів при достатньому часі для успішного завершення збору: повернення безкоштовних повноцінних сніданків для учнів 1-4 класів і запровадження системи електронного розрахунку за проїзд в громадському транспорті.
Сервіс, котрий міг стати реальним інструментом впливу громади на роботу влади, плавно перетворюється на шапітоАле що ми маємо на практиці?
Сервіс петицій ризикує перетворитися на цензуровану формальність і сервіс розваг.
Справа в тому, що подана петиція на сайті не публікується автоматично, а проходить верифікацію. Окрім стандартних вимог до наявності заголовку і подібного, вона також має відповідати законодавству, повноваженням міської ради, не містити рекламу, тощо.
Інформація про те, скільки петицій не пройшло цю перевірку, відсутня, але один з випадків став досить відомим у медійному колі Запоріжжя. Так, редактор сайту "061" подала петицію про зобов'язання мера міста проводити щомісяця прес-конференції. Але цю петицію не було опубліковано з аргументацією саме невідповідності повноваженням міської ради чи спонукання до перевищення її повноважень.
І чи варто згадувати, що той же основний закон "Про місцеве самоврядування" передбачає гласність у роботі місцевих рад.
А між тим, запорізький міський голова посів останнє місце у рейтингу публічності міських голів обласних центрів, що проаналізувала громадянська мережа "Опора".
І далі можна безкінечно дискутувати про повноваження міської ради. Але перед дискусією варто прочитати петицію на побудову двостороннього телепорту між районами міста. Так, її опублікували на сайті і вона зараз збирає підписи.
Ще один ризик – це формальність петицій. Адже, державний бюрократичний механізм знайде, як викрутитися з незручної ситуації. Для прикладу, та ж петиція про заборону мікроавтобусів на громадському транспорті. Не погодитися з цим важко – тож міськрада майже одностайно її підтримала. Але що в суті цієї підтримки? Петиція - публічне нагадування про необхідність розробки програми розвитку міського пасажирського транспорту і доручення профільному управлінню продовжити роботу у вказаному напрямі.
Політично рішення правильне? Правильне. А чи практично реалізоване? Отож бо і воно.
І варто очікувати, що саме такою, виключно політичною, підтримкою і будуть заручатися електронні звернення громадян.
Ну і останній ризик – це перетворення сервісу петицій на сервіс розваг.
Тут же варто згадати про побудову телепорту, рівня якого досягли лише технології наукової фантастики, та купу інших петицій, які звертаюсь увагу на себе соковитою одіозністю.
Одна з таких стала відомою не лише в Запоріжжі чи Україні, а й у близькому зарубіжжі. Йдеться про перейменування вулиці Кам'яногірської на Канібалкорпську. За кілька тижнів цю петицію вже підтримали 360 громадян. А ще про її подання написали низка видань, зокрема і добре відоме "Медуза". Щоправда, в рубриці "Шапіто".
Тож, що у підсумку? Наразі сервіс, котрий міг стати реальним інструментом впливу громади на роботу влади, плавно перетворюється на те саме шапіто, у той час як кожен має розуміти, що демократія передбачає не лише права громадян, але і обов'язки. Ну, а що стосується міської влади – зараз петиції для неї - лише ще одна незначна перешкода, на яку не обов’язково звертати увагу: достатньо лише невеличкого політичного маневру.